Справа № 308/10571/17
08 лютого 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючої судді - Бенца К.К.
при секретарі - Вереш А.В.
за участі сторін:
представника відповідача - Міськова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_3 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, про причини неявки не повідомляли, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача на розгляд справи, який не повідомив про причини неявки.
Дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.
В судові засідання призначені на 18.05.2018 р. о 10 год. 30 хв. та 08.02.2019 року о 15 год. 40 хв. позивач та його представник не з'явилися, про причини неявки не повідомляли, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи.
Позивач про час та місце слухання справи на 18.05.2018 року о 10.30 год. був належним чином повідомлений, що стверджується розпискою представника позивача про отримання судового виклику, наявного в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 10 ст. 126 КАС України - вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі. Отже позивач був повідомлений про час та місце слухання справи на 18.05.2018 року о 10.30 год.
Представник позивача надіслав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи призначеної на 18.05.2018 року о 10.30 год. у зв'язку із зайнятістю в іншій справі.
Позивач про час та місце слухання справи на 08.02.2019 року о 15 год. 40 хв. був належним чином повідомлений, що стверджується повідомленням , яке повернулося на адресу суду з відміткою Укрпошти вручено 01.02.2019 р. за № 8800023881492 наявним в матеріалах справи, однак не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Судовий виклик надсилався за адресою , яка зазначена позивачем у адміністративному позові.
Заяв про зміну місця проживання під час провадження справи від позивача та його представника не надходило.
Заяв про розгляд справи у відсутності позивача та його представника до суду не надходило.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобовязана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обовязки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обовязок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем та його представником своїх процесуальних прав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 240 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на викладене, виходячи з вимог п.4 ч.1 ст. 240 КАС України, яка визначає наслідки повторної неявки позивача та його представника , суд приходить до висновку, що є всі підстави для залишення адміністративного позову ОСОБА_2 в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_3 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - без розгляду, у зв'язку із повторною неявкою позивача на розгляд справи без поважних причин та не повідомлення про причини повторної неявки.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 4 ч.1 ст. 240 КАС України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно ч.4 ст. 240 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до суду в загальному порядку .
Керуючись: п.4 ч.1 ст. 240, ст. ст. 241 -243 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_2 в особі уповноваженого представника позивача ОСОБА_3 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без розгляду.
Додатково позивачу роз'яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляють права повторного звернення до суду з позовом в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца