Справа № 2240/2900/18
Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
07 лютого 2019 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Совгири Д. І. Боровицького О. А.
за участю:
секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,
представника позивача: Савчука Ю.М.,
представника відповідача: Зозуля В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Антонівське" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
в серпні 2018 року приватне акціонерне товариство "Антонівське" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня адміністративний позов задоволено, а саме визнано протиправними та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України від 17.01.2018 року №560999/00387312 та №560998/00387312, зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунки коригування №38/2 до податкової накладної №17/2 від 01.11.2017 року і №39/2 до податкової накладної №18/2 від 02.11.2017 року.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що приватне акціонерне товариство "Антонінське" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00387312.
01.11.2017 року між ПрАТ "Антонінське" (постачальник) та ТзОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції" (покупець) було укладено договір поставки № 01112017-АЗ.
Відповідно умов вказаного договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця цукровий буряк врожаю 2017 року, а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти від Постачальника дану сільськогосподарську продукцію. Ціна товару за одну метричну тонну становить 780,00 грн., в тому числі ПДВ. Загальна вартість товару становить 2722200,00 грн +/-5%, в тому числі ПДВ. Передача товару здійснюється Постачальником на умовах FCA, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Красилівський район, смт.Антоніни. Умови поставки розуміються згідно "Інкотермс 2010". Товар, зазначений у п.1.1 цього договору повинен бути переданий у термін до 31 грудня 2017 року. Товар повинен супроводжуватися наступними документами: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна реєструється сторонами договору в електронному режимі, відповідно до вимог Податкового кодексу України, товарно-транспортна накладна.
Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України позивачем було складено податкову накладну № 17/2 від 01.11.2017 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
30.11.2017 року ПрАТ "Антонінське" було направлено розрахунок коригування №38/2 до податкової накладної №17/2 від 01.11.2017 року на суму 116491,32 гривень. Податкова накладна була доставлена до центрального рівня Державної фіскальної служби України, прийнята системою, та зареєстрована в ЄРПН. Розрахунок коригування №38/2 був доставлений до центрального рівня Державної фіскальної служби України, прийнятий системою, однак 15.12.2017 року реєстрація даного розрахунку коригування була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Підставою для зупинення реєстрації було наступне: РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року N 567.
11 січня 2018 року позивачем направлено на адресу ДФС повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, в повідомленні позивач надав пояснення, в якому зазначив, що ПрАТ "Антонінське" заключило договір № 01112017-АЗ від 01.11.2017 року з ТОВ "ЗОРСП" на поставку цукрового буряка урожаю 2017 року по ціні 780,00 грн. за 1 т, в тому числі ПДВ. Але при реєстрації податкової накладної № 17/2 від 01.11.2017 року в кількості 647,174т на суму 621287,04 грн було помилково вказано ціну 960,00 грн за 1 тону, в тому числі ПДВ (не за діючим договором, а за попереднім). Тому 30.11.2017 року було зроблено коригування №38/2 на суму -116491,22 грн.
Однак, 17.01.2018 року комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення за №560999/00387312 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №38/2 від 30.11.2017 року до податкової накладної №17/2 від 01.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою відмови зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".
Крім того, на виконання договору поставки № 01112017-АЗ від 01.11.2017 року позивачем було складено податкову накладну №18/2 від 02.11.2017 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
30 листопада 2017 року позивачем було направлено розрахунок коригування №39/2 до податкової накладної №18/2 від 02.11.2017 року на суму 104675,04 гривень. Податкова накладна була доставлена до центрального рівня Державної фіскальної служби України, прийнята системою, та зареєстрована в ЄРПН. Розрахунок коригування №39/2 був доставлений до центрального рівня Державної фіскальної служби України, прийнятий системою однак 14.12.2017 року реєстрація даного розрахунку коригування була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Підставою для зупинення реєстрації було наступне: РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК з ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567.
11 січня 2018 року позивачем направлено на адресу ДФС повідомлення №5 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, в повідомленні позивач надав пояснення, в якому зазначив, що ПрАТ "Антонінське"4 заключило договір № 01112017-АЗ від 01.11.2017 року з ТОВ "ЗОРСП" на поставку цукрового буряка урожаю 2017 року по ціні 780,00 грн. за 1 т, в тому числі ПДВ. Але при реєстрації податкової накладної № 18/2 від 02.11.2017 року в кількості 581,528т на суму 558266,88 грн було помилково вказано ціну 960,00 грн за 1 тону, в тому числі ПДВ (не за діючим договором, а за попереднім). Тому 30.11.2017 року було зроблено коригування №39/2 на суму -104675,04 грн.
