21.01.2019 року м.Дніпро Справа № 916/1674/15
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.
секретар судового засідання Мудрак О.М.
представники сторін:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла": Целік В.В., довіреність №1 від 21.12.2016 р., адвокат;
від Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс": Бочкарь Р.В., довіреність №б/н від 18.04.2018 р., адвокат ;
представник відповідача -1 не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2018 року (повний текст складено 10.12.2018 року) (суддя Бондарєв Е.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла"
у справі № 916/1674/15
за позовом Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс", м. Одеса
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного", м. Дніпро
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла", м. Дніпро
про зобов'язання передати приплід овець в кількості 9 971 голів, приплід корів в кількості 811 голів та молоко в кількості 3 385 200 літрів,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2018 року у справі № 916/1674/15 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" у справі №916/1674/15.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року у справі №916/1674/15 залишено в силі.
Ухвала суду мотивована тим, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень ст. 320 Господарського процесуального кодексу України,
Не погодившись з вищенаведеною ухвалою суду першої інстанції, ТОВ "Дукла" оскаржило її в апеляційному порядку.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає на порушення судом норм процесуального права щодо повідомлення апелянта про час та місце розгляду справи, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального права.
Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2018 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла", ухвалити нове рішення про задоволення заяви, відмову Південному регіональному виробничо-комерційному відділу концерну "Украгротехсервіс", в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" передати приплід корів в кількості 811 голів та молоко в кількості 3 385 200 літрів.
Відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" також не погодилось з ухвалою, звернулося з апеляційною скаргою. Посилається на порушення судом першої інстанції норм
процесуального права щодо порядку повідомлення сторін про дату та час судового засідання, та порушення норм матеріального права.
Скаржник не погоджується з доводами суду про те, що обставини, на які посилається ТОВ "Дукла", не є нововиявленими обставинами, а є новим доказом, спростовує цей висновок суду.
Просить скасувати оскаржувану ним ухвалу, ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву відповідача-2.
У відзиві на зазначені апеляційні скарги позивач у справі спростовує їх доводи, зазначає на обґрунтованість доводів суду та просить провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агрофірма імені О.М. Посмітного" закрити на підставі п. З, ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвалою, що оскаржується, питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта не вирішувалося; в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Дукла" відмовити в повному обсязі, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2018 року по справі № 916/1674/15, постановлену за результатами розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без змін.
ТОВ "Дукла" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного" погоджується з правовою позицією апелянта, просить задовольнити апеляційну скаргу відповідача -1.
ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Дукла" просить задовольнити апеляційну скаргу відповідача-2.
У судове засідання 21.01.2019 року представник ТОВ "Агрофірма імені М.О. Посмітного" не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року задоволено позов Південного регіонального виробничо-комерційного відділу концерну "Украгротехсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" про зобов'язання передати позивачу приплід овець в кількості 9 971 голів, приплід корів в кількості 811 голів та молоко в кількості 3 385 200 літрів (том 1 а.с.235-243).
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" передати Південному регіональному виробничо-комерційному відділу концерну "Украгротехсервіс" приплід овець в кількості 9 971 голів.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дукла" передати Південному регіональному виробничо-комерційному відділу концерну "Украгротехсервіс" приплід корів в кількості 811 голів та молоко в кількості 3 385 200 літрів.
Вказане рішення набрало законної сили відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 23.08.2017 року (том 3 а.с.78-82).
02.05.2018 року до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Дукла" подана заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 у справі № 916/1674/15 за нововиявленими обставинами в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" про зобов'язання передати Південному регіональному виробничо-комерційному відділу концерну "Украгротехсервіс" приплід корів в кількості 811 голів та молоко в кількості 3 385 200 літрів (том 5 а.с.174- 178).
Заявник просив суд:
- змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року у справі № 916/1674/15;
- відмовити Південному регіональному виробничо-комерційному відділу концерну "Украгротехсервіс" у задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" передати приплід корів в кількості 811 голів та молоко в кількості 3 385 200 літрів;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Заява обґрунтована тим, що:
-29.03.2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Дукла" стало відомо, що при передачі 76 голів корів згідно акту опису і арешту майна серія АА №2162021 (з написом "зроблено з оригіналу: серія АА№308076") від 15.10.2009 завідуючою фермою ТОВ "Дукла" Лебеденко Валентиною Григорівною, техніком штучного осіменіння Шоптенко В.М. та оператором машинного доїння Стайка І.С. проведено акт ректального дослідження 76-ти корів щодо тільності;
- згідно акту ректального дослідження корів щодо тільності зазначено, що всі вони є яловими;
- 29.03.2018 року нотаріально оформлено заяву свідка (згідно вимог ст. 88 Господарського процесуального кодексу України) - Лебеденко Валентини Григорівни, в якій зазначено, що корови передані їх на відповідальне зберігання згідно акту опису і арешту майна від 15.10.2009 року, серія АА№2162021, являлися коровами з низькою продуктивністю, яловими та не придатними до відтворення;
- оригінал акту ректального дослідження від 15.10.2009 року було передано державному виконавцю Решетилівського ВДВС, а копію Лебеденко В.Г. залишила у себе, для підтвердження, що корови передані на зберігання є яловими, тобто такими, що не приносять очікувані обсяги молока чи приплоду.
