29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" лютого 2019 р.Справа № 924/1125/18
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна”, м. Київ
до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Перший національний аграрний кооператив”, м. Хмельницький
про стягнення 64510,92 грн. та 71670,87 грн.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 17.04.2018 р.
відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 12.07.2018 р.
встановив: товариство з обмеженою відповідальністю “Порше Лізинг Україна”, м. Київ звернулось до суду з позовами до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу “Перший національний аграрний кооператив”, м. Хмельницький про стягнення 64510,92 грн. та 71670,87 грн., що являє собою плату за фактичне користування об'єктом лізингу з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних за час прострочення.
У позовних заявах позивач відповідно посилається на невиконання відповідачем умов договорів про фінансовий лізинг від 04.12.2015 р. №00011759 та №00011760 та фактичне користуванням об'єктом лізингу після їх розірвання. Як на правову підставу позовних вимог посилається на положення ст. ст. 526, 530, 610, 625-629 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 230, 231 ГК України, ст. 7 Закону України “Про фінансовий лізинг”.
Ухвалами суду від 22.12.2018 р. вищезазначені позовні заяви прийнято до розгляду, відкрито провадження у справах відповідно №924/1125/18 та №924/1126/18, призначено підготовчі засідання; справи №924/1125/18 і та №924/1126/18 об'єднано в одне провадження у справі №924/1125/18.
Відповідач у відзиві на позов (від 10.01.2019 р.) з посиланням на п. 1.18 договорів фінансового лізингу №00011759 від 04.12.2015 р. та №00011760 від 04.12.2015 р., зазначив, що у наданих на підтвердження розміру заборгованості рахунках позивача від 01.11.2017 року, 01.12.2017 року, 03.01.2018 року зазначається про необхідність сплати відшкодування частини вартості об'єкта лізингу, процентів та комісії, однак не зазначається про нарахування плати за фактичне користування об'єктом лізингу. Зауважив, що у зв'язку з неповною сплатою лізингових платежів право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло. З огляду на положення ст. 653 ЦК України наслідком розірвання договору зазначає відсутність обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Посилаючись на умови п. п. 6.12, 6.18 договорів, п. 12.9 комерційних умов, вважає, що після вилучення об'єкта лізингу позивач зобов'язаний був за рахунок суми грошових коштів, що була фактично отримана внаслідок продажу об'єкта лізингу або у разі якщо об'єкт лізингу залишився у власності позивача, за рахунок ринкової вартості об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства, провести зарахування платежів. Однак позивачем не надано доказів будь-якої різниці між вартістю об'єкта лізингу та залишку несплачених платежів.
Позивачем було подано, а судом прийнято (у засіданні 12.02.2019 р.) заяву про уточнення позовних вимог (від 16.01.2019 р.), в якій просив стягнути з відповідача суму боргу за договором фінансового лізингу №00011760 від 04.12.2015 р. в розмірі 71670,87 грн., із розрахунку: 65128,54 грн. - сума плати за користування об'єктом лізингу, 1829,53 грн. - 3 % річних за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу, 4712,80 грн. - втрати від інфляції за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу; суму боргу за договором фінансового лізингу №00011759 від 04.12.2015 р. в розмірі 64510,92 грн. із розрахунку: 58621,61 грн. - сума плати за користування об'єктом лізингу; 1646,83 грн. - 3 % річних за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу; 4242,48 грн. - втрати від інфляції за час прострочення оплати за користування об'єктом лізингу.
Від позивача надійшла відповідь на відзив (від 16.01.2019 р.), в якій стверджує, що призначення платежу, визначене у рахунках на оплату, не змінює правової природи зобов'язання відповідача з повернення об'єкту лізингу та внесення плати за користування ним. Посилаючись на умови п. п. 69, 6.10, 6.17, 6.18 договорів, положення ст. ст. 626, 627, 785, 806 ЦК України, ст. 179 ГК України, стверджує, що сторонами погоджено умови щодо розміру плати за користування об'єктом лізингу після розірвання договору, лізингові платежі фактично трансформуються в орендну плату, що здійснюється виключно в разі порушення умов договору лізингоодержувачем (оскільки в разі належного виконання умов договору лізингоодержувач отримує у власність об'єкт лізингу, а лізингодавець - очікуваний прибуток), обов'язок по отриманню рахунків та вчасну оплату покладений на відповідача і в разі відсутності рахунків. З приводу посилання відповідача на п. 12.9 договору як самостійну вимогу для стягнення коштів зауважив, що ця умова може застосовуватись як підстава для нарахування лізингоодержувачу суми збитків в разі фактичного отримання лізингодавцем грошових коштів в результаті продажу об'єкту лізингу і яка не буде покривати витрати лізингодавця. Також зазначив, що посилання відповідача на помилково сформовані повідомлення від 11.05.2018 р. та непідписані сторонами акти звірки не можуть бути належним доказом відсутності заборгованості, оскільки відповідач умови договору належно не виконав та доказів зворотного не надав.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (від 06.02.2019 р.), в яких відповідач зазначив про те, що наслідком розірвання договору є відсутність обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Нарахування лізингових платежів після розірвання договору з посиланням на пункт 6.18 Загальних комерційних умов вважає необґрунтованим у зв'язку з припиненням зустрічного зобов'язання позивача по переданню у майбутньому об'єкта лізингу у власність. Зауважив, що упущена вигода згідно з п. 12.9 Комерційних умов складається з усіх непогашених за рахунок отриманих від продажу об'єкта лізингу або вартості об'єкта лізингу платежів, в тому числі і плати за фактичне користування об'єктом лізингу. Зауважив про відсутність доказів помилковості повідомлення від 11.05.2018 року, 25.06.2018 року.
Представник позивача в підготовчому засіданні підтвердив намір підтримувати позов.
Представник відповідача в підготовчому засіданні підтвердив свою позицію, викладену в відзиві та запереченнях.
Будь - яких клопотань, в тому числі щодо обставин, які потребують дослідження в порядку ст. 182 ГПК, не подано.
З огляду на зазначене, беручи до уваги вчинення необхідних процесуальних дій у справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 ст. 177 ГПК України, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
При цьому представником позивача підтримано зазначене у позовних заявах клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи положення ст. 197 ГПК України, суд вважає за належне клопотання представника позивача задовольнити та доручити господарському суду Київської області (МСП 01032, м. Київ-32, вул. Симона Петлюри, 16/108) забезпечити проведення відеоконференції у справі №924/1125/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", м. Київ до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький про стягнення 64510,92 грн. та 71670,87 грн. під час засідання для участі представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна".
Керуючись ст. ст. 121, 177, 182, 185, 195, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити підготовче провадження у справі №924/1125/18.
Призначити справу №924/1125/18 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16:30 год. 20 лютого 2019 р.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1.
Участь учасників справи у судовому засіданні не є обов'язковою.
Доручити господарському суду Київської області (МСП 01032, м. Київ-32, вул. Симона Петлюри, 16/108) забезпечити проведення відеоконференції у справі №924/1125/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", м. Київ до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", м. Хмельницький про стягнення 64510,92 грн. та 71670,87 грн. під час засідання о 16:30 год. 20 лютого 2019 року для участі представника позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна".
Ухвала набирає законної сили 12.02.2019 р., оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, 1-В), 3 - представнику позивача ОСОБА_1 (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, оф. 3), 4 - відповідачу (29017, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/2, блок 5/2-1), 5 - господарському суду Київської області (МСП 01032, м. Київ-32, вул. Симона Петлюри, 16/108). Всім рек. з пов. про вруч.