проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"05" лютого 2019 р. Справа №922/2183/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.,
при секретарі судового засідання Беккер Т.М.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 12.07.2018, свідоцтво №1877/10 від 22.02.2001,
відповідача - ОСОБА_2, свідоцтво ХВ №000007 від 27.02.2014, дов. №01-26/5811 від 18.10.2018, посвідч. №1809 від 03.10.2012,
третьої особи - ОСОБА_3, посв. №4717 від 01.12.2017, дов. №52 від 17.01.2019,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№1190Х/1 від 27.11.2018) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 по справі №922/2183/18 (м. Харків, суддя Новікова Н.А., повний текст рішення складено 29.10.2018),
за позовом Компанії «Garensia Enterpeises Limited», Республіка Кіпр,
до Акціонерної компанії «Харківобленерго», м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України, м. Київ,
про визнання недійсним рішення загальних зборів АК «Харківобленерго», що відбулись 30.05.2018 та оформлені протоколом №27 в частині внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції, -
Компанія «Garensia Enterpeises Limited» звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерної компанії «Харківобленерго» про визнання недійсним рішення загальних зборів АК «Харківобленерго», що відбулись 30.05.2018 та оформлені протоколом №27 в частині внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 в позові відмовлено повністю. Судові витрати по сплаті судового збору покладено на позивача - компанію «Garensia Enterpeises Limited».
Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 по справі №922/2183/18 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Зокрема, апелянт вважає, що внесення змін до статуту АК «Харкіобленерго» мало стосуватись лише питань, пов'язаних з виділом, натомість відповідач, трактуючи у свою користь норми перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», прийняв нову редакцію Статуту товариства у спосіб, не передбачений Законом України «Про акціонерні товариства». На думку апелянта, вбачається відсутність необхідної кількості голосів, регламентованих Законом України «Про акціонерні товариства» та Статутом АК «Харківобленерго» для прийняття рішення зі спірного питання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
27.12.2018 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив від відповідача (вх.№2813), в якому АТ «Харківобленерго» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Вказаний відзив долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 призначено справу №922/2183/18 до розгляду на 23.01.2019 о 12:30 год.
Від Фонду державного майна України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№293 від 11.01.2019), в якому просить залишити апеляційну скаргу позивача - без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 у справі №922/2183/18 без змін. Вказаний відзив долучено до матеріалів справи.
В судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 та 28.01.2019 оголошувались протокольні перерви.
В судовому засіданні 05.02.2019 позивач просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити. Представники відповідача та третьої особи проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, АК «Харківобленерго» здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а також із передачі електричної енергії на підставі Ліцензії серії АВ № 399830 та серії АВ № 399829 (арк. справи 184-185).
АК «Харківобленерго» є вертикально інтегрованим суб'єктом господарювання.
12.03.2018 за результатами загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» прийняті рішення, у тому числі з питань порядку денного №4 «Про виділ з АК «Харківобленерго» нового акціонерного товариства», №5 «Про порядок та умови виділу», №6 «Про створення ПрАТ «Харківенергозбут». Рішення загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» від 12.03.2018 оформлено протоколом від 12.03.2018 року №25. У загальних зборах брав участь позивач, який зареєструвався для участі у позачергових зборах із відсотком акцій до загальної кількості голосуючих акцій - 2,14605421% та голосував «ЗА» по вищезазначеним питанням порядку денного зборів (арк. справи 104-115).
16.04.2018 за результатами загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» прийняті рішення, у тому числі з питання порядку денного від 12.03.2018 «Про створення ПрАТ «Харківенергозбут». Рішення загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» від 16.04.2018 оформлено протоколом від 16.04.2018 №26. У загальних зборах брав участь позивач, який зареєструвався для участі у позачергових зборах із відсотком акцій до загальної кількості голосуючих акцій - 30,07453361 % та голосував «ЗА» (арк. справи 120-136).
30.05.2018 відбулись позачергові загальні збори акціонерів АК «Харківобленерго», які були призначені протоколом наглядової ради АК «Харківобленерго» №7/2018 від 04.05.2018 у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу (арк. справи 22-26).
