Справа № 308/8909/17
11 лютого 2019 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород кримінальне провадження №308/8909/17, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017070030001905 від 22.07.2017 р.про обвинувачення,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця , громадянина України, уродженця м. Ужгород, проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою освітою, раніше судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення :
прокурора - ОСОБА_4
представника потерпілого ТОВ « Руш» - ОСОБА_5
сторона захисту:
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_3
19 липня 2017 року близько 19 год. 18 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в магазині «EVA», розташованого по проспекту Свободи, 7/26 в м. Ужгороді, умисно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, викрав з прилавку магазину флакон парфумованої води «Salvatore Ferragamo Signorina Eleganza» ємністю 30 мл. та флакон парфумованої води «JFENZI LASSTORE» ємністю 100 мл. , чим спричинив ТОВ «РУШ» матеріальної шкоди на загальну суму 1290,00 гривень.
Крім того, 11 серпня 2017 року близько 02 год. 45 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи в АВС «Кефір» розташованого по проспекту Свободи, 40 в. м Ужгороді умисно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, викрав з каси грошові кошти в сумі 3000,00 гривень, чим завдав потерпілому ТОВ « База» матеріальної шкоди на суму 3000,00 грн..
Таким чином, своїми умисними діями , які виразилися у таємному викраденні чужого майна ( крадіжка), вчинена повторно ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що влітку 2017 року близько 19 год. 18 хв. він, перебуваючи в магазині «EVA», розташованого по проспекту Свободи в м. Ужгороді, викрав флакони парфумованої води. Крім того, вказав, що влітку 2017 року близько 02 год. 45 хвилин він перебуваючи в АВС «Кефір» розташованого по проспекту Свободи в. м Ужгороді викрав з каси грошові кошти в сумі 3000, 00 гривень, які наступного дня повернув власнику. Щиро кається у вчиненому.
Представник потерпілого ТОВ «Руш» ОСОБА_5 в судовому засіданні надала суду покази про те, що вона не була очевидцем крадіжки майна в магазині «EVA» та того дня не перебувала в магазині «EVA».
Представник потерпілого ТОВ «База» ОСОБА_7 в судове засідання не зявилась, подала суду заяву відповідно до якої просила провести судовий розгляд у її відсутності та зазначила, що завдана шкода обвинуваченим відшкодована повністю, матеріальних претензій до обвинуваченого не має. Враховуючи, викладене , суд, керуючись ст.325 КПК України, ухвалив рішення про проведення судового розгляду за його відсутності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений , представник потерпілого ОСОБА_5 не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, представника потерпілого ОСОБА_5 та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена повторно, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України.
При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року “ Про практику призначення кримінального покарання” , визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із класифікації злочинів ( ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання обвинуваченим своєї вини.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом згідно статті 67 КК не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, вчинений умисно, з корисливих мотивів, та особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно та обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Зважаючи на положення статті 50 КК України якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3 всі пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України та можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним призначеного покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього положення ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов'язків згідно ст.76 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 вчинив злочини 19.07.2017 р. та 11.08.2017 р. , тобто до ухвалення вироку Ужгородським міськрайонним судом від 11 жовтня 2018 року, яким він засуджений за ч. 2 ст.185 КК України.
За таких обставин ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України призначивши покарання за сукупністю злочинів, передбачених за даним вироком, та за злочин, передбачений - ч. 2 ст. 185 КК України, за який його засуджено вироком Ужгородського міськрайонного суду від 11 жовтня 2018 року, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання, більш суворим.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст.100 КПК України.
Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Згідно п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, що є речовими доказами, залишаються у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.
У відповідності до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Матеріали кримінального провадження містять документально підтвердженні витрати держави на проведення експертизи, тому вони підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за ч. 2ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених за даним вироком та за злочин, передбачений за ч.2 ст.185 КК України , за який його засуджено вироком Ужгородського міськрайонного суду від 11 жовтня 2018 року, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим, ОСОБА_3 остаточно до відбуття призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням на засудженого ОСОБА_3 обов'язків передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - не обирати.
Речові докази у вказаному кримінальному провадженні:
-2 диски з відеозаписом за період часу з 19.07.2017 по 22.07.2017 р. в кримінальному провадженні № 12017070030001905 від 22.07.2017 р. залишити зберігати при матеріалах справи;
-диск з відеозаписом за період 11,08.2017 р. в кримінальному провадженні № 12017070030002108 від 13.08.2017 р. - залишити зберігати при матеріалах справи;
-майку чорно-червоного кольору, шорти червоного кольору з візерунками на них квітів, шапку типу «клебанки» коричневого кольору, пару кросівок темно-синього кольору, майку-безрукавку чорного кольору з написом на ній «Адідас», сандалі коричневого кольору, повернути власникуОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 494,35 гривень за проведення судових експертиз .
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1