Справа № 2240/2292/18
Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.
Суддя-доповідач: Іваненко Т.В.
07 лютого 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року (місце ухвалення рішення - м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В липні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому, з врахуванням уточнення, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не здійснення в повному обсязі поетапного підвищення пенсії з 01.07.2012, з 01.09.2012 і з 01.01.2013 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 23.04.2012 №355 через неправомірне зменшення відповідачем основного розміру пенсії з 90% до 80% від відповідного грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити на підставі документів, що зберігаються в пенсійній справі №888484, підвищення в повному обсязі з 01.07.2012 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 23.04.2012 №355, застосувавши при розрахунках максимальної суми, на яку має бути здійснено підвищення пенсії з 01.07.2012, набуте і реалізоване на підставі чинного закону право на основний розмір пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, здійснити перерахунок та провести виплату недовиплаченої різниці підвищення пенсії з 01.07.2012 по 01.01.2016 з урахуванням проведених виплат;
- встановити судовий контроль на виконання судового рішення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав про те, що з 24.02.2005 є пенсіонером МВС та йому нарахована пенсія за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
08.05.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії з підстав, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
21.05.2018 позивач дізнався, що при перерахунку йому пенсії з 01.01.2016 ГУ ПФУ у Хмельницькій області застосував розмір 70% від грошового забезпечення, а не 90%, як позивачу були призначено при виході на пенсію. Окрім того, позивач дізнався, що відповідач також не здійснив підвищення пенсії з 01.07.2012, з 01.09.2012 і з 01.01.2013 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 23.04.2012 №355.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Хмельницькій області із відповідною заявою, на що отримав відмову у такому перерахунку від 05.07.2018 №1575/Л-8, в якій зазначено, що згідно зі ст.13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла з 01.10.2011 до 27.03.2014 було визначено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років, який не повинен перевищувати 80% грошового забезпечення, а тому розрахунок суми підвищення пенсії здійснено з урахуванням цього максимального розміру підвищення до пенсії.
Оскільки відповідач відмовив у задоволені заяви про перерахунок пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не здійснення в повному обсязі поетапного підвищення ОСОБА_2 пенсії з 01.07.2012, з 01.09.2012 і з 01.01.2013 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 23.04.2012 №355 через неправомірне зменшення відповідачем основного розміру пенсії з 90% до 80% від відповідного грошового забезпечення.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач та відповідач звернулись до суду з апеляційними скаргами.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити на підставі документів, що зберігаються в пенсійній справі №888484, підвищення в повному обсязі з 01.07.2012 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 23.04.2012 №355, застосувавши при розрахунках максимальної суми, на яку має бути здійснено підвищення пенсії з 01.07.2012, набуте і реалізоване на підставі чинного закону право на основний розмір пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, здійснити перерахунок та провести виплату недовиплаченої різниці підвищення пенсії з 01.07.2012 по 01.01.2016 з урахуванням проведених виплат.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 355 від 23.04.2012, розміри пенсій з встановленим підвищенням не могли перевищувати розміри пенсій, які обчислені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII, виходячи з грошового забезпечення за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01.04.2012. Довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.04.2012 були надані до органів Пенсійного фонду України лише для встановлення максимального розміру підвищення до пенсії.
Посилається також на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав щодо позовних вимог, період яких починається з 01.07.2012 року.
Представник позивача в судове засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі позивача, апеляційну скаргу відповідача просив залишити без задоволення.
Представник відповідача в судовому засідання підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, просив скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 25.02.2005 є пенсіонером МВС та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Разом з тим встановлено, що ОСОБА_2 звільнений у запас та загальна вислуга років служби для призначення пенсії складає 37 років, що становить 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач 08.05.2018 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії з підстав, передбачених постановою КМУ від 11.11.2015 №1298 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції.
Відповідно до листа Головного управління ПФУ у Хмельницькій області від 21.05.2018 №1182/Л-8 позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2016 проведено у розмірі 70% від грошового забезпечення.
У 2012 році УМВС у Хмельницькій області направило на адресу ГУ ПФУ у Хмельницькій області довідку №15/585 від 05.06.2012 для підвищення розміру пенсії ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №355 від 23.04.2012 (далі - Постанова №355).
Однак, таке підвищення, яке проведене з 01.07.2012, здійснене не в повному обсязі, оскільки застосовувався розмір 80% від грошового забезпечення, зазначеного у довідці, а не 90% від грошового забезпечення, який визначений позивачу при призначенні йому пенсії.
Листом від 05.07.2018 №1575/Л-8 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку.