На порядок загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» були винесені наступні питання:
1. Обрання члені лічильної комісії позачергових загальних зборів та прийняття рішення про припинення їх повноважень;
2. Обрання голови та секретаря позачергових загальних зборів;
3. Затвердження порядку проведення (регламенту) позачергових загальних зборів;
4. Про затвердження розподільного балансу;
5. Про затвердження плану виділу;
6. Про випуск акцій з метою конвертації акцій на таку саму кількість акцій АТ «Харківобленерго» меншої номінальної вартості та випуск акцій з метою конвертації акцій Товариства в таку саму кількість акцій ПрАТ «Харківобленерго»;
7. Про внесення змін до Статуту шляхом викладення його в новій редакції;
8. Про визначення уповноваженого органу, якому надаються повноваження щодо затвердження результатів розміщення акцій.
Відповідно до Протоколу загальних зборів №27 від 30.05.2018 для участі у загальних зборах акціонерів зареєструвалися 14 акціонерів та їх представників. Загальна кількість голосів акціонерів - власників голосуючих акцій, становила 248647815, що складає 97,83162722% від загальної кількості голосуючий акцій.
По 7 питанню порядку денного, а саме: внесення змін до Статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції, було поставлено на голосування наступний проект рішення (бюлетень № 7):
7.1. у зв'язку з виділом, внести зміни до Статуту Товариства шляхом викладення Статуту Товариства в новій редакції, що додається.
7.2. Змінити найменування Товариства на Акціонерне Товариство «Харківобленерго».
7.3. Уповноважити Голову та Секретаря зборів підписати Статут Товариства у новій редакції.
7.4. Доручити правлінню Товариства (визначеній Правлінням особі) здійснити в установленому законодавством порядку державну реєстрацію нової редакції Статуту Товариства.
7.5. Передбачити, що повноваження посадових осіб, обраних до органів Товариства до моменту реєстрації Статуту Товариства в новій редакції є чинними, та такі особи вважаються обраними з моменту їх обрання на строк визначений у Статуті Товариства, що затверджений рішеннями цих загальних зборів.
У відповідності до результатів голосування по питанню 7 загальних зборів акціонерів, згідно з протоколом лічильної комісії №7 про підсумки голосування на позачергових загальних зборах акціонерів «ЗА» вищевикладену редакцію проекту рішення проголосувало 166754281 голосів, що складає 67,0644455 % від кількості голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. «Проти» проголосувало 81893534 голосів, що складає 32,93555345 % від кількості голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій (арк. справи 27).
Позивач не погоджується з прийняттям вищевказаного рішення позачерговими зборами акціонерів та вважає, що для прийняття рішень щодо внесення змін до статуту АК «Харківобленерго» необхідна кількість у ? голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій, а отже викладення статуту в новій редакції прийнято з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позов.
При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваним позивачем рішенням загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» від 30.05.2017 були затверджені зміни до Статуту відповідача, які внесені у зв'язку із виділенням із АК «Харківобленерго» суб'єкта господарювання електропостачальника - ПрАТ «Харківенергозбут». Статут приведений у відповідність до вимог чинного законодавства. При прийнятті 30.05.2018 рішення з питань порядку денного загальних зборів акціонерів №7 «Про внесення змін до Статуту Товариства» акціонери використали право визначене п. 9 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» та не застосували ч. 5 ст. 42 цього Закону, а визначили результати голосування відповідно до Закону - рішення з питань внесення змін до статуту приймається простою більшістю, таким чином, оскаржуване рішення загальних зборів акціонерів відповідає вимогам діючого законодавства України.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
11.06.2017 набрав чинності Закон України від 13.04.2017 №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Підпунктом 11 пункту 24 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» було внесено зміни до «Прикінцевих га перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» та доповнено пунктом 9 такого наступного змісту:
« 9. Протягом чотирнадцяти місяців з дня набрання чинності Законом України «Про ринок електричної енергії» до рішень вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання про створення окремого суб'єкта господарювання шляхом виділу або поділу, які приймаються на виконання вимог пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, не застосовуються положення частини п'ятої статті 42 цього Закону. При цьому рішення про створення шляхом виділу або поділу такого окремого суб'єкта господарювання в частині прийняття рішень з питань, передбачених пунктами 2 і 23 частини другої статті 33 цього Закону, приймаються загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих акцій.