Однак, 17.01.2018 року комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення за №560998/00387312 про відмову в реєстрації розрахунку коригування №39/2 від 30.11.2017 року до податкової накладної №18/2 від 02.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою відмови зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання договору поставки № 01112017-АЗ від 01.11.2017 року між ПрАТ "Антонінське" та ТзОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції", на виконання вимог якого складено спірні розрахунки коригувань №38/2 до податкової накладної №17/2 від 01.11.2017 року і №39/2 до податкової накладної №18/2 від 02.11.2017 року.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями п. 20.2 ст.20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно з п.п. 201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Так, згідно з положеннями п.п. 201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 201.16.3. ПК України).
Зазначена комісія приймає рішення про:- реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Судом встановлено, що реєстрація розрахунків коригувань №38/2 до податкової накладної №17/2 від 01.11.2017 року і №39/2 до податкової накладної №18/2 від 02.11.2017 року була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Підставою для зупинення реєстрації було наступне: РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 3 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13 червня 2017 року № 567.
Відповідно до пункту 2 названих Критеріїв, моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Пунктом 6 згаданих Критеріїв визначено, що моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;
3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У той же час, відповідно до Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений наказом МФУ 13 червня 2017 року № 567, позивачем подані пояснення і документи, копії яких додані до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями комісії ДФС України від 17.01.2018 року №560999/00387312 та №560998/00387312 було відмовлено у реєстрації розрахунків коригування №38/2 до податкової накладної №17/2 від 01.11.2017 року і №39/2 до податкової накладної №18/2 від 02.11.2017 року.
Підставою даних рішень зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".
Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зокрема, для критерію, зазначеного у пп.1 п.6 Критеріїв:
договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Судом встановлено, що позивачем було подано до Державної фіскальної служби України повідомлення № 1 від 11.01.2018 року щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації ПН/РК № 38/2 від 30.11.2017 р. та скановані копії документів: податкова накладна № 17/2 від 01.11.2017 р.; розрахунок коригування № 38/2 від 30.11.2017 р.; договір поставки № 01112017-АЗ від 01.11.2017 р., постачальник - ПАТ "Антонівське", покупець - ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції"; видаткові накладні № 144 від 01.11.2017 р., № 145 від 02.11.2017 р., постачальник - ПАТ "Антонівське", покупець - ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції"; акт звірки взаємних розрахунків за період листопад-грудень 2017 року між ПАТ "Антонівське" та ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції"; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду станом на 01 грудня 2017 року; витяги з програми "1С" станом на 22.08.2018 р.; витяг з ЄДРПОУ.
Також позивачем було подано до Державної фіскальної служби України повідомлення № 5 від 11.01.2018 року щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій у реєстрації ПН/РК № 39/2 від 30.11.2017 р. та скановані копії документів: податкова накладна № 18/2 від 02.11.2017 р.; розрахунок коригування № 39/2 від 30.11.2017 р.; договір поставки № 01112017-АЗ від 01.11.2017 р., постачальник - ПАТ "Антонівське", покупець - ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції"; видаткові накладні № 144 від 01.11.2017 р., № 145 від 02.11.2017 р., постачальник - ПАТ "Антонівське", покупець - ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції"; акт звірки взаємних розрахунків за період листопад-грудень 2017 року між ПАТ "Антонівське" та ТОВ "Західноукраїнський оптовий ринок сільськогосподарської продукції"; звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду станом на 01 грудня 2017 року; витяги з програми "1С" станом на 22.08.2018 р.; витяг з ЄДРПОУ.
Враховуючи вищенаведені документи, колегія суддів вважає, що наданий пакет документів по розрахункам № 38/2 від 30.11.2017 року та від 39/2 від 30.11.2017 року не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, оскільки позивачем не було надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання й транспортування, навантаження, складських документів, у тому числі акти приймання-передавання товарів, відомостей стосовно понесених витрат, які пов'язані з навантаженням товару. Крім того, позивач не надав документів щодо підтвердження ціни товару в частині понесених витрат згідно п. 3.1 п. 3 Договору поставки 01112017-АЗ від 01.11.2017 р.
А відтак, рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 17.01.2018 року за № 560998/00387312 є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до постанови КМУ від 29.03.2017р. №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або відмову у такій реєстрації", підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є, зокрема, надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції про те, що відповідач не зазначив, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаних розрахунків коригування суд вважає безпідставними, оскільки жоден нормативний документ не зобов'язує податковий орган зазначати платнику податків, який саме документ необхідно надати в тій чи іншій ситуації.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та безпідставно задовольнив зазначений позов.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2018 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 лютого 2019 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Совгира Д. І. Боровицький О. А.