На думку заявника, факт того, що корови, передані завідуючий фермою ТОВ "Дукла" Лебеденко В. Г. на зберігання, не могли давати приплід та молоко, та його фіксація відповідним актом від 15.10.2009 року, є нововиявленою обставиною, яка спростовує факти, покладені в основу рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року у справі №916/1674/15.
Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваної ухвали про безпідставність доводів ТОВ "Дукла" та відмову в задоволенні вимог заявника з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Таким чином, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:
- передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;
- має суттєве значення для правильного вирішення конкретної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома господарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов'язково вплинула б на висновок суду;
- уже існував у момент звернення заявника до господарського суду та під час розгляду справи господарським судом, але про його існування стало відомо лише після прийняття від повідного судового рішення;
- не був і не міг бути відомим ні особі, яка заявила про це по тім, ні господарському суду, який розглядав справ.
Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.
За відсутності принаймні однієї з цих ознак, обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.
Вказане вище узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова від 03 серпня 2018 року у справі №19/5009/1481/11, постанова від 03.04.2018 по справі № 910/6052/16 та постанова від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14).
Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 10.07.2017 року № 6-1сно17 судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
Як зазначено вище, доказом, яким заявник обґрунтовує наявність нововиявлених обставин, є акт ректального дослідження корів щодо тільності (том 5 а.с.186).
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського кодексу України).
З наданого відповідачем акту вбачається, що він не є належним та допустимим доказом.
Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Колегією суддів з пояснень представників сторін встановлено, що підчас розгляду справи у суді першої інстанції, відповідність копії акту було поставлено під сумнів. Більш того, під сумнів було поставлено взагалі існування такого документа.
Як зазначив представник відповідача-2, оригінал акту ректального дослідження корів не може бути надано, і його ніби-то здано до Решетілівського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області.
Проте дане твердження відповідача-2 спростовується листом Решетілівського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області за вих.. № 5607 від 13.11.2018 року, з якого вбачається, що при проведенні виконавчих дій державними виконавцями не витребовується у боржника акту ректального дослідження ВРХ (том 7 а.с.14).
З урахуванням вищевикладеного, у зв'язку з неможливістю відповідачем-2 надати оригінал доказу, на який він посилається, на підставі ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, копія акту не є доказом та не може бути взята до уваги судом.
При розгляді апеляційної скарги апелянти доводили, що суд не надав належну оцінку обставинам справи, які зазначав заявник, невірно визначив, що відповідач-і намагається надати нову оцінку доказам по справі.
Однак належними та допустимими доказами по справі відповідачем-2 не доведено взагалі існування такої обставини, як безплідність корів.
Більш того, дана обставина спростовується витягом з Єдиного Державного Реєстру тварин, який був досліджений судом апеляційної інстанції.
Також факт отримання приплоду від корів, зазначених у копії акту ректального дослідження, досліджувався та встановлений Дніпропетровським апеляційним господарським судом у справі № 904/10957/16 (том 4 а.с.106-111).
Так, з постанови суду від 06.02.2018 року (абз. 7 с. 5) вбачається, що
ТОВ "Дукла" зареєстровано приплід від не вилучених корів у кількості понад 600 голів.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, на які посилався заявник у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не могли бути невідомі Товариству, оскільки акт ректального дослідження 76-ти корів щодо тільності, який ніби-то існує, склали працівники ТОВ "Дукла" - завідуюча фермою ТОВ "Дукла" Лебеденко В. Г., технік штучного осіменіння Шоптенко В.М., оператор машинного доїння Стайка І.С. Ці обставини зазначив сам відповідач-2
В зв'язку з цим є обґрунтовані заперечення представника позивача, що факт яловості корів в обов'язковому порядку повідомляється до ветеринарної служби регіону та країни. Підтверджуючих документів реєстрації факту яловості корів відповідач-2 не надав.
Щодо посилання апелянтів на порушення судом порядку повідомлення сторін про дату та час розгляду справи, слід зазначити наступне:
Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Про розгляд заяви відповідача-2 усі учасники процесу по даній справі були повідомлені (не викликані) за допомогою телефонограми.
Враховуючи встановлене, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду заяви ТОВ "Дукла", суд першої інстанції в повному обсязі дотримався вимог чинного процесуального законодавства, а учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.
Щодо заперечень позивача на апеляційну скаргу відповідача-1, то колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агрофірма імені О.М. Посмітного", оскільки вказана особа є стороною по справі, вирішення судом заяви відповідача-2 про перегляд рішення господарського суду у справі, де ТОВ "Агрофірма імені О.М. Посмітного", є стороною, прямо стосується прав та обов'язків апелянта.
Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів заявлених апеляційних скарг і необхідність відмови в іх задоволенні.
Підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.
Судові витрати за розгляд апеляційних скарг слід віднести на апелянтів згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2018 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2015 року в частині задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" у справі № 916/1674/15 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дукла" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма імені М.О. Посмітного".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: Л.А. Коваль
Повний текст складено 11.02.2019 року.