06 лютого 2019 року м. Київ
Справа №761/39753/16-ц
Резолютивна частина постанови оголошена 06 лютого 2019 року
Повний текст постанови складено 07 лютого 2019 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
сторони: позивач ОСОБА_2
відповідач Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8
треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Справа №761/39753/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/824/2732/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко І.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на рішення Шевеченківського районного суду м. Києва, ухваленого суддею Макаренко І.О. 29 вересня 2018 року, повний текст рішення виготовлено 10 жовтня 2018 року в приміщенні Шевеченківського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, та відповідно до уточненої позовної заяви просив суд: визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 при засвідчені 14 липня 2014 року згоди на продаж квартири АДРЕСА_1; Зобов'язати приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 вжити заходів щодо скасування згоди ОСОБА_2 на продаж квартири АДРЕСА_1 засвідчену 14 липня 2014 року та зареєстровану в реєстрі за реєстровим №626.
Ухвалою суду від 13 липня 2018 року провадження у вказаній цивільні справі в частині позовних вимог про стягнення з приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 моральної шкоди у розмірі 109 000 гривень - закрито за заявою позивача.
В обґрунтування позовних посилався на те, що його дружина ОСОБА_10 є власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Позивач є співвласником вищезазначеної квартири, оскільки квартира була набута за час шлюбу і є об'єктом права спільної сумісної власності. В кінці травня 2015 року, позивач дізнався, що належна йому на праві спільної сумісної власності квартира була відчужена відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 29 липня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В., за реєстровим №2299. Позивачу стало відомо, що під час укладання договору купівлі-продажу, ним, нібито, була надана письмова згода на продаж квартири, яка засвідчена 14 липня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №626.
Позивач зазначає, що його дружина ОСОБА_10, від імені якої вчинявся правочин, належну їм квартиру не продавала, договір купівлі-продажу, посвідчений 29 липня 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ЩербакТ.В. за реєстровим №2299, укладався на підставі довіреності, виданої дружиною позивача ОСОБА_10, та посвідченої 11 липня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Каліновичем С.П. за реєстровим №672. Позивач не надавав згоди на продаж квартири, підпис на відповідній заяві виконано не ним, що встановлено висновком експертзи, призначеної в межах кримінального провадження, що розслідується Шевченківським УП ГУНП в м. Києві. Позивач вважає, що приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, яка 14 липня 2014 року засвідчила письмову згоду ОСОБА_2 на продаж квартири, вчинила неправомірно, оскільки в заяві про надання позивачем згоди на продаж квартири невірно зазначено серію та номер його паспорту. При посвідченні заяви не було встановлено факту реєстрації шлюбу, та нотаріусом на заяві про згоду на відчуження майна застосовано форму посвідчувального напису №64 замість форми №44, яка не потребує встановлення фактів викладених в заяві, що не відповідає вимогам законодавства. За засвідченням заяви про згоду на продаж квартири він до приватного нотаріуса Дінпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 не звертався.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року позов ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.
Визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 при засвідченні 14 липня 2014 року справжності підпису на згоді на продаж квартири АДРЕСА_1, зареєстрованої в реєстрі за реєстровим № 626.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 640,00 грн., судовий збір за подачу заяв про забезпечення доказів в розмірі 640,00 грн., а всього підлягає стягненню 1280,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи, судом неповно з'ясовано обставини справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_8. та представник відповідача адвокат ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, підтримали доводи апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_14, проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_2, виданого 27.12.1986 р. відділом РАГС Радянського РВК м. Києва. ОСОБА_10 є власником квартири по АДРЕСА_1 що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 19 квітня 2000 року, Першою київською державною нотаріальною конторою за реєстровим №23-924. Позивач є співвласником вищезазначеної квартири, оскільки квартира була набута під час шлюбу, а тому є об'єктом права спільної сумісної власності.
В кінці травня 2015 року позивач дізнався, що 09 липня 2014 року вищевказана квартира була відчужена на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. за реєстровим №2299.При укладанні договору, нотаріусу було надано заяву-згоду ОСОБА_2 на продаж квартири АДРЕСА_1, засвідчену 14 липня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №626.
24 грудня 2015 року в межах досудового розслідування кримінального провадження №12015100100005943 від 25 травня 2015 року, що здійснюється Шевченківським УП ГУНП в м. Києві, була проведена почеркознавча експертиза, відповідно до висновку якої, рукописний напис та підпис, від імені ОСОБА_2, в заяві від 14 липня 2014 року, завіреній приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, виконано не ОСОБА_2 а іншою особою.
На запит ОСОБА_2 Міністерством юстиції України було надано відповіді № 8-20154/13.1 від 26 жовтня 2015 року, №І-2917-04.2 від 13 січня 2017 року, особу ОСОБА_2, при вчиненні нотаріальної дії, було встановлено за паспортом серії НОМЕР_1, виданим Харківським РУ МУ МВС України в м. Києві 10 грудня 1999 року, в той час, як паспорт ОСОБА_2 серії НОМЕР_1, виданий Харківським РУГУ МВС України в м. Києва виданий 10 грудня 1999 року.
При проведенні перевірки за скаргою ОСОБА_2, Міністерством юстиції України №11252/КО-6978/19 від 27.03.2017, встановлено, що 14.07.2014 за реєстровим №626 приватним нотаріусом ОСОБА_8 засвідчено справжність підпису на заяві про згоду на укладання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Приватним нотаріусом ОСОБА_8 під час засвідчення справжності підпису ОСОБА_2 на заяві про згоду на відчуження майна, замість форми №44 посвідчувального напису було застосовано форму посвідчувального напису №64, яка не потребує встановлення факту реєстрації шлюбу, що не відповідає вимогам додатку 25 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.12.2010 за №1318/18613.
За наслідками вищевказаної перевірки діяльність приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаірального округу ОСОБА_8 тимчасово зупинена на час проходження нею підвищення кваліфікації.
Вищевказані результати перевірки є чинними, ніким не скасовувалися та приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаірального округу ОСОБА_8 не оскаржувалися.
З вищевикладеного вбачається, що дії приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, під час засвідчення заяви ОСОБА_2 про згоду на продаж майна були неправомірними.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання неправомірними дій приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 при засвідчені 14 липня 2014 року згоди на продаж квартири АДРЕСА_1 за реєстровим №626, є обґрунтованою.
Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови до Верховного Суду.
Суддя-доповідач А.М. Стрижеус
Судді Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна