про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 686/8698/17
12 лютого 2019 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Капустинський М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення про зняття з обліку і анулювання реєстрації транспортного засобу та поновлення прав на його реєстрацію,
відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено .
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення прийнято 17.09.2018 р. у відкритому судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Копію рішення від 17.09.2018 року представником позивачем отримано 26.09.2018 року (а.с.242, т.1).
Апеляційну скаргу позивачем вперше було подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд 17.10.2018 року.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018 року апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_2 з підстав, що у матеріалах справи відсутній належний документ на право представника ОСОБА_3 подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені ОСОБА_2.
04.02.2019 року ОСОБА_2 повторно подав апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.09.2018р.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку скаржник, зокрема зазначає, що у зв'язку з хворобою представника позивача, останній не міг звернутися вчасно до суду, оскільки всі документи, що стосуються справи знаходилися безпосередньо у представника ОСОБА_3, що унеможливило звернення до суду у встановлений законом строк.
Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання з огляду на таке.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 295 КАС України, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до частини 3 статті 295 КАС України, може бути лише наявність інших поважних причин такого пропуску.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не обґрунтовано поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Строк, пропущений апелянтом є неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення.
Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Таким чином, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Отже, доводи наведені у заяві не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції при зверненні з апеляційною скаргою повторно.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає клопотання про продовження строку на усунення недоліків таким, що задоволенню не підлягає.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
1. Визнати неповажними, наведені в заяві ОСОБА_2 підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 р.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення про зняття з обліку і анулювання реєстрації транспортного засобу та поновлення прав на його реєстрацію залишити без руху.
3. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
4. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
5. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Капустинський М.М.