вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"11" лютого 2019 р. Справа№ 910/6550/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Пашкіної С.А.
Мартюк А.І.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - адвокат
від відповідача: Іщенко Р.А. - представник за довіреністю № 13030-08/27 від 05.12.2018
від третьої особи 1: Бауліна В.О. - адвокат
від третьої особи 2: Сотнікова І.В. - адвокат
від третьої особи 3: Пріцак І.Є. - представник за довіреністю № 18-0014/16220 від 22.03.2018
від третьої особи 4: Колток О.М. - представник за довіреністю № 238/9.1.4/22-19 від 08.01.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018, повний текст якої складений 23.11.2018, про призначення проведення судової експертизи та зупинення провадження
у справі № 910/6550/18 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом ОСОБА_8
до Міністерства фінансів України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
3. Національного банку України
4. Кабінету Міністрів України
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити дії
Позов заявлено про:
- визнання недійсним договору № БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 в частині продажу на користь держави в особі Міністерства фінансів України 129 291 акцій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», що належать ОСОБА_8;
- зобов'язання Міністерства фінансів України повернути належні ОСОБА_8 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у кількості 129 291 штук шляхом їх переказу на рахунок ОСОБА_8 у цінних паперах № НОМЕР_1 у ТОВ «Капітал-Стандарт», у спосіб, передбачений для здійснення облікових операцій на рахунках в цінних паперах;
- зобов'язання Міністерства фінансів України надати розпорядження на здійснення операції списання цінних паперів з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_2 Держави Україна 129 291 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та їх переказ на рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1, належний ОСОБА_8, в депозитарній установі ТОВ «Капітал-Стандарт».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2018, повний текст якої складений 23.11.2018, у справі № 910/6550/18 частково задоволено клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, призначено проведення судової експертизи та зупинено провадження до отримання висновку експерта.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що:
- звертаючись до суду з позовом та заявляючи в послідуючому клопотання про призначення у справі проведення судової експертизи, позивачем вказується на неналежне проведення уповноваженим особами відповідної процедури, що в послідуючому зумовило невірність визнання значення капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 21.12.2016, як від'ємне, зокрема, посилаючись на те, що згідно пропозиції Національного банку України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 18.12.2016, було визначено мінімальну потребу в капіталу у розмірі 116,8 млрд.грн., однак, згідно наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ КБ «Приватбанк» від 21.12.2016 №39 «Про формування резервів» вбачається, що резерви банку було сформовано на суму 155,7 млрд. грн., тобто, формування резервів було здійснено на суму більшу ніж визначену Національним банком України як мінімальну потребу в капіталі, що унеможливлює подальший висновок про від'ємність відповідного капіталу ПАТ КБ «Приватбанк»;
- заперечуючи проти вказаних доводів позивача відповідач та треті особи зазначають про те, що визначений Національним банком України розмір вказував виключно на мінімальну потребу у капіталі, однак жодним чином не підтверджував того, що за наслідками їх внесення матиме місце створення в цілому позитивного капіталу такого банку, відсутність чого в подальшому підтверджується рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.12.2016 №2896 «Про оцінку рівня капіталу АТ КБ «Приватбанк»;
- зміст ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що визначення ціни продажу залежить від визначеного Фондом в порядку цієї статті значення капіталу та в залежності від його від'ємності/позитивності визначається ціна 1 грн., або інша - визначена ринково;
- доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;
- твердження відповідача і третіх осіб про не важливість встановлення конкретної цифри розміру рівня капіталу станом на прийняття Фондом рішення про визначення його від'ємного рівня, і достатності висновку, що такий розмір менше нуля, буде свідчити про обґрунтування судового рішення припущеннями, що не є допустимим;
- визначення Фондом 21.12.2016 (рішення № 2896) рівня капіталу банку здійснено на підставі переліку зобов'язань та залишків на рахунках пов'язаних осіб станом на 01.12.2016, а в судових засіданнях представники всіх учасників судового процесу визнали, що розмір рівня капіталу змінюється щоденно;
- для правильного вирішення спору необхідно визначити рівень капіталу (розмір активів та зобов'язань) саме на дату прийняття Фондом відповідного рішення, адже диспозиція ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ставить в залежність від цієї цифри подальше визначення вартості акцій;
- оскільки за змістом ч. 6 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рівень капіталу визначається за наслідком вчинення Фондом таких дій: 1) формування резерву банку на покриття збитків за активними банківськими операціями, у тому числі з урахуванням ризиків неповернення кредитів пов'язаними особами, ґрунтуючись на висновках та інформації, що надійшли від Національного банку України; 2) розпорядження необтяженими грошовими зобов'язаннями банку перед пов'язаними особами, а також необтяженими грошовими зобов'язаннями перед юридичними та фізичними особами, що не пов'язані з банком, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб шляхом обміну зазначених зобов'язань на акції додаткової емісії банку, то визначення правильності таких дій також входить в предмет спору у даній справі, адже впливає на рівень капіталу, оскільки саме результатом вчинення таких дій мотивоване рішення Фонду №2896 від 21.12.2016;
