Справа № 520/15829/18
Провадження № 2-а/520/43/19
04.02.2019
Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши в м.Одесі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 12.10.2018р. відносно нього відповідачем складено постанову ВР №214994 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП з накладенням штрафу 425 грн., за те, що він 12.10.2018р. о 10 годині 30 хвилині на автодорозі Одеса-Мелитополь-Новоазовськ 19 км, керував ам I-VAN А07А331 НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеного пункту, чим порушив п.9.8 ПДР. Зазначив, що від'їхавши від автостанції «Паустовського» його через 300 метрів зупинили поліцейські. Вважаючи цю постанову незаконною, просив суд її скасувати. Незгода з постановою вмотивована тим, що він не порушував ПДР.
Позивач позов підтримав, 4.02.2019р. подав заяву у якій просив його задовольнити.
Представник відповідача до суду не прибув, просив у задоволенні позову відмовити, подав відзив у якому заперечував проти позову.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.9.8 Правил дорожнього руху з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Згідно ст. 122 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Як встановлено судом 12.10.2018р. о 10 годині 30 хвилині на автодорозі Одеса-Мелитополь-Новоазовськ 19км, позивач керував ам I-VAN А07А331 НОМЕР_1 без ввімкненого ближнього світла фар поза населеного пункту, чим порушив п.9.8 ПДР. За вказане правопорушення відносно позивача 12.10.2018р. відповідачем складено постанову ВР №214994 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП з накладенням штрафу 425 грн.
Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення на транспорті, врегульовані главою 10 розділу ІІ КУпАП, а провадження у справах про адміністративні правопорушення проводиться у відповідності до вимог, визначених у розділі ІV КпАП України. Вимоги, стосовно дій працівників поліції при виявленні адміністративного правопорушення визначені, окрім КУпАП, у Законі України « Про національну поліцію» та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані на в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395.
У відповідності до вимог частин другої та четвертої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частина п'ята вищенаведеної статті також передбачає, що у випадках притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається і у тому разі, коли особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Відповідно до частини четвертої розділу першого «Інструкції» у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Пунктом п'ятим першого розділу «Інструкції» передбачено, що поліцейські складають протоколи виключно про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122,статтями 122-2,122-4,122-5, частинами другою і третьою статті 123,статтею 124, частиною четвертою статті 127,статтями 127-1,130,139, частиною четвертою статті 140,188-28КУпАП.
Згідно ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кіно- зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також приладами працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
В даному випадку судом було оглянуто роздруковані фотокартки (а.с.20-21), надані представником відповідача разом з відзивом, з яких вбачається, що автостанція «Паустовського», від якої відїхав позивача і якого через 300 метрів зупинили поліцейські та склали оскаржувану постанову, знаходиться поза межами м.Одеса, про що зазначає знак 5.46 ПДР «Кінець населеного пункту».
Отже вищевказані доказі скоєння правопорушення позивачем суд вважає допустимими, належними, достовірними і у своїй сукупності вони дають змогу суду дійти висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке відносно нього складено оскаржувану постанову, а тому позов є таким, що задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, та те, що позивач доказів на підтвердження доводів позову не надав, суд вважає за необхідне залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення
Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255,286КАС України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Київський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятий апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2019р.
Суддя Бескровний Я. В.