Справа № 560/3503/18
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.
11 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (суддя Блонський В.К.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з позовом у в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо повернення матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, з відмовою у її виплаті;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області затвердити висновок та прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, у зв'язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
На апеляційну скаргу позивача надійшов відзив відповідача. У поданому відзиві відповідач наголошує, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та органах поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №317 о/с від 05.10.2016 позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням).
06.07.2018 позивач пройшов медико-соціальну експертизу, якою йому у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в поліції, встановлено ІІ групу інвалідності.
05.09.2018 позивач звернувся до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області із заявою щодо отримання одноразової грошової допомоги, так як під час проходження служби в поліції отримав захворювання, яке спричинило ІІ групу інвалідності та надав необхідний пакет документів.
Листом від 21.09.2018 №29/В-278 відповідач повідомив позивача про те, що за його заявою про виплату одноразової грошової допомоги та доданими до неї документами встановлено, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось не внаслідок причин зазначених у пунктах статті 97 Закону України "Про Національну поліцію". Зважаючи на це, у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".
Окрім того, відповідач зазначив, що оригінали своїх особистих документів позивач може одержати в УФЗБО ГУНП в Хмельницькій області.
Вважаючи, що відповідач порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, останній звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову та, даючи правову оцінку спірним правовідновинам, що виникли між сторонами, враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015.
Відповідно до частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Частиною 1 статті 97 визначено вичерпний перелік випадків, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, розширеному тлумаченню дана норма закону не підлягає.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що звільнення позивача за власним бажанням позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції.
Пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується особам у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області №317 о/с від 05.10.20186 позивач звільнений зі служби в поліції не через захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), пов'язане з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, а за власним бажанням.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від11.01.2016 №4 передбачено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Пунктом 2 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлено, що керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Встановлено, що підставою відмови відповідача у наданні одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням ІІ групи інвалідності, слугувало те, що звільнення позивача зі служби в поліції відбулось не внаслідок причин, зазначених у пунктах статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах між сторонами, відповідач діяв в межах та у спосіб визначений чинним законодавством, та правомірно відмовив позивачу в отриманні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.