У разі створення такого окремого суб'єкта господарювання шляхом виділу з розміщенням акцій товариства, що виділилося, виключно серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, та збереженням співвідношення між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, з якого здійснено виділ, або створення такого окремого суб'єкта господарювання шляхом поділу з розміщенням акцій товариств- правонаступників виключно серед акціонерів товариства, що припинилося шляхом поділу, та збереженням співвідношення між акціонерами у статутному капіталі акціонерного товариства, що припинилося шляхом поділу, положення статей 68, 69, 82 та пунктів 2 і 3 частини шостої статті 83 цього Закону не застосовуються».
Згідно частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів, серед іншого належить: 2) внесення змін до статуту товариства; 3) прийняття рішення про анулювання викуплених акцій; 23) прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 84 цього Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу.
У відповідності до п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання.
Отже, приписами Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про ринок електричної енергії» встановлені спеціальні норми, які регламентують особливий порядок прийняття рішення вертикально інтегрованим суб'єктом господарювання, яким є АК «Харківобленерго» щодо виділу товариства та внесення відповідних змін до статуту товариства із якого відбувається такий виділ.
АК «Харківобленерго» є вертикально інтегрованим суб'єктом господарювання, оскільки здійснює діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а також із передачі електричної енергії на підставі Ліцензій АВ № 399830 та АВ № 399829.
Відповідно до абз. 13 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про ринок електричної енергії» ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом. До анулювання зазначених ліцензій діяльність з розподілу та постачання електричної енергії провадиться на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня набрання чинності цим Законом.
На виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» АК «Харківобленерго» прийнято рішення щодо виділення суб'єкта господарювання для провадження діяльності з постачання електричної енергії - ПрАТ «Харківенергозбут», якому відповідно до постанови НКРЕКП від 19.06.2018 №505 видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Так, 12.03.2018 за результатами загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» прийняті рішення, у тому числі з питань порядку денного №4 «Про виділ з АК «Харківобленерго» нового акціонерного товариства», №5 «Про порядок та умови виділу», № 6 «Про створення ПрАТ «Харківенергозбут». Рішення загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» від 12.03.2018 оформлено протоколом від 12.03.2018 №25.
16.04.2018 за результатами загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» прийняті рішення, у тому числі з питання порядку денного від 12.03.2018 «Про створення ПрАТ «Харківенергозбут». Рішення загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» від 16.04.2018 оформлено протоколом від 16.04.2018 № 26.
Як вбачається з матеріалів справи у загальних зборах брав участь позивач, який зареєструвався для участі у позачергових зборах та голосував «ЗА» по вищезазначеним питанням порядку денного зборів.
Відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону України «Про акціонерні товариства» процедура виділу акціонерних товариств здійснюється аналогічно порядку, визначеному ч. 6 ст. 83 цього Закону.