- відповідач та треті особи зазначають, що кредитний ризик станом на 21.12.2016 сформовано у розмірі 100% від зобов'язань осіб згідно таблиці станом на 01.12.2016 в той же час, позивачем ставиться під сумнів правомірність визначення кредитного ризику у розмірі 100% по всім пов'язаним контрагентам, що вплинуло на формування рівня капіталу та висновок Фонду про його від'ємність. Суд позбавлений можливості самостійно визначити правомірність формування кредитних ризиків у такому розмірі, а сторонами не заперечується, що заборгованість та активи пов'язаних осіб станом на 01.12.2016 (додаток до листа Національного банку України від 18.12.2016) на підставі якого Фонд формував резерви, могла змінитися станом на 21.12.2016;
- судом встановлено, що правомірність визначення Фондом рівня капіталу станом на 21.12.2016 оспорюється позивачем; цей розмір згідно законодавства є підставою для визначення ціни акцій, що продані за оспорюваним правочином, позивач посилається на порушення такими діями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а також те, що матеріали справи не містять передбаченого ч. 4 ст. 41-1 Закону висновку міжнародно визнаної аудиторської фірми в частині визначення Фондом рівня капіталу, формування розміру кредитних ризиків станом на 21.12.2016 на підставі відомостей станом на 01.12.2016, то визначення рівня капіталу має істотне значення для висновку про відповідність дій учасників справи при укладенні оспорюваного договору положенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, без встановлення таких обставин вирішення спору та постановлення рішення, яке відповідатиме ст. 236 ГПК України, неможливе, а суд позбавлений можливості самостійно визначити цей розмір.
Не погоджуючись з ухвалою, 03.12.2018 Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 про призначення проведення судової експертизи та зупинення провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі Національний банк України зазначив про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:
- для вирішення спору сторін по суті дійсно необхідно встановити рівень капіталу АТ КБ «Приватбанк» станом на 21.12.2016, зокрема те, чи був він на вказану дату від'ємним чи ні, проте вказаний рівень можливо визначити з наявних в матеріалах справи доказів;
- всі чотири питання, поставлені в оскаржуваній ухвалі, якою призначено експертизу у цій справі, взагалі не стосуються предмета доказування у справі про визнання недійсним договору.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 справа № 910/6550/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою від 14.12.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18;
- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 29.12.2018;
- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- розгляд справи № 910/6550/18 призначено на 08.01.2019 о 12:50;
- сторін попереджено, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.
26.12.2018 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 про призначення проведення судової експертизи та зупинення провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі апелянт послався на ті саме обставини, що й Національний банк України у поданій ним апеляційній скарзі.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) від 26.12.2018 апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 передана раніше визначеному автоматизованою системою складу суду, а саме колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою від 27.12.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І:
- Фонду гарантування вкладів фізичних осіб поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18;
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18;
- апеляційній скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 об'єднано в одне апеляційне провадження;
- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 08.01.2019;
- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- учасників судового процесу повідомлено про те, що розгляд справи № 910/6550/18 призначений на 08.01.2019 о 12:50. Засідання відбудеться в приміщенні Київського апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденко, 1, зал судових засідань № 15;
- сторони попереджено, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.
26.12.2018 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», в якій апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 про призначення проведення судової експертизи та зупинення провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права
В обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:
- оскільки основна позовна вимога у даній справі заявлена щодо визнання недійсним договору № БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 на підставах, встановлених ст.ст. 203, 215 ЦК України, то до предмету доказування у даній справі входять обставини, які підтверджують такі заявлена вимоги, а саме відповідність такого правочину загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, які визначені ст. 203 ЦК України;
- укладаючи оспорюваний правочин його сторони діяли у відповідності до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та на підставі відповідних рішень суб'єктів владних повноважень - Національного банку України, Кабінету Міністрів України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які (рішення) є законними та чинним, в судовому порядку не скасовані і позивачем не оскаржуються;
- в рамках справи про визнання недійним правочину судом не може бути надана оцінки законності рішень суб'єктів владних повноважень, оскільки, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження правомірності та законності його дії та рішень поширюється юрисдикція адміністративних судів, в той час як призначаючи експертизу у цій справі, суд фактично з'ясовує обставини встановлення правомірності/законності дії та рішень суб'єктів владних повноважень щодо проведення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його продажу інвестору, яким виступає держава, що не входить до предмета доказування у цій справі.
