Справа № 0640/3745/18
Головуючий у 1-й інстанції:Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
11 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бердичівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року (повне судове рішення складене 10.09.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бердичівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язання внести зміни до актового запису про смерть,
В липні 2018 року позивач, ОСОБА_2, особисто та як законний представник неповнолітнього сина-інваліда з дитинства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бердичівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язання внести зміни до актового запису №25 від 02.11.2004року про смерть ОСОБА_4.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 03 вересня 2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправну бездіяльність Бердичівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо розгляду заяви ОСОБА_2, законного представника неповнолітнього сина-інваліда дитинства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, про внесення змін до актового запису №25 від 02.11.2004року про смерть ОСОБА_4. Зобов'язав відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 та внести зміни до актового запису №25 від 02.11.2004 виконавчого комітету Половецької сільської ради Бердичівського району про смерть ОСОБА_4 щодо фамілії померлої.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення, яким зобов'язано відповідача здійснити дії, що суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відсутні родинні відносини, тому вона не є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 Вважає, що відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" позивач не є суб'єктом звернення щодо внесення змін до актового запису про смерть відносно померлої ОСОБА_4.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що вчиняла певні дія для оформлення спадкового майна після смерті ОСОБА_5, батька ОСОБА_3, та неодноразово зверталася до відповідача для встановлення певних розбіжностей, які після одруження з ОСОБА_6 (батька ОСОБА_5), ОСОБА_4 була присвоєна фамілія ОСОБА_4, а у свідоцтві про її смерть - вказана фамілія ОСОБА_4. Вважає, що відповідач надаючи роз'яснення та вчиняючи протиправну бездіяльність безпідставно відмовив їй в наданні відповідної інформації, та у внесенні виправлень у вказаний актовий запис про смерть ОСОБА_4.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2018, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06.06.2018 позивач особисто та як законний представник неповнолітнього сина-інваліда з дитинства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, зверталася до Бердичівський міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про внесення змін до актовому запису №25 від 02.11.2004 виконавчого комітету Половецької сільської ради Бердичівського району про смерть ОСОБА_4 щодо фамілії померлої. До заяви були долучені копії відповідних документів.
За результатами розгляду звернення відповідач листом від 08.06.2018 було відмовив у внесенні таких змін, так як позивач не є суб'єктом звернення щодо внесення змін до актового запису про смерть вказаної особи.
Судом першої інстанції також встановлено, що в актовому запису №25 від 02.11.2004 виконавчого комітету Половецької сільської ради Бердичівського району зазначено про смерть ОСОБА_4, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_3. Ці обставини підтверджені в ході дослідження судом цього актового запису.
В дослідженому судом свідоцтві про укладення шлюбу, виданого 29.04.1989 виконавчим комітетом Половецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, після укладання шлюбу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, з ОСОБА_6 дружині присвоєно фамілію ОСОБА_4.
Як зазначено в дослідженій судом постанові державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.03.2018, спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 був її чоловік ОСОБА_6, який прийняв спадщину, але її не оформив і помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (спадкова справа №14/2012). Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем майна є його син ОСОБА_5, який прийняв спадщину, але її не оформив і помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (спадкова справа №630/2016).
Також, в дослідженій судом постанові державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.03.2018, відмова у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно у вигляді права на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_4 зумовлена розбіжностями у свідоцтвах про шлюб та про смерть вказаної особи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини відносини, які виникли між сторонами щодо проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються правовими нормами Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 № 2398-VI (надалі - Закон № 2398-VI), що були чинні на час виникнення спору.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України № 2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх, формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд та здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно зі ч. 1 ст. 12 Закону № 2398-VI, внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.
Так, у частині першій статті 22 Закону № 2398-VI визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Також, аналогічні правові норми викладені в Правилах внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 N 96/5 (надалі - Правила), які передбачають, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону № 2398-VI та пункту 2.5 Правил внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, окрім інших, особи, щодо якої складено запис, одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини, спадкоємця померлого.
Відповідно до вимог п.2.12. Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Як встановлено судом першої інстанції, в актовому запису №25 від 02.11.2004 виконавчого комітету Половецької сільської ради Бердичівського району зазначено про смерть ОСОБА_4, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_3.
В дослідженому судом свідоцтві про укладення шлюбу, виданого 29.04.1989 виконавчим комітетом Половецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, після укладання шлюбу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, з ОСОБА_6 дружині присвоєно фамілію ОСОБА_4.
Також, представник відповідача визнав, що після проведення реєстрації вказаного шлюбу ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, в установленому порядку фамілію ОСОБА_4 на ОСОБА_4 не змінювала до її смерті, що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_3.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, що актовий запис цивільного стану №25 від 02.11.2004 виконавчого комітету Половецької сільської ради Бердичівського району про смерть ОСОБА_4 щодо фамілії померлої містить невідповідність, а тому є потреба внести до нього зміни в частині фамілії померлої особи.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_2 та її неповнолітній син, відповідно до вимог ст.1261 Цивільного кодексу України не відносяться до кола спадкоємців майна померлої ОСОБА_4, а тому не є суб'єктом звернення щодо внесення змін до актового запису про смерть вказаної особи спростовуються постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.03.2018, згідно якої спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 був її чоловік ОСОБА_6, який прийняв спадщину, але її не оформив і помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (спадкова справа №14/2012). Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем майна є його син ОСОБА_5, який прийняв спадщину, але її не оформив і помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (спадкова справа №630/2016).
Отже, в розумінні вимог ст.1261 ЦК України до кола спадкоємців ОСОБА_5 безспірно відносяться як його дружина ОСОБА_2 так і його неповнолітній син-інвалід з дитинства ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 Визначення кола таких спадкоємців та виду спадкового майна після смерті вказаних осіб є повноваженнями органів нотаріату, а не відповідача по справі.
Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції зроблено правомірний висновок, що ОСОБА_2 як особисто так і в інтересах її неповнолітнього сина-інваліда дитинства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, мала право на звернення щодо внесення змін до актового запису цивільного стану про смерть ОСОБА_4, однак всупереч вимог п.2.12. Правил відповідачем протиправно та безпідставно не був складений висновок про наявність чи відсутність підстав для внесення відповідних змін до спірного актового запису.
Доводи апеляційної скарги, що відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" позивач не є суб'єктом звернення щодо внесення змін до актового запису про смерть відносно померлої ОСОБА_4 спростовуються тим, що , що відповідно до підпункту 2.13.2 пункту 2.13 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Разом з тим, в розумінні вимог п.2.18 та п.2.19 Правил така зміна до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану на підставі висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, оскільки порушене право позивача підлягало судовому захисту шляхом визнання протиправної бездіяльності Бердичівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо розгляду заяви ОСОБА_2, законного представника неповнолітнього сина-інваліда дитинства ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, про внесення змін до актового запису №25 від 02.11.2004 про смерть ОСОБА_4 та зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису №25 від 02.11.2004року виконавчого комітету Половецької сільської ради Бердичівського району про смерть ОСОБА_4 щодо фамілії померлої.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Бердичівського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.