Згідно з ч. 6 ст. 83 Закону України «Про акціонерні товариства» процедура злиття акціонерних товариств здійснюється за таким порядком: 1) прийняття загальними зборами кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, рішення про припинення товариства шляхом злиття, про створення комісії з припинення товариства, а також про обрання персонального складу комісії з припинення; 2) задоволення вимог кредиторів, заявлених до кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, відповідно до ч. 2 ст. 82 цього Закону; 3) реалізація акціонерами кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, права вимоги обов'язкового викупу належних їм акцій товариства в порядку, передбаченому ст. 68, 69 цього Закону; 4) складення комісією з припинення кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, передавального акта; 5) прийняття наглядовою радою кожного акціонерного товариства, що бере участь у злитті, рішення про затвердження проекту статуту акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття акціонерних товариств, про затвердження проекту договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження пояснень до умов договору про злиття, про схвалення передавального акта, підготовленого комісією з припинення товариства, а також про затвердження умов конвертації акцій товариства, що припиняється, в акції товариства, створюваного в результаті злиття акціонерних товариств; 7) прийняття загальними зборами кожного товариства, що бере участь у злитті, рішення про затвердження передавального акта, про затвердження договору про злиття акціонерних товариств, про затвердження статуту акціонерного товариства, а також про обрання уповноважених осіб акціонерного товариства на здійснення подальших дій щодо припинення акціонерного товариства шляхом злиття; 8) подання уповноваженими особами акціонерних товариств, що беруть участь у злитті, заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; 9) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій; 10) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів; 11) укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії акцій; 12) обмін акцій товариства, створюваного в результаті злиття, на акції товариств, що припиняються; 13) затвердження результатів розміщення (обміну) акцій уповноваженими органами акціонерних товариств, що беруть участь у злитті; 14) державна реєстрація акціонерного товариства, створюваного в результаті злиття, в органах державної реєстрації; 15) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій; 16) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення (обміну) акцій створюваного в результаті злиття товариства та скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску акцій товариств, що припинилися; 17) державна реєстрація припинення акціонерних товариств, що припинилися шляхом злиття; 18) отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій товариства, створюваного в результаті злиття.
Згідно з п. 6 Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання №520 від 09.04.2013 Розділу II процедура емісії акцій акціонерного товариства, що створюється внаслідок виділу з товариства, здійснюється за таким порядком:
« 6.1. Прийняття уповноваженим органом підприємницького товариства, з якого здійснюється виділ, рішень про: а) виділ акціонерного(их) товариства (товариств); б) порядок і умови виділу; в) створення нового(их) акціонерного (их) товариства (товариств); г) затвердження плану виділу; ...є) рішення про зменшення статутного капіталу підприємницького товариства, з якого здійснюється виділ;....
6.11. Прийняття уповноваженим органом підприємницького товариства, з якого здійснюється виділ, рішень про: а) затвердження розподільного балансу; б) внесення змін до установчих документів товариства, з якого здійснюється виділ.
6.12. Прийняття установчими зборами створюваного акціонерного товариства рішення про: а) про заснування акціонерного товариства; б) затвердження статуту акціонерного товариства; в) утворення органів акціонерного товариства; г) вчинення інших дій, необхідних для створення акціонерного товариства.
6.13. Державна реєстрація змін до статуту підприємницького товариства, з якого здійснюється виділ, та акціонерного(их) товариства (товариств), що створюється(ються) внаслідок виділу, в органах державної реєстрації...»
Беручи до уваги вищезазначене, прийняття загальними зборами акціонерного товариства, що знаходиться в процедурі виділу рішення про затвердження змін до статуту акціонерною товариства, із якого відбувається виділ, є обов'язковою вимогою Закону України «Про ринок електричної енергії», Закону України «Про акціонерні товариства», Порядку №520, а отже проведення позачергових зборів акціонерів та прийняті рішення були необхідні для завершення процедури виділу із АТ «Харківобленерго» електропостачальника - ПрАТ «Харківенергозбут» .
У відповідності до п. 6 та 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» від 16.11.2017, у разі якщо після дня набрання чинності цим Законом акціонерними товариствами прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу, деномінацію акцій, емісію інших цінних паперів, ніж акцій, отримання нових ліцензій та інших дозвільних документів та/або отримання документів, які підтверджують права товариства на майно, такі товариства зобов'язані привести статут та інші внутрішні документи у відповідність із Законом України «Про акціонерні товариства».
Відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», положення установчих документів господарських товариств, які не відповідають вимогам законодавства, не застосовуються. У разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону, судам слід керуватись нормами закону. Така позиція Верховного Суду з питань застосування законодавства при розгляді корпоративних спорів визначає, що навіть при встановленні статутом товариства певних положень, у тому числі щодо кворуму при прийнятті рішень, які не відповідають або тимчасово не відповідають (на період дії перехідних положень) закону або звужують права акціонера по відношенню до прав, визначених законом, акціонер, товариство та інші особи, застосовують закон.
