ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
07 лютого 2019 року Справа № 923/992/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза", м. Херсон
до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон
про визнання дій протиправними
За участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: уповноважений представник ОСОБА_1;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (позивач) звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою від 26.11.2018 до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (відповідач), у якій просить визнати протиправними дії відповідача по самовільному припиненню централізованого водопостачання та водовідведення позивача, на підставі ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.ст. 136-139, 162, 194, 233 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.12.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.12.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 31.01.2019 р. В судовому засіданні 31.01.2019 року оголошено перерву до 07.02.2019 р., після чого розгляд справи по суті продовжено.
Позивач в судовому засіданні з розгляду справи по суті 31.01.2019 року наполягав на задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні 31.01.2019 року представник позивача наполягав на задоволенні клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Суд відмовив в задоволенні вищевказаного клопотання з огляду на приписи ст.ст. 80,118, 207 ГПК України, оскільки причина пропуску позивачем строку надання доказів не є поважною.
07.02.2019 року представник позивача в судове засідання не прибув, до канцелярії господарського суду Херсонської області надав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, посилаючись на приписи ч.4 ст.202, ст.226 ГПК України і зазначив, що не підтримує заявлених позовних вимог. Враховуючи викладене, суд залишив без задоволення вищевказану заяву, оскільки позивач подав заяву про залишення позову без розгляду після початку розгляду справи по суті.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.
У судовому засіданні 07.02.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд
07.08.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (позивач, споживач) та Міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (відповідач, виконавець) було укладено Договір № 4980 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - договір). За умовами договору виконавець надає споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення по об'єкту водоспоживання споживача згідно із додатком №1, який є невід'ємною частиною договору.
Позивач у позові стверджує, що 21.08.2018 р. Відповідач повідомив його листами № 02/04-15/2610 від 21.08.2018 р. про нарахування за начебто безоблікове водокористування 10 122 641 грн. 97 коп. за період з 01.06.2011 р. по 01.08.2018 р. та № 02/04-25/2617 від 22.08.2018 р. про додаткове нарахування по підвищеному тарифу за скид понаднормативних забруднень за період з 10 травня по 08 серпня 2018 р. на суму 99 289 грн. 57 коп.
Позивач не погоджується з розміром донарахувань, вважає, що позивач, зловживаючи своїм монопольним становищем на ринку водопостачання та водовідведення, всупереч укладеному Договору № 4980 від 07.08.2018 р., неодноразово намагався протиправно припинити водопостачання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза".
Посилання позивача на п. 3.4 «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 р. за № 936/15627, на безпідставне донарахування йому у сумі 10 122 641 грн. 97 коп., а також посилання позивача не необґрунтоване додаткове донарахування відповідачем 99 289 грн. 57 коп. нібито за скид понаднормативних забруднень за період з 10 травня по 08 серпня 2018 р. - суд не приймає до уваги, оскільки вони не входять до предмету доказування і не є предметом розгляду у даній справі З цих же підстав суд відхиляє посилання позивача на недотримання відповідачем процедури відбору проб у стічних водах споживача.
Позивач у позові, посилаючись на приписи Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №316 від 01.12.2017 р., зареєстрованих Мін'юстом України 15.01.2018 р. №56/31508, стверджує, що у разі невиконання споживачами цих Правил та місцевих правил приймання щодо дотримання якості та режиму скиду стічних вод об'єкт споживача може бути відключений від системи централізованого водовідведення після письмового попередження виробником не менше ніж за п'ять діб.
Оскільки відповідного письмового попередження Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" не отримувала, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить визнати протиправними дії відповідача по самовільному припиненню централізованого водопостачання та водовідведення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Досліджуючи умови договору та додаткових угод до нього, які є його невід'ємною частиною, судом встановлено, що Додаток №2 до договору від 07.08.2018 р. №4980, який надано позивачем до матеріалів справи (а.с.17), не підписаний відповідачем.
Частиною 2 ст. 180 ГК України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Суд зазначає, що сторонами не подано доказів на підтвердження узгодження умов додаткової угоди №2, отже зазначена додаткова угода № 2 до договору є неукладеною.
Враховуючи викладене, суд погоджується з відповідачем, що Договір № 4980 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 07.08.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-Плаза" (позивач, споживач) та Міським комунальним підприємством "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (відповідач, виконавець) є неукладеним.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що 01.08.2018 під час обстеження прилеглих територій ТДВ «ХАТП 16562» за адресою м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7-А представниками відповідача (далі - МКП «ВУВКГ м. Херсона») був зафіксований факт безоблікового водокористування об'єкту (автомийка) TOB «АВТО-ПЛАЗА», а саме, виявлено несанкціонований водопровідний ввод, який з'єднує мережі централізованого водопостачання з автомийкою ТОВ «АВТО-ПЛАЗА», за адресою Новомиколаївське шосе, 7-А, що підтверджується актом від 01.08.2018 р. (а.с.47).
Згідно з п. 4.3. "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідно до п. 3.2. Правил, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.
Враховуючи вищевикладене, за самовільне безоблікове водокористування відповідачем виконано розрахунок витрат води та виставлено рахунок на суму 10122641,97 грн. Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що з моменту будівництва мийки транспортних засобів та до 01.08.2018 р. ТОВ «Авто-Плаза» здійснювало забір води з міського водопроводу через самовільно збудований водопровід з доводомірним підключенням, безобліково, без укладення договору, не оплачуючи водоспоживання та водовідведення за зазначений об'єкт.
Правилами користування № 190 визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України для виробників послуг централізованого постачання та осіб, що приєднані до системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України, та з якими виробником укладено договір на отримання питної води та скидання стічних вод.
Відповідно до п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до законів України "Про питну воду та питне водопостачання та "Про житлово-комунальні послуги".
Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (п.3.1 Правил).
Відповідно до п.3.3 Правил № 190 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2.0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Позивачу за вказані порушення виставлено рахунок на суму 10122641,97 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем мережі водопостачання та водовідведення приєднано самовільно без складання та підписання актів прихованих робіт та не здійснено гідравлічні випробування та дезінфекція водопровідних мереж.
Згідно приписів п.2.2.11. Правил приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації, затверджених Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №332 від 17.08.2004 р., - водоканал має право відключати підприємства від мереж водопроводу і каналізації при невиконанні вимог цих Правил, а також відповідно до вимог п.17.4. Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, після письмового попередження у випадках:
- Відсутності договору або уникання від його укладання чи продовження строку дії договору;
- Несплату або несвоєчасної сплати послуг водовідведення;
- Невиконання підприємствами умов договору, Правил і заходів щодо впорядкування якості та режиму скиду стічних вод;
- Негайно після усного попередження, в разі загрози виходу з ладу мереж або споруд міської комунальної системи каналізації, порушення технологічного режиму роботи очисних споруд.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що 20.09.2018 року позивачем було отримано вимогу про сплату грошового зобов'язання №02/04-08/2894, в якій відповідач повідомляє позивача про припинення водопостачання через п'ять днів з моменту отримання цієї вимоги.
Акт відключення автомийки датовано 22.11.18 р. (а.с.31, 32), що підтверджує відсутність порушення прав позивача та виключає підстави визнання дій відповідача по припиненню централізованого водопостачання та водовідведення протиправними.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129,232-240 ГПК України, суд
1.Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Дата складання повного тексту рішення 12.02.2019 року.
Суддя В.В.Литвинова