проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"05" лютого 2019 р. Справа № 910/23732/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Медуниця О.Є. , суддя Чернота Л.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,
за участі представників:
позивача - адвокат Іванов В.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5178 від 29.08.2012, ордер серія КВ № 416006 від 01.02.2019, довіреність № 130 від 01.02.2019;
1-го відповідача - не з'явився;
2-го відповідача - Литовченко Ю.С., довіреність № 174/9.1.4/22-19 від 08.01.2019;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 1-го відповідача - Головного управління юстиції у Луганській області (вх. № 693Л/3) на рішення Господарського суду Луганської області від 20 вересня 2018 року (повний текст складено 25.09.2018) у справі № 910/23732/17
за позовом Фізичної особи-підприємця Журіної Оксани Миколаївни, м. Луганськ,
до: 1) Головного управління юстиції у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області;
2) Міністерства юстиції України, м. Київ;
про стягнення 93250,53 грн,
У грудні 2017 року ФОП Журіна О.М. звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління юстиції у Луганській області та Міністерства юстиції України, в якій (з урахуванням зменшених позовних вимог) просить стягнути 93250,53 грн, які складаються з: 1) 22490,20 грн основного боргу, 22682,11 грн інфляційних втрат та 2930,82 грн 3% річних за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 8-30ор від 25.01.2013; 2) 31487,40 грн основного боргу, 10836,49 грн інфляційних втрат та 2823,51 грн 3% річних за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2ор від 03.03.2014. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням 1-м відповідачем умов вищезазначених договорів про закупівлю послуг за державні кошти в частині оплати наданих послуг з оренди нерухомого майна за адресою: м. Луганськ, вул. 30 річчя Перемоги 15/1, для розміщення структурного підрозділу Головного управління юстиції у Луганській області - П'ятої Луганської державної нотаріальної контори.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 у справі № 910/23732/17 закрито провадження у справі до Міністерства юстиції України. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Луганській області на користь ФОП Журіної О.М. заборгованість у розмірі 53977,60 грн, 3% річних у розмірі 3256,41 грн, інфляційні втрати у розмірі 14962,51 грн та 1232,80 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2018 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2018 у справі № 910/23732/17. Справу направлено на розгляд до Господарського суду Луганської області за встановленою підсудністю.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.09.2018 у справі (суддя Костенко Т.В.) позов задоволено частково. Провадження у справі стосовно Міністерства юстиції України закрито. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Луганській області на користь ФОП Журіної Оксани Миколаївни заборгованість у розмірі 53977,60 грн, 3% річних у розмірі 3251,97 грн, інфляційні втрати у розмірі 14962,51 грн та судовий збір у розмірі 1238,68 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
1-й відповідач - Головне управління юстиції у Луганській області 08.10.2018, тобто в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, засобами поштового зв'язку звернувся до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Луганської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що внаслідок проведення антитерористичної операції на території міста Луганська та Луганської області Головне управління юстиції у Луганській області було змушене переїхати до іншої будівлі, розташованої на території, підконтрольної органам влади України, а саме: у м. Сватовому Луганської області, а в подальшому - у м. Сєвєродонецьку Луганської області. Проте в умовах проведення антитерористичної операції 1-й відповідач не мав можливості перевезти свою службову документацію зі спірного приміщення по вул. 30 річчя Перемоги, 15/1 у місті Луганську. Зазначає, що позивачем до матеріалів справи та для огляду суду першої інстанції не надано оригіналів договорів, актів приймання-передачі наданих послуг та рахунків на оплату послуг по спірним договорам, а також доказів надсилання або пред'явлення 1-му відповідачу вищезазначених документів. На думку апелянта, він не може вважатись таким, що прострочив виконання зобов'язання щодо оплати послуг за договорами № 8-30 ор від 25.01.2013 та № 2ор від 03.03.2014, оскільки момент виконання такого зобов'язання не настав внаслідок невиконання ФОП Журіною О.М. умов пп. 4.1, 4.2 зазначених договорів в частині пред'явлення рахунків на оплату та підписання актів приймання-передачі наданих послуг.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 у справі № 910/23732/17 апеляційну скаргу 1-го відповідача залишено без руху на підставі п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 та чч. 2, 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу, надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
На виконання зазначеної ухвали 1-й відповідач - Головне управління юстиції у Луганській області 09.11.2018 за вх. № 832 надав поштові чеки та поштові накладні з описами вкладення від 06.11.2018, які свідчать про надсилання копій апеляційної скарги на адреси позивача - ФОП Журіної О.М. та 2-го відповідача - Міністерства юстиції України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2018 у справі № 910/23732/17 у зв'язку з усуненням апелянтом недоліків, допущених при поданні апеляційної скарги було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою 1-го відповідача, встановлено позивачу та 2-му відповідачу строк для надання відзивів на апеляційну скаргу та доказів надсилання іншим учасникам справи копій відзивів та доданих до них документів, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 11.12.2018 об 11:30 годині та викликано в судове засідання учасників справи.
На виконання зазначеної ухвали 2-й відповідач - Міністерство юстиції України надало відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2817 від 27.12.2018), в якому не погоджується з доводами 1-го відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, в частині скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі стосовно Міністерства юстиції України, просить в цій частині рішення залишити без змін.
Позивач - ФОП Журіна О.М. та своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
10.12.2018 у зв'язку з відпусткою судді Барбашової С.В. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 910/23732/17 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Медуниця О.Є., суддя Чернота Л.Ф.
За приписами ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 910/23732/17 у зв'язку з неможливістю вирішення спору в даному судовому засіданні оголошено перерву до 08.01.2019 об 11:00 год. та викликано в судове засідання представників учасників справи.
В судовому засіданні 08.01.2019 ухвалою Східного апеляційного господарського суду від у справі № 910/23732/17 у зв'язку з відсутністю в судовому засіданні представників сторін відкладено розгляд апеляційної скарги на 05.02.2019 о 14:00 год. та викликано в судове засідання представників учасників справи.
До початку судового засідання апелянт - Головне управління юстиції у Луганській області 24.01.2019 за вх. № 789 надіслав суду клопотання, в якому підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника.
Представник апелянта - Головного управління юстиції у Луганській області в судове засідання 05.02.2019 не прибув.
Представник позивача - ФОП Журіної О.М. в судовому засіданні 05.02.2019 усно заперечив на апеляційну скаргу, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції та надав на огляд суду оригінали договорів про закупівлю послуг за державні кошти № 8-30ор від 25.01.2013 та № 2ор від 03.03.2014; акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.01.2013 № 1, від 28.02.2013 № 2, від 29.03.2013 № 3, від 30.04.2013 № 4, від 31.05.2013 № 5, від 27.06.2013 № 6, від 31.07.2013 № 7, від 30.08.2013 № 8, від 30.09.2013 № 8, від 31.10.2013 № 8, від 31.11.2013 № 11, від 31.12.2013 № 12, від 29.03.2014 № ОР-3, від 30.04.2014 № ОР-4, від 29.08.2014 № ОР-8, від 30.09.2014 № ОР-9, від 31.10.2014 № ОР-10 та від 30.11.2014 № ОР-11, та належним чином засвідчені копії зазначених документів надав до матеріалів справи.
Представник 2-го відповідача - Міністерства юстиції України в судовому засіданні 05.02.2019 підтримав відзив на апеляційну скаргу.
У відповідності до ч. 1 ст. 202 та ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З огляду на викладене та враховуючи, що позиція апелянта достатньо повно викладена в апеляційній скарзі та в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника 1-го відповідача - Головного управління юстиції у Луганській області.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи учасників справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги 1-го відповідача, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановив суд першої інстанції, 25.01.2013 між Головним управлінням юстиції у Луганській області (замовником) та ФОП Журіною О.М. (учасником) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти № 8-30ор, згідно з яким учасник зобов'язаний у 2013 році надати замовникові, а замовник зобов'язаний прийняти послуги з надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна (оренда приміщення), код за Державним класифікатором продукції та послуг ДК - 68.20.1, розташованого на 1 поверсі 12-типоверхової будівлі по вул. 30-лєтія Побєди, 15/1, у м. Луганську, загальною площею 98,0 кв. м, під розміщення структурного підрозділу замовника - П'ятої Луганської державної нотаріальної контори.
Згідно з п. 3.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти від 25.01.2013 № 8-30ор, ціна договору складає 41983,20 грн, при цьому вартість 1 кв. м складає 35,70 грн в місяць.
В Розрахунку вартості 1 м кв. до зазначеного договору сторони узгодили, що оренда плата складає - 3498,6 грн в місяць та 41983,2 грн в рік (Додаток № 2 до договору).
Пунктом 10.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти від 25.01.2013 № 8-30ор сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даного договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2013.
Факт передачи Головному управлінню юстиції у Луганській області в платне користування приміщення розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. 30-лєтія Побєди, 15/1, загальною площею 98 кв. м, підтверджується актом приймання-передачі від 25.01.2013 (Додаток № 1 до договору).
