Справа № 826/8170/18 Головуючий у 1 інстанції - Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
05 лютого 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Баглай О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про поновлення строку звернення до суду та клопотання Київської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» до Київської міської ради, треті особи - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, комунальне підприємство «Керуюча компанія» про визнання протиправним та скасування рішення, -
ТОВ «Колос» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності нежилого приміщення площею 35,2 м2 в житловому будинку № 129-Б по вул. Саксаганського міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про поновлення строку звернення до суду відмовлено; клопотання Київської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду задоволено; позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що позивачем був без поважних причин пропущений шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Колегія суддів погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, колегія суддів зазначає, що в справах щодо, зокрема, захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк звернення до суду.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Колегія суддів звертає увагу, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходилась справа № 910/2868/16 за позовом керівника Київської місцевої прокуратури № 10 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ «Колос» про витребування з чужого незаконного володіння на користь територіальної громади міста Києва нежитлового приміщення № 56, на 1 поверсі, площею 35,2 кв. м по вул. Саксаганського, 129 літера «Б» в м. Києві, у межах якої досліджено рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва».
Так, у рішенні Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/2868/16 зазначено, що ТОВ «Колос» зверталось до Господарського суду міста Києва із клопотанням про витребування доказів, у якому серед іншого просило витребувати у Київської міської ради рішення від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва». Разом з тим, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідне рішення наявне в матеріалах справи. Крім того, у вказаному рішенні Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/2868/16 зазначено, що «Рішенням Київської міської ради від 02.12.2010 №284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» будинок за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 129, літера «Б» загальною площею 1073,0 кв. м із нежитловими приміщеннями площею 35,2 кв. м включений до переліку об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва за порядковим № 894 в додатку №10, який розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 передано до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації».
Наведене свідчить, що під час розгляду справи № 910/2868/16 позивач вже знав про наявність рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва», а після отримання рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі №910/2868/16, вже повинен був достовірно знати, що оскаржуваним рішенням включення до переліку об'єктів комунальної власності нежилого приміщення площею 35,2 м2 в житловому будинку № 129-Б по вул. Саксаганського міста Києва.
Таким чином, про існування обставин, які на думку позивача, порушують його права, позивачу повинно бути відомо ще з травня 2016 року, однак, згідно відмітки служби діловодства суду, позивач звернувся із даним позовом лише 25.05.2018, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Доводи апелянта про те, що про оскаржуване рішення позивач дізнався лише у березні 2018 року коли укладав договір про надання правничої допомоги із адвокатським об'єднанням «Кравець і Партнери» не беруться колегією суддів до уваги, оскільки у справі № 910/2868/16, в якій йдеться посилання на оскаржуване рішення, представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наділені правами представників товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» в усіх судових інстанціях на підставі довіреностей, а тому обізнаність представника про обставини судової справи № 910/2868/16 свідчить про обізнаність самої юридичної особи.
Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З огляду на предмет спору у даному провадженні та зважаючи на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом - 25.05.2018, тобто, з пропуском визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі вимог ст. 123 КАС України.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст постанови виготовлений 11.02.2019.