ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.02.2019Справа № 910/11058/17
Суддя Шкурдова Л.М., розглянувши заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
про забезпечення скарги у справі №910/11058/17,
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій просить суд визнати дії державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2019р. ВП №58072637 неправомірними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2019р. ВП №58072637.
Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення скарги шляхом заборони Солом'янському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві та будь-яким іншим органам державної виконавчої служби здійснювати заходи з примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі №910/11058/17 та виданого Господарським судом м. Києва на її виконання наказу від 13.12.2017 у цій справі до закінчення перегляду рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2012 у справі №34/16 за нововиявленими обставинами.
Розглянувши подану заяву про забезпечення скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Подана заява про забезпечення скарги мотивована тим, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 у справі №910/11058/17 пов'язана та повністю ґрунтується на рішенні Господарського суду м. Києва від 23.05.2012 у справі № 34/16, а перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами може вплинути на подальше виконання виконавчого документу (наказу Господарського суду м. Києва від 13.12.2017 у справі №910/11058/17), в зв'язку з чим ДП «Укрзалізничпостач» вважає за необхідне вернутися до Господарського суду м. Києва із заявою про забезпечення скарги до закінчення перегляду рішення Господарського суду м. Києва від 23.05.2012 у справі № 34/16 за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України.
У розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року та «Лавентс проти Латвії» від 07 листопада 2002 року).
Повноваження судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні господарських справ визначені ГПК України, у тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.
В ГПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст.136, 137 ГПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця.
Таким чином, нормами ГПК України не передбачена процесуальна можливість здійснення забезпечення скарги, а також не визначено право суду вжити заходів забезпечення скарги аналогічно забезпеченню позову, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Крім того, статтею 137 ГПК України визначено можливість забезпечення позову, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Отже, за змістом ст.137 ГПК України передбачено можливість зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за умови здійснення такого стягнення в безспірному порядку.
Натомість, як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення скарги заявник просить суд зупинити стягнення на підставі наказу, який видано на виконання рішення суду за результатом розгляду судом позовних вимог та вирішення спору у справі, що не передбачено ст.137 ГПК України.
Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, рішення суду є обов'язковим до виконання та нормами чинного законодавства України не передбачено зупинення виконання рішення суду, за винятком того випадку, коли питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії вирішується судом касаційної інстанції у відповідності до ч.4 ст.294 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у заяві про забезпечення скарги слід відмовити.
З огляду на викладене та керуючись статтями 136-140, 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні заяви Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" про забезпечення скарги у справі №910/11058/17 - відмовити.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції у встановлені ст.256 ГПК України строки.
Суддя Л.М. Шкурдова