13 лютого 2019 року м. Рівне №460/275/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозуля Д.П., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи до іншого суду по справі за позовом
ОСОБА_1
до Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області
провизнання протиправною та скасування постанови,
07.02.2019 до Рівненського окружного адміністративного суду надійшла справа від Львівського окружного адміністративного суду, за позовом ОСОБА_1 до Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнати протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2018 № 57622993.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження в справі №460/275/19, за позовом ОСОБА_1 до Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови. Вирішено розгляд справи призначити у відкритому судовому засіданні на 13.02.2019 о 10:30 год., в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).
На адресу суду 13.02.2019 позивачем по справі подано клопотання про передачу вказаної справи на розгляд до Млинівського суду Рівненської області, в силу вимог КАС України. Просив вказане клопотання розглянути за його відсутності.
Представник відповідача Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення та передачі вказаної справи на розгляд до іншого суду, з наступних підстав.
Так, судом встановлено, Постановою Галицького районного суду від 24.05.2018 у справі № 461/9211/18 від 24.05.2018 постановлено притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 483 Митного кодексу України у формі штрафу в розмірі 5355 грн.
07.11.2018 головним державним виконавцем Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 57622993, з примусового виконання постанови №461/9211/18 від 24.05.2018, виданої Галицьким районним судом.
Так, п. 1 ч.1 ст.20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Поряд з цим суд також звертає увагу, на п. 3 ч.1 ст.20 цього Кодексу, де зазначено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (ч.2 ст.20 КАС України).
Тобто критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є предметна юрисдикція адміністратвиного суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви NN 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії", заява N 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <...> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Таким чином, беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 оскаржує дій державного виконавця щодо виконання ними рішень суду у справі про притягнення до адміністративної відповідальності (за порушення статті 483 Митного кодексу України), то вказана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному, тобто Млинівському районному суду Рівненської області.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Зважаючи на те, що після відкриття провадження у справі судом встановлено, що адміністративна справа юрисдикційно (підсудна) місцевому суду як адміністративному суду, та враховуючи подане клопотання позивача про передачу справи на розгляд до іншого суду, то суд дійшов висновку про необхідність передачі адміністративної справи на розгляд - Млинівському районному суду Рівненської області.
Керуючись статтями 20, 29 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Передати матеріали адміністративної справи №460/275/19, за позовом ОСОБА_1 до Млинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови на розгляд Млинівському районному суду Рівненської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Повний текст ухвали складено 13 лютого 2018 року
Суддя Зозуля Д.П.