Крім того, апелянт в апеляційній скарзі послався на ті ж саме обставини, що й Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у своїх скаргах.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) від 26.12.2018 апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»на ухвалу від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 передана раніше визначеному автоматизованою системою складу суду, а саме колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником до апеляційної скарги не додано доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, ухвалою від 27.12.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І:
- апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 залишено без руху;
- Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» роз'яснено, що:
1. протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» має право усунути недоліки, а саме, подати до Київського апеляційного господарського суду докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції;
2. - в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту;-
- відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
03.01.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційні скарги АТ КБ «Приватбанк» та Національного банку України, в яких позивач просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг АТ КБ «Приватбанк» та Національного банку України та залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 по справі № 910/6550/18 з посиланням на те, що:
- продаж акцій АТ КБ «Приватбанк», належних позивачу, було здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961 та в порядку ст.41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проте Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України та Кабінетом Міністрів України не було дотримано процедуру, послідовність дій та вимоги вказаної статті, що призвело до фактичної безоплатної та незаконної експропріації майна позивача на користь держави;
- Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України та Кабінетом Міністрів України була порушена, визначена в ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» послідовність дії, про що свідчить зміст постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961, відповідно до якої Кабінетом Міністрів України за пропозицією Національного банку України без проведення визначення розміру та зазначення капіталу банку та до формування резервів вже було визначено ціну продажу 100% акцій банку у розмірі 1 грн.;
- Кабінетом Міністрів України пропущено стадії №№ 2-5 імперативної процедури та одразу визначено ціну продажу акцій АТ КБ «Приватбанк» (стадія 6) без дотримання та врахування вимог ст.41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та всупереч передбаченому порядку визначення ціни правочину як істотної умови договору купівлі-продажу, що свідчить про суперечність договору купівлі-продажу актам цивільного законодавства та є підставою для його недійсності;
- допущені процедурні порушення при ухваленні постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961 виключають можливість її тлумачення у якості нормативного акту, прийнятого відповідно до положень та на виконання ст.41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а подальший продаж акцій банку за 1 грн. вчинений з порушенням вимог ч. 6 ст. ст.41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ч. 2 ст. 628 ЦК України, ч. 3 ст. 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства», ч. 1 ст. 353 ЦК України, а отже і ч. 1 ст. 206 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Крім того, у вказаному відзиві відповідач просить поновити йому строк для подання відзиву на апеляційній скарги АТ КБ «Приватбанк» та Національного банку України.
Щодо вказаного клопотання колегія суддів зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
З матеріалів справи слідує, що строк для подання відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» встановлений ухвалою від 08.01.2019 та становить - протягом десяти днів з дня отримання ухвали. Вказана ухвала позивачем була отримана 08.01.2019, а відтак, відзив на вказану апеляційну скаргу позивач має право подати в строк до 18.01.2019.
Отже позивачем строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» пропущений не був.
Щодо строку на подання відзиву на апеляційну скаргу Національного банку України колегія суддів зазначає таке.
Ухвалою суду від 14.12.2018 судом встановлено строк для для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 29.12.2018, водночас відзив позивачем до суду поданий 03.01.2019, тобто з порушенням, встановленого судом строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
У відзиві позивач зазначає про несвоєчасне отримання ним копії апеляційної скарги, а також велику кількість вихідних днів, які припадають на останню декаду грудня, об'єм оскаржуваного документа та самої апеляційної скарги.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу Національного банку України.
03.01.2019 від АТ «КБ «Приватбанк» через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про долучення документів (на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018), до якого додані копії оспорюваної ухвали з відміткою канцелярії апелянта про отримання, конверту з штрихкодовим ідентифікатором № 0103048390343, в якому вказану ухвалу направлено апелянту, та витяг з он-лайн сервісу Укрпошти «Відстеження поштових пересилань» щодо пересилання листа з штрихкодовим ідентифікатором № 0103048390343.
Розпорядженням № 09.1-08/38/19 від 04.01.2019, у зв'язку перебуванням судді Зубець Л.П., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/6550/18.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2019 справа № 910/6550/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І.
