06 лютого 2019 року м. Київ
Справа № 359/8419/18-ц
Резолютивна частина постанови оголошена 06 лютого 2019 року
Повний текст постанови складено 11 лютого 2019 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
позивач Моторно (транспортне) страхове бюро України
відповідач ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача адвоката ОСОБА_4, який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_3на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області ухваленого суддею Мурановою-Лесів І.В. 06 серпня 2018 року повний текст рішення виготовлено 09 жовтня 2018 року в приміщенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області, у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 про стягнення сплаченого страхового відшкодування та понесених витрат, -
Справа №359/8419/17-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-824/2737/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Муранова-Лесів І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
26 жовтня 2017 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, в якому просили: стягнути з відповідача на їх користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 51 052 гривень та понесені судові витрати (а.с. 1-3).
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 березня 2014 року о 05.00 в с.Вишеньки по вул.Гагаріна сталася ДТП за участю транспортних засобів Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_6, що призвело до їх пошкодження. На час скоєння даної ДТП ОСОБА_3 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Апеляційного суду Київської області від 28 серпня 2014 року. У результаті ДТП був пошкоджений транспортний засіб Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_2, тому потерпіла ОСОБА_6 звернулася до МТСБУ із повідомленням про настання ДТП і заявою про виплату відшкодування заподіяної шкоди. Загальний розмір витрат позивача з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 51051 гривень. 12.01.2015 р. МТСБУ здійснило виплату потерпілій стороні відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 50 000 грн., а також було оплачено послуги аварійного комісара у розмірі 1 052 грн. 23.12.2014р. МТСБУ звернулося до відповідача з вимогою про компенсацію витрат, однак вказана вимога залишилася без задоволення, тому і звернулися до суду.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1,на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, п/р 2600101284871 в ПАТ Укрексімбанк м.Києва, МФО 322313, місцезнаходження: 02002, м.Київ, Русанівський бульвар, 8,а/с 272, грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 51052 гривні (п'ятдесят одна тисяча п'ятдесят дві гривні).
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, п/р 2600101284871 в ПАТ Укрексімбанк м.Києва, МФО 322313, місцезнаходження: 02002, м. Київ, Русанівський бульвар, 8,а/с 272, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 гривень (одна тисяча шістсот гривень).
Не погоджуючись з рішенням суду адвокатом ОСОБА_4, який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення без всебічного з'ясування всіх обставин справи, належної правової оцінки доказів, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4, підтримали доводи апеляційної скарги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача у відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 березня 2014 року о 05.00 год. в с.Вишеньки по вул. Гагаріна, водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1, під час руху будучи не уважним, не впоравшися з керуванням, здійснив наїзд на стоячий автомобіль Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрито провадження по справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постановою Апеляційного суду Київської області від 28 серпня 2014 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах правопорушника ОСОБА_3 залишено без задоволення. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.07.2014 року, щодо ОСОБА_3- залишити без змін.( а.с.6,7).
На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_3 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Як встановлено з матеріалів справи, власником пошкодженого автомобіля «Ford Fiesta», державний номерний знак НОМЕР_2, є ОСОБА_6, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС № 5475810 в ПАТ СК «Країна», терміном дії з 15 серпня 2013 року по 14 серпня 2014 року ( а.с.8,13,14).
Як убачається з наданих позивачем документів, власник пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля 30 квітня 2014 року звернувся до МТСБУ із заявою, в якій просив відшкодувати завдану шкоду (а.с. 11).
Згідно звіту про оцінку автомобіля Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_2, складеного 06 травня 2014 року ФОП ОСОБА_8, який діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 16265/14, виданого Фондом Державного майна України від 08.04.2014 р., термін дії 3 роки, 26 грудня 2014 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Ford Fiesta,д.н.з. НОМЕР_4 у результаті його пошкодження при ДТП, складає 91 009,15 гривень (а.с.17-24).
На підставі наказу МТСБУ № 6660 від 22.12.2014 року, довідки № 1 від 15.12.2014 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та платіжного доручення № 9022 від 12.01.2015 р., власнику транспортного засобу Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 було відшкодовано суму страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 гривень. (а. с.25,26,28).
Крім того, позивачем були понесені витрати за послуги аварійного комісара у розмірі 1052,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 6324 від 27 травня 2014 року( а.с.27).
Відповідно до п.38.2 ст.38 та п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на Моторне (транспортне) страхове бюро покладається обов'язок за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодувати власнику транспортного засобу, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, шкоду, заподіяну іншим транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Після сплати страхового відшкодування Моторне (транспортне) страхове бюро має право зворотної вимоги (регресу) до власника, водія транспортного засобу, винного у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Таким чином, позивач виконав покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Будь-яких доказів відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування та послуг аварійного комісара, відповідачем суду надано не було та не зазначено джерел їх здобуття.
Доводи відповідача щодо подвійного стягнення заподіяної шкоди спростовуються долученими до матеріалів справи судовими рішенням, зокрема рішенням Апеляційного суду Київської області від 22 серпня 2017 року у справі №359/1274/17 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, (а.с.76-81), в якому при визначенні розміру відшкодування матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню, судом враховано, що МТСБУ відшкодувало ОСОБА_6 частину заподіяної шкоди в сумі 50000 гривень.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову МТСБУ до ОСОБА_3 є стягнення сплаченого страхового відшкодування в сумі 51052 грн. 00 коп., у зв'язку з чим ціна позову у справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ЦПК України.
Матеріали справи не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного суду дійшла висновку, що постанова апеляційного суду не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача адвоката ОСОБА_4, який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 серпня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна