печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5778/19-к
06 лютого 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого другого СВ Другого управління організації досудових розслідувань ( Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Центрального апарату ДБР ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється за ч.3 ст.368 КК України у кримінальному провадженні № 42018000000003071 від 11.12.2018 року,
Слідчий другого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором третього відділу процесуального керівництва управління наглядової діяльності Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
В обґрунтування доводів клопотання слідчий зазначає, що Другим слідчим відділом Другого управління організації досудових розслідувань (Управління розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Центрального апарату Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003071 від 11.12.2018, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368
КК України.
При цьому на переконання сторони обвинувачення ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в даному кримінальному провадженні існують ризики, що у випадку незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній матиме можливість переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Посилаючись на викладені обставини просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити запобігання вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив клопотання задовольнити, зазначив, що покарання яке загрожує підозрюваному, у разі доведення його вини, є додатковим мотивом, який може спонукати підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необгрунтованість підозри та відсутність ризиків, просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , заперечення до клопотання надали в письмовому вигляді, які долучені до матеріалів справи.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників провадження, надходжу до наступних висновків.
Так, в судовому засіданні встановлено, що Другим слідчим відділом Другого управління організації досудових розслідувань (Управління розслідування злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Центрального апарату Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000003071 від 11.12.2018, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368
КК України.
04.02.2019 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05.02.2018 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Перевіряючи доводи сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри, слідчий суддя приходить до висновку про те, що наявність обґрунтованої підозри на даній стадії досудового розслідування підтверджується даними, які містяться в долучених до клопотання матеріалами, зокрема в: протоколах допиту в якості свідка ОСОБА_9 від 13.12.2018; 28.12.2018; 10.01.2019; 18.01.2019; 23.01.2019; 02.02.2019; протоколах ідентифікації та вручення грошових коштів ОСОБА_9 від 31.01.2019; 04.02.2019; протоколі вилучення грошових коштів у ОСОБА_9 від 31.01.2019; протоколі допиту в якості свідка ОСОБА_10 від 04.02.2019;протоколі допиту в якості свідка ОСОБА_11 від 04.02.2019; протоколах за результатами проведення обшуків від 04.02.2019,а відтак не погоджується з доводами сторони захисту.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Разом з цим, незважаючи на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Між тим, органом досудового розслідування порушено питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тоді як не доведено та не підтверджено належними та об'єктивними даними, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні.
Незважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, проте останній раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, сталі соціальні зв'язки, на утриманні малолітню доньку 2018 р.н..
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено та слідчим суддею не встановлено об'єктивних даних, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливо лише в умовах утримання останнього під вартою.
Враховуючи характер висунутої підозри, дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я та соціальне становище, а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Оцінивши викладені обставини в їх сукупності, вважаю, що до підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, який буде дієвим, забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
З урахуванням викладених обставин, слідчий суддя вважає можливим застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби та покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 177-178, 181,183,376 КК України,-
В задоволені клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1 з 22-00 год. до 06-00 год. наступного дня за винятком необхідності надання невідкладної медичної допомоги йому та членам його сім'ї.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати його:
• не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
• повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
• за наявності здати на зберігання уповноваженому органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
• носити електронний засіб контролю.
Строк тримання під домашнім арештом та строк дії обов'язків визначити до 04.04.2019 року включно.
Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1