Ухвалою від 08.01.2018 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І. прийнято до свого провадження апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18.
Ухвалою від 08.01.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Мартюк А.І.:
- Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18;
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18;
- апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 об'єднано в одне апеляційне провадження;
- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Вказану ухвалу 08.01.2019 вручено представникам позивача та третіх осіб 1, 2 та 3.
Ухвалою від 08.01.2019 розгляд справи відкладено до 29.01.2019 для повідомлення відповідача та третьої особи 4 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18, а також надання учасниками судового процесу можливості надати відзиви, пояснення, клопотання та заперечення щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».
Під час розгляду справи представники відповідача та третіх осіб апеляційні скарги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, представник позивача проти їх задоволення заперечив, просив залишити їх без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
Позов заявлено про:
- визнання недійсним договору № БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 в частині продажу на користь держави в особі Міністерства фінансів України 129 291 акцій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», що належать ОСОБА_8;
- зобов'язання Міністерства фінансів України повернути належні ОСОБА_8 прості іменні акції Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» у кількості 129 291 штук шляхом їх переказу на рахунок ОСОБА_8 у цінних паперах № НОМЕР_1 у ТОВ «Капітал-Стандарт», у спосіб, передбачений для здійснення облікових операцій на рахунках в цінних паперах;
- зобов'язання Міністерства фінансів України надати розпорядження на здійснення операції списання цінних паперів з рахунку в цінних паперах № НОМЕР_2 Держави Україна 129 291 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та їх переказ на рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1, належний ОСОБА_8, в депозитарній установі ТОВ «Капітал-Стандарт».
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач за посилається на те, що оспорюваний правочин був вчинений з недодержанням приписів ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон), ст.ст. 238, 239, 353, 658, 692 ЦК України, що мало наслідком втручання у гарантоване позивачу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача на мирне володіння своїм майном.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2018, повний текст якої складений 23.11.2018, у справі № 910/6550/18 частково задоволено клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи, призначено проведення судової експертизи та зупинено провадження до отримання висновку експерта.
На вирішення експертиз поставлені наступні питання:
1) Який розмір активів та зобов'язань визначався ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 21.12.2016?;
2) Чи відповідає встановленим нормативам та підтверджується документально сформований Національним банком України і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб розмір кредитного резерву ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 21.12.2016?;
3) Чи підтверджується документально та чи відповідає встановленим нормативам розрахований Національним банком України та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб розмір зобов'язань ПАТ КБ «Приватбанк» перед пов'язаними особами, а також необтяжених грошових зобов'язань перед юридичними та фізичними особами, що не пов'язані з банком, крім коштів за поточними та депозитними рахунками таких осіб, станом на 21.12.2016?;
4) Чи підтверджується документально та відповідає встановленим нормативам розрахований Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (з урахуванням висновку експерта на питання 2, 3) розмір капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 21.12.2016.
Колегія суддів не може погодитись з судом першої інстанції щодо необхідності призначення вищевказаної експертизи у справі № 910/6550/18 з огляду на нижчевикладене.
За приписами ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
З матеріалів справи слідує, що основною вимогою у цій справі є вимога про визнання недійсним договору № БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016 в частині продажу на користь держави в особі Міністерства фінансів України акцій, які належать позивачу, в той час решта вимог не містять окремого обґрунтування і фактично є похідними від основної вимоги вимогами, задоволення яких є правовим наслідком задоволення основної вимоги.
Отже, для вирішення спору сторін по суті суду необхідно встановити, чи відповідає оспорюваний правочин положенням чинного законодавства, про які зазначає позивач у позові.
У позові позивач посилається на порушення порядку визначення ціни продажу акцій АТ КБ «Приватбанк» при укладенні спірного договору.
Призначаючи експертизу, суд першої інстанції зазначив про те, що для розгляду спору сторін по суті необхідно встановити розмір капіталу АТ КБ «Приватбанк» станом на дату прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 2896 від 21.12.2016, адже диспозиція ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі Закон) ставить в залежність від цієї цифри подальше визначення вартості акцій.
Особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави визначені ст. 41-1 Закону, виходячи зі змісту якої ціна продажу акцій неплатоспроможного банку Міністерству фінансів України визначається в залежності від того, чи є капітал такого банку за результатами формування резервів та обміну зобов'язань на акції додаткової емісії банку від'ємним чи нульовим або позитивним.
