ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
05 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2248/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів Аленіна О.Ю., Таран С.В.
секретар судового засідання - Герасименко Ю.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2018 р.
по справі № 916/2248/18
за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ
до Комунального підприємства “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області
про стягнення 591 208,81 грн.
суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1
час та місце ухвалення рішення: 13.11.2018 р., м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
повний текст складено та підписано: 26.11.2018 р.
за участю представників сторін:
від Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ - адвокат ОСОБА_2
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 р. відкрито апеляційне провадження по справі № 916/2248/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ на рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2018 р. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.02.2019 р. на 14:00 год.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
17.10.2018 р. Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ звернулося з позовом до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області інфляційних втрат, 3% річних та пені за неналежне виконання грошового зобов'язання у загальній сумі 591 208,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ та Комунальним підприємством "Іллічівськтеплоенерго" (яке в подальшому на підставі рішення Чорноморської міської ради Одеської області від 10.06.16 р. було перейменовано у Комунальне підприємство "Чорноморськтеплоенерго" Чорноморської міської ради Одеської області, яке є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго") укладено договір купівлі-продажу природного газу № 1892/14-ТЕ-23.
На виконання умов даного договору, позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 22 512 243,85 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, підписаними обома сторонами.
Посилаючись на п. 6.1. договору купівлі-продажу природнього газу від 18.12.2013 р. № 1892/14-ТЕ-23, ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 232 Господарського кодексу України Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ заявило про стягнення 3% річних у сумі 47 653,94 грн., інфляційних у сумі 260 176,54 грн. та пені у сумі 283 378,32 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.11.2018 р. у справі № 916/2248/18 (суддя Цісельський О.В.) у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ відмовлено повністю
Не погодившись з наведеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його до Південно-західного апеляційного господарського суду.
В обґрунтування своєї скарги, позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме не надано правової оцінки тому факту, що за отриманий природний газ відповідач розрахувався з порушенням строків оплати, які визначені п. 6.1 договору купівлі-продажу природного газу.
Також позивач вважає, що місцевий господарський суд неправомірно застосував до даних правовідносин положення ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», оскільки в матеріалах справи не міститься жодних доказів включення Комунального підприємства “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
21.01.2019 р. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Комунальне підприємство “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області вважає доводи, викладені Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ в апеляційній скарзі, необґрунтованими та безпідставними, та просить суд залишити апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2018 р. по справі № 916/2248/18 - без змін.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2018 р. у справі № 916/2248/18 є законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Частиною шостою ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2 Договору сторони погодили, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Предметом даного спору є стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахованих на основну заборгованість за природний газ, спожитий в період з січня - по грудень 2014 року.
Відповідно до п. 1.2 договору від 18.12.2013 р. 1892/14-ТЕ-23 поставлений природний газ використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживалась підприємствами та організаціями.
Згідно з випискою по операціям Комунального підприємства “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області, заборгованість за природний газ, спожитий в період з січня - по грудень 2014 року повністю погашена 28.01.2015 р.
Факт повного погашення заборгованості за спожитий природний газ Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ ніяким чином не оспорюється.
30.11.2016 р. набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», яким законодавець визначив комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення.
Приписами ст. 1 Закону встановлено, що заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Cуд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом в частині застосування вищевказаного положення Закону до спірних правовідносин, та не приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що для участі в процедурі списання Комунальне підприємство “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області має бути включено до реєстру з огляду на те, що ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії» є нормою прямої дії, і її застосування не ставиться в залежність від виконання будь-яких інших умов, окрім як погашення заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом.
Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 р. по справі № 927/1152/16, від 15.03.2018 р. по справі № 904/10736/16 та від 10.04.2018 р. по справі № 916/3054/16.
Враховуючи той факт, що Комунальне підприємство “Чорноморськтеплоенерго” Чорноморської міської ради Одеської області погасило заборгованість за договором купівлі-продажу природнього газу до набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», а також з огляду на вказані вище обставини справи, наявні докази та норми чинного законодавства, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2018 р. по справі № 916/2248/18 залишити без змін.
Керуючись статтями 272-282 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Рішення Господарського суду Одеської області від 13.11.2018 р. по справі № 916/2248/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Київ -залишити без задоволення
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та випадках, передбачених ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.02.2019 р.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді О.Ю. Аленін
ОСОБА_3