03.03.2014 між Головним управлінням юстиції у Луганській області (замовником) та ФОП Журіною О.М. (учасником) укладено договір про закупівлю ослуг за державні кошти № 2ор, згідно з яким учасник зобов'язаний у 2014 році надати замовникові, а замовник зобов'язаний прийняти послуги з надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна (оренда приміщення), код за Державним класифікатором продукції та послуг ДК - 68.20, розташованого на 1 поверсі 12-типоверхової будівлі по вул. 30-лєтія Побєди, 15/1, у м. Луганську, загальною площею 98,0 кв. м, під розміщення структурного підрозділу замовника - П'ятої Луганської державної нотаріальної контори.
Згідно з п. 3.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти від 03.03.2014 № 2ор, ціна договору складає 41983,20 грн, при цьому вартість 1 кв. м складає 35,70 грн в місяць.
В Розрахунку вартості 1 м кв. до зазначеного договору сторони узгодили, що оренда плата складає - 3498,6 грн в місяць та 41983,2 грн в рік (Додаток № 2 до договору).
Пунктом 10.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти від 03.03.2014 № 2ор сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014. Відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даного договору розповсюджуються на відносини між сторонами, які виникли з 01.01.2014.
Факт передачи Головному управлінню юстиції у Луганській області в платне користування приміщення розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. 30-лєтія Побєди, 15/1, загальною площею 98 кв. м, підтверджується актом приймання-передачі від 03.03.2014 (Додаток № 1 до договору).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порядок здійснення оплати послуг з надання оренди сторони визначили в пп. 4.1, 4.2 договорів про закупівлю послуг за державні кошти від 25.01.2013 № 8-30ор та від 03.03.2014 № 2ор.
У відповідності до п. 4.1 зазначених договорів про закупівлю послуг за державні кошти, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення учасником рахунку на оплату та акту приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з п. 4.2 вказаних договорів про закупівлю послуг за державні кошти, розрахунки за надані послуги здійснюються поетапно за фактом наданих послуг у 10-денний термін з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг.
Пунктами 6.1.1 договорів про закупівлю послуг за державні кошти від 25.01.2013 № 8-30ор та від 03.03.2014 № 2ор передбачено обов'язок замовника - Головного управління юстиції у Луганській області совєчасно та у повному обсязі сплачувати за надані послуги.
На виконання умов пп. 4.1, 4.2 договорів про закупівлю послуг за державні кошти від 25.01.2013 № 8-30ор та від 03.03.2014 № 2ор позивачем були складені акти здачі-приймання робіт (наданих послуг): від 31.01.2013 № 1, 28.02.2013 № 2, 29.03.2013 № 3, 30.04.2013 № 4, 31.05.2013 № 5, 27.06.2013 № 6, 31.07.2013 № 7, 30.08.2013 № 8, 30.09.2013 № 8, 31.10.2013 № 8, 31.11.2013 № 11, 31.12.2013 № 12, 29.03.2014 № ОР-3, 30.04.2014 № ОР-4, 29.08.2014 № ОР-8, 30.09.2014 № ОР-9, 31.10.2014 № ОР-10, 30.11.2014 № ОР-11.
1-й відповідач плату за оренду приміщення по договору про закупівлю послуг за державні кошти від 25.01.2013 № 8-30ор сплатив частково в сумі 17493,0 грн, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаним договором в сумі 24490,2 грн, яка підтверджена підписаними з обох сторін актами звіряння взаємних розрахунків станом на 01.01.2014 та за період 01.01.2016 - 09.11.2016 та була визнана 1-м відповідачем у відповіді на претензію від 11.01.2016 за № 25716/15/4.
В процесі розгляду справи Господарським судом м. Києва позивач - ФОП Журіна О.М. 05.02.2018 подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою просить стягнути 22490,20 грн основного боргу за договором від 25.01.2013 № 8-30ор (т. 1 а.с. 109-110). Вказану заяву було прийнято до розляду Господарським судом м. Києва.
За оренду приміщення по договору про закупівлю послуг за державні кошти від від 03.03.2014 № 2ор 1-й відповідач також сплатив частково в сумі 6997,20 грн, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаним договором в сумі 31487,40 грн, що підтверджується підписаними з обох сторін актами звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2014 - 01.12.2014 та за період 01.01.2016 - 09.11.2016.