У першому з цих випадків Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продає акції неплатоспроможного банку Міністерству фінансів України у повному обсязі за одну гривню, в другому - повністю або частково на умовах відстрочення платежу, а ціна акцій визначається протягом трьох місяців за результатами проведеної за рахунок банку на вимогу Міністерства фінансів України оцінки справедливої вартості активів та зобов'язань банку із залученням міжнародно визнаної аудиторської фірми.
З матеріалів справи слідує, що при укладенні спірного договору ціна всіх акцій АБ КБ «Приватбанк» визначена в сумі 1 грн. виходячи саме з того, що капітал банку за результатами формування резервів та обміну зобов'язань на акції додаткової емісії банку є від'ємним.
При цьому оцінка рівня капіталу АБ КБ «Приватбанк» була встановлена рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2896 від 21.12.2016 «Про оцінку рівня капіталу ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 168 т. 1).
За приписами ч. 1 ст. 54 Закону, рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2896 від 21.12.2016 «Про оцінку рівня капіталу ПАТ КБ «Приватбанк», а відтак, вказане рішення є чинним і його оскарження не визначено предметом розгляду в цій справі.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність призначення експертизи для встановлення розміру капіталу АТ КБ «Приватбанк» станом на дату прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 2896 від 21.12.2016, адже вказаний розмір можливо встановити виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2896 від 21.12.2016 «Про оцінку рівня капіталу ПАТ КБ «Приватбанк».
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити на такому.
Заперечуючи проти апеляційних скарг, що розглядаються у цій справі, позивач послався на те, що:
- продаж акцій АТ КБ «Приватбанк», належних позивачу, було здійснено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961 та в порядку ст.41-1 Закону, проте Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України та Кабінетом Міністрів України не було дотримано процедуру, послідовність дій та вимоги вказаної статті, що призвело до фактичної безоплатної та незаконної експропріації майна позивача на користь держави;
- Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України та Кабінетом Міністрів України була порушена, визначена в ст. 41-1 Закону послідовність дії, про що свідчить зміст постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961, відповідно до якої Кабінетом Міністрів України за пропозицією Національного банку України без проведення визначення розміру та зазначення капіталу банку та до формування резервів вже було визначено ціну продажу 100% акцій банку у розмірі 1 грн.;
- Кабінетом Міністрів України пропущено стадії №№ 2-5 імперативної процедури та одразу визначено ціну продажу акцій АТ КБ «Приватбанк»(стадія 6) без дотримання та врахування вимог ст.41-1 Закону та всупереч передбаченому порядку визначення ціни правочину як істотної умови договору купівлі-продажу, що свідчить про суперечність договору купівлі-продажу актам цивільного законодавства та є підставою для його недійсності;
- допущені процедурні порушення при ухваленні постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2016 № 961 виключають можливість її тлумачення у якості нормативного акту, прийнятого відповідно до положень та на виконання ст.41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а подальший продаж акцій банку за 1 грн. вчинений з порушенням вимог ч. 6 ст. ст.41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ч. 2 ст. 628 ЦК України, ч. 3 ст. 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства», ч. 1 ст. 353 ЦК України, а отже і ч. 1 ст. 206 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Отже, під час розгляду цієї справи позивач фактично намагається встановити в судовому порядку факт порушення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національним банком України та Кабінетом Міністрів України процедури виведення АТ КБ «Приватбанк» з ринку за участю держави шляхом прийняття ними відповідних рішень, що не може бути встановлено під час розгляду господарської справи, а має бути встановлено при оскарженні рішень вказаних органів, які стосуються процедури виведення АТ КБ «Приватбанк» з ринку за участю держави, в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів вважає, що питання, поставлені судом у оспорюваній ухвалі на вирішення експертизи, стосуються з'ясування обставин дотримання встановленої законом процедури при виведенні АТ «КБ «Приватбанк» з ринку за участю держави, проте з'ясування вказаних обставин не мають досліджуватись при вирішенні спору сторін у справі № 910/6550/18.
Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 підлягає скасуванню, а справа № 910/6550/198 - передачі на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційних скаргах, апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» підлягають задоволенню.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України), а витрати апелянтів за подачу апеляційних скарг будуть розподілені при вирішенні спору сторін по суті.
Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 задовольнити.
2. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 задовольнити.
3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 задовольнити.
4. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2018 у справі № 910/6550/18 скасувати.
5. Справу № 910/6550/18 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
7. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Матеріали справи № 910/6550/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено: 12.02.2019
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді С.А. Пашкіна
А.І. Мартюк