Справа №443/2126/18
Провадження №2-а/443/59/19
іменем України
28 січня 2019 року м. Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Коліщук З.М.,
з участю секретаря Шальвіри І.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до начальника СРПП №1 Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Когута Ярослава Богдановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 пред'явив адміністративний позов до начальникаСРПП №1 Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Когута Я.Б. про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі.
У обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 29.11.2018 року начальником СРПП №1 Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції Когутом Я.Б. винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді шттрафу у розмірі 426 грн. Як вбачається із вказаної постанови, що він 29.11.2018 року о 21 год. 20 хвв смт. Гніздичів по вул. Грушевського керував автомобілем "ВАЗ-21061", номерний знак НОМЕР_1, в якому не горіла задня ліва фара, і що на думку відповідача містить ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Зазначає, що у відповідача не було підстав для винесення вказаної постанови без складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вказане правопорушення не було зафіксовано в автоматичному режимі, а штраф не стягувався на місці в безготівковій формі, що є порушенням вимог ст. ст. 254, 258 КУпАП. Окрім того, вважає, що вказана постанова стосовно нього винесена відповідачем без з'ясування дійсних обставин справи.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 08 січня 2019 року відкрито провадження у справі та відповідачу встановлено строк з дня вручення ухвали для подання заперечення на позовну заяву.
Проте, заперечення від відповідача на адресу суду не надходило та будучи належним чином повідомлений у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав вказаних у позові та просили їх задовольнити.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав. Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 29 листопада 2018 року начальникомСРПП №1 Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенатом поліції Когутом Я.Б. винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн..
Відповідно до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 938095 від 29.112018 року, ОСОБА_1 29.11.2018 року о 21 год. 20 хв. смт. Гніздичів по вул. Грушевського керував автомобілем "ВАЗ-21061", номерний знак НОМЕР_1, в якому не горіла задня ліва фара, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст. 127 КУпАП
Згідно із частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При оформленні поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, вони користуються вимогами КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі -Інструкція № 1395). Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2ст.122 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил дорожнього руху. Частиною другою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, про порушення правил дорожнього руху, частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно із ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частинами дев'ятою, одинадцятою розділу третього Інструкції № 1395 встановлений порядок розгляду інспектором адміністративної справи (у тому числі і на місці виявлення правопорушення): розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до статті 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами. Згідно із ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Із матеріалів справи вбачається, що поліцейським при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення не були з'ясовані вказані обставини, а також не надано суду будь-яких доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтями 8 та 9 цього Кодексу встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи із норм викладених у ст.77 КАС України встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оскільки через процесуальні порушення допущені при розгляді справи, тобто неналежну процесуальну форму дій начальникаСРПП №1 Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській областістаршого лейтенанта поліції Когута Ярослава Богдановича, суд позбавлений можливості висловитися про відсутність або наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а встановлення таких обставин виходить за межі предмету дослідження судом в конкретній справі, тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії НК № 938095 від 29.11.2018 року в справі про адміністративне правопорушення винесена не обґрунтовано та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними, то суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України серед прав, які має місцевий загальний суд, як адміністративний, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності, не передбачено права суду визнавати дії суб'єкта владних повноважень протиправними, а тому вказана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 5, 19,77, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову серії НК № 938095 від 29.11.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2.
Відповідач: начальникСРПП №1 Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції Когут Ярослав Богданович, місце знаходження: 81700, Львівська область, м.Жидачів, вул. Садова,2.
Суддя З.М. Коліщук