Позивач 11.12.2015 на адресу 1-го відповідача рекомендованим листом з повідомленням направив претензію № 1 про сплату заборгованості за оренду приміщення по договору про закупівлю послуг за державні кошти від 25.01.2013 № 8-30ор протягом 7 днів з дня отримання цієї претензії. Вказану претензію 1-м відповідачем отримано 16.12.2015, що підтверджується поштовим зворотним рекомендованим повідомленням № 1800603219406.
1-й відповідач у відповіді на претензію позивача від 11.01.2016 за № 25716/15/4 визнає заборгованість за договором від 25.01.2013 № 8-30ор у повному обсязі.
Крім того, позивач на адресу 1-го відповідача рекомендованим листом з повідомленням направив претензію № 2 про сплату заборгованості за оренду приміщення по договору про закупівлю послуг за державні кошти від 03.03.2014 № 2ор протягом 7 днів з дня отримання цієї претензії. Вказану претензію 1-м відповідачем отримано 16.12.2015, що підтверджується поштовим зворотним рекомендованим повідомленням № 1800603266250.
1-й відповідач відповідач у відповіді на претензію позивача від 11.01.2016 за № 25715/15/4 визнає заборгованість за договром від 03.03.2014 № 2ор на суму 31487,4 грн та заперечує проти заборгованості на суму 3498,4 грн (орендна плата за грудень 2014 року), посилаючись на те, що відповідно до наказу Головного управління юстиції у Луганській області від 25.11.2014 № 46-В "Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області", П'яту Луганську державну нотаріальну контору було переміщено до міста Сєвєродонецька Луганської області.
Станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення заборгованість за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 8-30ор від 25.01.2013 в сумі 22490,20 грн та за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2ор від 03.03.2014 в сумі 31487,40 грн 1-м відповідачем не була сплачена.
Суду апеляційної інстанції доказів сплати зазначеної заборгованості 1-м відповідачем також не надано.
Враховуючи вищезазначене, позовна вимога про стягнення з Головного управління юстиції у Луганській області на користь ФОП Журіної О.М. основного боргу за договором від 25.01.2013 № 8-30ор в сумі 22490,20 грн та за договором від 03.03.2014 № 2ор в сумі 31487,4 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Тому апеляціна скарга 2-го відповідача - Головного управління юстиції у Луганській області в цій частині задоволенню не підлягає.
Крім того, позивач просить стягнути з 1-го відповідача 22682,11 грн інфляційних втрат та 2930,82 грн 3% річних за період з 01.01.2014 по 26.12.2017 за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 8-30ор від 25.01.2013, а також 10836,49 грн інфляційних втрат та 2823,51 грн 3% річних за період з 01.01.2015 по 26.12.2017 за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 2ор від 03.03.2014.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.
Пунктами 7.1 договорів про закупівлю послуг за державні кошти № 8-30ор від 25.01.2013 та № 2ор від 03.03.2014 сторони передбачили, що у разі невиконання своїх зобов'язань за цими договорами, сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цими договорами.
З матеріалів справи вбачається, що 1-й відповідач 16.12.2015 отримав претензії позивача від 11.12.2015 №№ 1, 2, що підтверджується поштовими зворотними рекомендованими повідомленнями №№ 1800603219406, 1800603266250, однак не сплатив заборгованість протягом 7-денного строку (23.12.2015), встановленого позивачем в зазначених претензіях та визначеного ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України
На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з 1-го відповідача - Головного управління юстиції у Луганській області на користь позивача - ФОП Журіної О.М. 3% річних за період з 24.12.2015 по 26.12.2017 в сумі 1354,96 грн та інфляційних втрат за період з січня 2016 року по грудень 2017 року в сумі 6234,25 грн за договором № 8-30ор від 25.01.2013, а також 3% річних за період з 24.12.2015 по 26.12.2017 в сумі 1897,01 грн та інфляційних втрат за період з січня 2016 року по грудень 2017 року в сумі 8728,26 грн за договором № 2ор від 03.03.2014. Тому апеляційна скарга 1-го відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.
Колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі стосовно 2-го відповідача - Міністерства юстиції України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутностю рпедмету спору.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі 1-го відповідача аргументи не можуть бути підставою для скасування або зміни зазначеного рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального і процесуального права. Тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги 1-го відповідача та залишення без змін рішення Господарського суду Луганської області від 20.09.2018 у справі № 910/23732/17.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Отже, в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу скаргу 1-го відповідача - Головного управління юстиції у Луганській області на рішення Господарського суду Луганської області від 20 вересня 2018 року по справі № 910/23732/17 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Луганської області від 20 вересня 2018 року по справі № 910/23732/17 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 11.02.2019.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.М. Пелипенко
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Л.Ф. Чернота