справа№1.380.2019.000103
11 лютого 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії, виплати перерахованого та виплати пенсії в подальшому ОСОБА_1 з врахуванням розміру 86 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати пенсію ОСОБА_1, виплатити перераховане та виплачувати пенсію в подальшому з врахуванням розміру 86 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначив, що у період з квітня по травень 2018 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу, проте зменшивши основний розмір пенсії з 86 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зв'язку з чим, 14.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії та проведення її виплати в подальшому з врахуванням встановленого розміру відповідної суми грошового забезпечення 86 % з 01 січня 2016 року. Однак, відповідач 20.12.2018 листом № 5185/К-20/07.05-06 повідомив позивача, що перерахунок пенсії з урахуванням 70% сум грошового забезпечення здійснено за чинною редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач вважає, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії до 70% відповідних сум грошового забезпечення є протиправними, оскільки при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Стверджує, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", було внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Так, відповідно до редакції чинної на момент перерахунку пенсії статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Положення даної статті застосовуються як при призначенні пенсії так і при її перерахунку. Відтак, не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача щодо заниження розміру пенсії з 86% грошового забезпечення до 70%. Відповідач вважає, що правомірно перерахував пенсію позивачу виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, оскільки на момент виникнення права у позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2016 встановлений максимальний розмір пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення. З огляду на викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що 14.01.2019 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію за вислугу років (за віком) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 17.06.1997, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_2.
Як вбачається із наявної в матеріалах копії витягу з наказу Управління МВС України у Львівській області № 257 о/с від 13.06.1997, підполковника міліції ОСОБА_1 старшого інспектора з особливих доручень відділу по керівництву спеціальними установами міліції управління охорони громадського порядку УМВСУ з 17.06.1997 звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «А» (за віком). У вказаному наказі зазначено, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення становить 27 років 10 місяці 20 днів в календарному обчисленні та 32 роки 8 місяців 6 днів в пільговому обчисленні.
Як слідує з висновку від 03.07.1997 «Про призначення пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», пенсія ОСОБА_1 за 32 роки 8 місяців 6 днів вислуги у пільговому обчисленні (у календарному обчисленні 27 років 10 місяці 20 днів) призначена у розмірі 85 % грошового забезпечення.
Із змісту наявної в матеріалах справи копії повідомлення про розмір пенсії (пенсійна справа № 9113433 МВС) слідує, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.12.2008. Основний розмір пенсії ОСОБА_1 становить 86 % грошового забезпечення за вислугу 32 роки.
Такого ж змісту наявні в матеріалах справи повідомлення про розмір пенсії (пенсійна справа № 9113433 МВС), відповідно до яких основний розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.12.2012 становить 86 % грошового забезпечення, на 01.12.2015 - 86 % грошового забезпечення.
Проте, станом на 01.12.2016, 01.12.2017, 01.04.2018 та 01.05.2018 основний розмір пенсії ОСОБА_1 становить 70 % грошового забезпечення.
14 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з врахуванням встановленого розміру 86 % відповідної суми грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року.
Однак, листом від 20.12.2018 № 5185/К-20/07.05-06 ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача, що зазначений перерахунок його пенсії з 01.01.2016 здійснювався за чинною редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням нового грошового забезпечення та в розмірі 70%, що є максимальним.
Не погоджуючись із таким перерахунком пенсії та застосуванням обмеження максимального розміру 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Закон України №2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ.
Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Досліджуючи доводи позивача про протиправність бездіяльності відповідача за наслідками проведення перерахунку пенсії, суд виходить із таких нормативно-правових норм.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII та викладено в такій редакції: максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд вважає, що при перерахунку пенсії особам, які проходили службу в органах внутрішніх справ має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 (провадження №К/9901/1786/18), від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17), від 3 квітня 2018 року у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17; провадження №К/9901/9950/18), від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (провадження №К/9901/2058/17) і від 31 січня 2018 року у справі №523/4930/15-а (провадження №К/9901/1120/18).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд наголошує, що внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Суд встановив, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII у розмірі 86 % сум грошового забезпечення.
У квітні 2018 року ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 здійснено з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Ліквідаційною комісією ГУМВСУ у Львівські області про грошове забезпечення.
Як слідує із змісту листа ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.12.2018 № 5185/К-20/07.05-06 та не заперечується відповідачем, розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений за нормами Закону №2262-XII в редакції чинній на момент проведення перерахунку пенсії, тобто максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до частини 2 статті 13 зазначеного Закону, у розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
У вказаному листі зазначено, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 становить - 5485, 49 грн. (7836, 41 грн. * 70 % грошового забезпечення).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону №2262-ХІІ максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2016 року, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу розміру пенсії з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01 січня 2016 року, що проведений у квітні 2018 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати пенсію ОСОБА_1, виплатити перераховане та виплачувати пенсію в подальшому з врахуванням розміру 86 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016, то суд виходив з наступного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача з 86 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2016 у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на підставі ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, із змісту наведеної правової норми слідує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Водночас, суд зазначає, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
У зв'язку з наведеним та з врахуванням обставин даної справи, підстав зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення немає.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На переконання суду, відповідач не довів, що зменшуючи у процентному відношенні розмір пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку, діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно.
З огляду на викладене, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії, виплати перерахованого та виплати пенсії в подальшому ОСОБА_1 з врахуванням розміру 86 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати пенсію ОСОБА_1, виплатити перераховане та виплачувати пенсію з врахуванням розміру 86 % відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.М. Брильовський