Позивач вважає, що перерахунок пенсії з 01.07.2012, 01.09.2012, 01.01.2013 відповідачем проведено з порушенням чинного законодавства в частині встановлення відсотків відповідного грошового забезпечення для встановлення основного розміру пенсії.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, прийшов до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області ОСОБА_2 протиправно здійснено перерахунок пенсії за вислугу років та її виплату із розрахунком підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23.04.2012 №355, на підставі довідки Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області №15/585 від 05.06.2012, виходячи із 80% грошового забезпечення. Крім того, оскільки позивач просив здійснити перерахунок та провести виплату недовиплаченої різниці підвищення пенсії з 01.07.2012 по 01.01.2016 з урахуванням проведених виплат, а підвищення до пенсії має бути здійснено, починаючи з 08.05.2017, тому суд у задоволенні даної частини позовних вимог відмовив.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року №355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків розміру пенсій.
Абзацом другим пункту 1 постанови КМУ № 355 визначено, що розмір пенсії, обчислений з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
Максимальний розмір підвищення до пенсії, обчисленої відповідно до Закону № 2262, не може перевищувати різницю між розміром пенсії, що виплачується особі, та розміром пенсії, обчисленої з грошового забезпечення за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
З метою реалізації постанови КМУ № 355, яка прийнята задля збільшення розмірів пенсій вказаних категорій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ до набрання чинності вказаною постановою, пунктом 2 цієї постанови передбачено обов'язок відповідних установ забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 станом на 1 квітня 2012 року.
Базою для розрахунку максимального розміру пенсії з урахування суми підвищення є довідка про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 станом на 1 квітня 2012 року.
Встановлено, що відповідач отримав довідку про розмір грошового забезпечення згідно з якою станом на 1 квітня 2012 року грошове забезпечення позивача становить 6656,91 грн.
При цьому, відповідач, при розрахунку розміру підвищення до пенсії максимальний її розмір обраховував із вказаного у довідці грошового забезпечення станом на 1 квітня 2012 року та виходячи із 90%, визначених статтею 13 Закону № 2262-ХІІ як максимальний відсоток на час цього розрахунку.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом № 3668-VІ, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3668-VІ максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
З 1 жовтня 2011 року положення частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. При цьому, внесені Законом № 3668-VІ зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Тож, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції, що відповідач зобов'язаний при обчисленні розміру підвищення пенсії позивача виходити із 90% від грошового забезпечення, визначеного станом на 01.04.2012 року, відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на необхідність встановлення строків звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
З матеріалів справи видно, що позивач звертаючись до суду з позовом 10 липня 2018 року просив зобов'язати відповідача здійснити підвищення пенсії починаючи з 01.07.2012 по 01.01.2016. Позивач вказує, що про порушення своїх прав дізнався 21.05.2018 року, отримавши лист відповідача про відмову у здійсненні перерахунку.
Колегія суддів звертає увагу, що пенсію позивач отримував щомісячно, тому про порушення свого права позивач дізнався, не отримавши такого забезпечення у належному розмірі у 2012 року. Перебіг строку звернення до суду з вимогами про її виплату у певному розмірі за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці.
Отже, позивач про порушене право мав дізнатися на протязі 2012 року, та у визначений процесуальним законом строк звернутися до суду з відповідним позовом.
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, у позові позивач не навів жодних поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити на підставі документів, що зберігаються в пенсійній справі №888484, підвищення в повному обсязі з 01.07.2012 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 23.04.2012 №355, застосувавши при розрахунках максимальної суми, на яку має бути здійснено підвищення пенсії з 01.07.2012, набуте і реалізоване на підставі чинного закону право на основний розмір пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення, підлягають залишенню без розгляду.
Апеляційним судом враховано висновки Верховного суду, висловлені у постанові від 03.04.2018 у справі № 175/1665/17.
В той же час, доводи позивача, що в силу ч.3 ст.51 Закону №2262 на спірні правовідносини не розповсюджуються строкові обмеження звернення до суду є безпідставними. Позивач як особа, що щомісячно отримувала пенсійні виплати, з огляду на оприлюднення нормативно правові акти, що регулюють спірні питання у сфері пенсійного забезпечення, повинен був бути обізнаним про неналежне виконання своїх обов'язків з боку пенсійного органу, в той же час своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за судовим захистом, а звернувся до суду протягом спливу 6 років від початку заявлених ним до захисту вимог.
За змістом ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС суд, з підстав, визначених частинами 3 та 4 ст.123 цього Кодексу своєю ухвалою залишає позов без розгляду.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо залишення позову частково, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 (здійснити підвищення пенсії починаючи з 01.07.2012 по 01.01.2016) підлягають залишенню без розгляду.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргу позивача підлягає залишенню без задоволення, а апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - частковому задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.319 КАС судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Із врахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому рішення суду слід скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 12 лютого 2019 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.