[1]
25 січня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кашпура В.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно постанови, водій ОСОБА_1 13.06.2018 року приблизно о 19 год. 10 хв., в м. Києві на вул. Кільцева, 4, керував автомобілем «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, який від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07.09.2018 року та прийняти нову постанову, якою провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити в цій частині на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги зазначає, що після його зупинки працівниками поліції він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, а лише висловив свою незгоду з підозрою поліцейських про те, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння, які повідомили йому, що огляд у лікаря-нарколога він може пройти самостійно але протягом доби, про що він зазначив у складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення.
Також апелянт вказує, що після того як він повідомив, що самостійно поїде до медичного закладу, працівники поліції відмовились надати йому направлення до лікаря-нарколога, при цьому не відсторонили його від керування транспортним засобом та поїхали по своїм справам, після чого він поїхав на роботу, а ввечері того ж дня поїхав до КМНКЛ «Соціотерапія», однак у зв'язку з відсутністю при собі паспорту, здав необхідні аналізи о 07 год. 00 хв. 14.06.2018 року і за результатами проведення лабораторних досліджень у нього не виявлено жодних ознак наркотичного сп'яніння згідно Висновку №006384 від 17.06.2018 року.
На переконання апелянта, поліцейськими було порушено процедуру проведення його огляду на стан сп'яніння, які всупереч вимогам ч.4 ст. 266 КУпАП та п.7 Розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ввели його в оману та запропонували варіант самостійного проходження огляду на стан сп'яніння та незаконно склали відносно нього протокол за відмову від проходження огляду.
Крім цього зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а також відсутні дані про його відсторонення від керування автомобілем, що в сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.
Таким чином, оскільки під час проведення огляду працівниками поліції був порушений встановлений порядок проходження огляду на стан сп'яніння, згідно ч.5 ст. 266 КУпАП, такий огляд вважається недійсним.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кашпура В.М. на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні доводи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, яка притягується до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, а отже, не дотримався вимог закону в частині надання учасникам судового розгляду можливості надавати пояснення та подавати докази на підтвердження своєї невинуватості при розгляді справи в судовому порядку.
Відповідно до вимог ч.ч. 7, 8 ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах поданої апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 підтвердив обставини викладені в апеляційній скарзі та зазначив, що 13.06.2018 року приблизно о 19 год. 10 хв. в м. Києві на вул. Кільцева, 4 його безпідставно зупинили працівники поліції, які після перевірки документів висловили підозру, що він начебто перебуває в стані алкогольного сп'яніння, однак після його заперечень, поліцейський повідомив про наявність у нього вже ознак наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим висунув вимогу пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога.
При цьому стверджував, що взагалі не вживає спиртних напоїв і не приймає жодних наркотичних речовин, а працівники поліції діяли упереджено та ввели його в оману, повідомивши йому про те, що він може самостійно пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, що він і зробив.
Незважаючи на заперечення своєї вини, висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.5 Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2018 року серії БД №119652 (а.с. 1), в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, при цьому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків; письмовими поясненнями цих свідків (а.с. 2), які засвідчили відмову ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі (а.с. 2); поясненнями самого ОСОБА_1 у вказаному протоколі, в який останній вказував, що не погоджується з протоколом, оскільки поїде до медичного закладу самостійно. При цьому зазначив, що зобов'язується залишити транспортний засіб на місці зупинки, що підтверджує факт відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а також даними відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції (а.с. 3), які повністю підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким дана належна правова оцінка, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Твердження ОСОБА_1 про його перебування у тверезому стані під час його зупинки працівниками поліції та його посилання на Висновок №006384 від 17.06.2018 року щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був складений не за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а за порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, а його доводи про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду, які ввели його в оману, запропонувавши йому самостійно пройти огляд на стан сп'яніння є безпідставними, оскільки ці обставини спростовуються даними наявного у справі відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівника поліції, згідно якого ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду в медичному закладі, посилаючись на наявність у нього термінових справ.
Крім цього, згідно вимог ч.4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та проводиться в присутності поліцейського, який забезпечує проведення цього огляду в закладах охорони здоров'я.
Також апеляційний суд вважає безпідставними і посилання ОСОБА_1 на відсутність в матеріалах справи направлення його на огляд до медичного закладу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, оскільки як вбачається з матеріалів справи, що також підтверджується даними відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції (а.с. 3), водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, а тому останній не направлявся поліцейським до відповідного закладу охорони здоров'я для проведення його огляду.
Отже, наявні в матеріалах справи докази з достатньою повнотою підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України та спростовують доводи його апеляційної скарги про порушення процедури проведення огляду на стан сп'яніння, передбаченої статтею 266 КУпАП.
За наведеного, вважаю постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 07.09.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування та закриття провадження в справі, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - без зміни.
Постанова апеляційного оскарженню не підлягає.
Суддя: І.М. Сілкова
Справа№33/824/272/2019 Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.