З матеріалів справи вбачається, що проведення голосування та підбиття підсумків голосування позачергових загальних зборів акціонерів 30.05.2018 з питань порядку денного №7 «Про внесення змін до Статуту Товариства» відбулись з застосуванням спеціальної норми «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» про зменшення кворуму для прийняття рішення щодо внесення змін до статуту на протязі 14 місяців починаючи з 11.06.2017 та пов'язане з реалізацією рішення про створення окремого суб'єкту господарювання шляхом виділу останнього із АК «Харківобленерго».
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що рішення загальних зборів акціонерів від 30.05.2018 з питань порядку денного №7 «Про внесення змін до Статуту Товариства» оформлені протоколом загальних зборів акціонерів від 30.05.2018 року №27, результати голосування по яким оформлені протоколом лічильної комісії №7, по якому «ЗА» проголосувало 166 754 281 голосів, що складає 67,0644455% від загальної кількості голосів акціонерів, що зареєструвались для участі у загальних зборах акціонерів та є власниками голосуючих з цього питання акцій, законно прийняті загальними зборами акціонерів кількістю, яка є більше ніж проста більшість голосів акціонерів та відповідно до положень пункту 9 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» є достатньою для визначення рішення таким, що «прийнято».
А отже, необґрунтованими є аргументи апелянта щодо відсутності необхідної кількості голосів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій, оскільки дане питання регулюється спеціальною нормою та акціонери голосували кількістю голосів, яка перевищує просту більшість, з використанням свого права не застосовувати ч. 5 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства» при прийнятті рішень вертикально інтегрованим суб'єктом голосування шляхом виділу.
Таким чином, право позивача, як акціонера на участь у зборах та голосуванні з дотриманням вимог щодо кворуму при прийнятті рішень загальними зборами акціонерів не було порушено, а інтерес позивача не змінювати редакцію Статуту суперечить вимогам наведених норм законів.
Також, апелянт вважає, що проведення загальних зборів акціонерів з затвердженням нової редакції Статуту АК «Харківобленерго» не ґрунтується на жодній нормі законів, які господарським судом першої інстанції було покладено у основу оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів з такими аргументами апелянта не погоджується та зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Згідно пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України, законний інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретними матеріальним та/або нематеріальним благом з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально - правовим засадам.
Відповідно до п. 13 розділу ХVII Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», ч. 6 ст. 89 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії шляхом створення відповідного суб'єкта господарювання; під час проходження процедури виділення прийняти рішення про внесення змін до статуту акціонерного товариства.
Таким чином, право позивача, як акціонера на участь у зборах та голосуванні при прийнятті рішень не було порушено, залишення старої редакції Статуту суперечить приписам чинного законодавства України, а відтак не підлягає захисту.
За таких обставин, рішеннями загальних зборів акціонерів АК «Харківобленерго» від 30.05.2017, були затверджені зміни до Статуту, які внесені у зв'язку з виділенням з АК «Харківобленерго» суб'єкта господарювання, електропостачальника - ПрАТ «Харківенергозбут».
Вказаний Статут АК «Харківобленерго» приведений у відповідність до вимог чинного законодавства України, при прийнятті 30.05.2018 рішень з питань порядку денного загальних зборів акціонерів №7 «Про внесення змін до Статуту Товариства» акціонери використали право визначене пунктом 9 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» та не застосували частину 5 статті 42 цього Закону, а визначили результати голосування відповідно до Закону - рішення з питань внесення змін до статуту приймається простою більшістю.
А таким чином, спірні рішення загальних зборів акціонерів відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому правових підстав для визнання їх недійсним не має.
Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Компанії «Garensia Enterpeises Limited» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2018 по справі №922/2183/18 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 11 лютого 2019 року.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов
Суддя П.В. Тихий