ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
11 лютого 2019 року Справа № 923/617/18
м.Одеса, пр-т Шевченка, 29
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді М.А. Мишкіної
суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран
Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Остапенко Ірини Никонівни
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 12 листопада 2018 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву
у справі №923/617/18
за позовом Акціонерного товариства «Херсонобленерго»
до Фізичної особи-підприємця Остапенко Ірини Никонівни
про стягнення 195966,37грн.
суддя суду першої інстанції: Павленко Н.А.
час і місце постановлення ухвали: 12.11.2018р., м. Херсон, господарський суд Херсонської області, зала судових засідань №2
повний текст ухвали складений 14.11.2018р.
встановив:
06.07.2018р. Акціонерне товариство «Херсонобленерго» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Остапенко Ірини Никонівни, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь 195966,37грн. вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення відповідачем Правил користування електричною енергією. Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.07.2018р., зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 01.08.2018р.; викликано в підготовче засідання представників сторін з доказами їх повноважень, визначеними ст.60 ГПК України; роз'яснено, що відповідач має право у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через канцелярію суду з супровідним листом подати відзив на позовну заяву.
08.10.2018р. відповідач подала суду першої інстанції відзив на позовну заяву (датований 01.10.2018р.), в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
В ухвалі господарського суду Херсонської області від 11.10.2018р. (описова частина) відзив на позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із пропуском відповідачем строку, встановленого на подання відзиву та незаявленням клопотання про поновлення такого строку. В ухвалі зазначено, що у відзиві відповідач наводить обгрунтування неможливості своєчасного подання відзиву на позовну заяву, при цьому у відзиві не міститься заяви про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
12.11.2018р. ФОП Остапенко І.Н. подала місцевому господарському суду відзив на позов та клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та доказів заперечення проти позову.
В обґрунтування клопотання відповідач з посиланням на норми ст.ст.2, 42, ч.ч.1,4 ст.119 ГПК України зазначила, що вона не отримала вчасно ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 13.07.2018р., оскільки з 20.05.2018р. по 19.08.2018р. перебувала за межами України, що підтверджується, зокрема, відміткою, яка міститься на конверті суду «причина повернення» - адресат за межами України. Отже ненадання відзиву у строк, зазначений в ухвалі суду від 13.08.2018р., було поважним та неможливим у зв'язку із перебуванням відповідача поза межами країни. Окрім того, відповідач не отримала вчасно ухвалу суду від 01.08.2018р. про відкладення підготовчого засідання, оскільки копія ухвали була надіслана судом не за адресою, за якою зареєстрована ФОП Остапенко І.Н.
Крім того, суд у своїй ухвалі від 11.10.2018р. зазначив, що відповідач отримала копію ухвали суду від 01.08.2018р. та копію позовної заяви 04.09.2018р., але не скористалася своїми правами у розумний строк. ФОП Остапенко І,Н. дійсно отримала копію ухвали від 01.08.2018р. та копію позовної заяви (без додатків) 04.09.2018р., проте того ж дня загубила документи в громадському транспорті. Подаючи 08.10.2018р. вперше відзив на позовну заяву відповідач зазначала ці обставини без формального заявлення клопотання щодо поновлення процесуального строку; нормами ГПК України (ст.ст.165, 178) не врегульовано порядку поновлення строку на подання відзиву у разі його пропуску та не визначено, що саме клопотання є підставою для вирішення цього питання.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.11.2018р. (суддя Павленко Н.А.) відмовлено ФОП Остапенко Н.І. в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку.
Ухвала суду обґрунтована посиланням на норми ст.ст.118, 119, 233-235 ГПК України та вмотивована наступним. Ухвала суду від від 13.07.2018р. надсилалась відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: Херсонська обл., Білозерський район, смт. Білозерка, вул.Радянська, б.50А, але повернулася з відміткою пошти «адресат знаходиться за межами України». Враховуючи означене та положення п.5 ч.6 ст.242 ГПК України ухвала суду від 13.07.2018р. була вручена відповідачу 19.07.2018р.(дата проставлення відмітки пошти), а відповідач мав право протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали суду подати відзив на позовну заяву. Відповідач наданим йому правом не скористався. Витяг з ЄДР, вчинений стосовно ФОП Остапенко І.Н., не містить інформації про те, що вона, як ФОП зареєстрована за адресою АДРЕСА_1. Ухвала суду від 01.08.2018р. разом з копією позовної заяви була отримана відповідачем 04.09.2018р. від позивача (що відповідач підтвердила у підготовчому засіданні 25.09.2018р.); представник ФОП Остапенко І.Н. 26.09.2018р. ознайомився з матеріалами справи та відповідач, будучи обізнаний про розгляд справи, міг скористатися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву раніше 12.11.2018р. - дати розгляду справи по суті. Крім того, поданий разом з клопотанням відзив на позовну заяву не містить доказів надсилання його копії позивачу, що свідчить про недотримання відповідачем приписів ст.165 ГПК України.
Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про недоведення відповідачем поважності причин неподання відзиву у встановлений судом строк, через що суду відмовив в поновленні відповідачу строку на подання відзиву та залишив без розгляду відзив на позовну заяву, поданий разом з клопотанням від 12.11.2018р.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.11.2018р. (повний текст рішення складений та підписаний 14.11.2018р.) задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «Херсонобленерго» до Фізичної особи-підприємця Остапенко Ірини Никонівни - стягнуто з ФОП Остапенко І.Н. на користь АТ «Херсонобленерго» вартість недорахованої електричної енергії у розмір 195966,37 грн. та судовий збір у розмірі 2939,50грн.
11.12.2018р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Херсонської області надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Остапенко Ірини Никонівни (надіслана скаржником поштою 22.11.2018р.), в якій скаржник просить:
- ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.11.2018р. про відмову ФОП Остапенко І.Н. в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву скасувати;
- поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів заперечення проти позову за позовом акціонерного товариства «Херсонобленерго» до ФОП Остапенко І.Н. про стягнення 195966,37грн., як пропущений з поважних причин;
- рішення господарського суду Херсонської області у справі №923/617/18 за позовом акціонерного товариства «Херсонобленерго» до фізичної особи-підприємця Остапенко І.Н. скасувати;
- ухвалити постанову, якою у задоволенні позову АТ «Херсонобленерго» до ФОП Остапенко І.Н. відмовити.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.12.2018р. апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено ФОП Остапенко І.Н. строк 7 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання Південно-західному апеляційному господарському суду окремо апеляційних скарг: на ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.11.2018р. у справі №923/617/18; на рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2018р. у справі №923/617/18, - із наданням суду апеляційної інстанції доказів надсилання (з описом вкладення) цих апеляційних скаргу АТ "Херсонобленерго"; роз'яснено скаржнику, що у разі невиконання вимог даної ухвали у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
09.01.2019р. до суду поштою надійшла апеляційна скарга ФОП Остапенко Н.І. на ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.11.2018р. у справі №923/617/18 (із доказами надсилання скарги АТ «Херсонобленерго»), в якій скаржник просила скасувати оскаржену ухвалу та поновити їй строк на подання відзиву на позовну заяву.
В обґрунтування апеляційної скарги ФОП Остапенко І.Н. зазначила наступне:
- ухвалою від 13.07.2018р. відповідачу було надано строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву, тобто до кінця липня 2018 року. Відповідач не отримала копію ухвали вчасно через перебування за межами України (в Італії - з 20.05.2018р. по 19.08.2018р.); на конверті, який повернувся до суду зазначена причина невручення ухвали - «адресат за межами України». Отже ненадання відзиву на позовну заяву в строк, вказаний в ухвалі суду від 13.07.2018р. було поважним та неможливим у зв'язку із перебуванням відповідача поза межами України;
- відповідачем не було отримано ухвалу суду від 01.08.2017р. про відкладення підготовчого судового засідання до 25.09.2018р., оскільки кореспонденція була адресована на невірну адресу: смт.Білозерка Херсонської області, вул.Радянська,50-А, оскільки вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить реєстрація місця проживання в паспорті громадянина України;
- отримані 04.09.2018р. від позивача копія ухвали суду від 01.08.2018р. та копія позовної заяви без доданих до неї документів 04.09.2018р. відповідач втратила під час поїздки в громадському транспорті, з матеріалами справи відповідач ознайомилась разом з адвокатом лише 26.09.2018р., що дало можливість після ознайомлення з матеріалами справи подати суду 08.10.2018р. відзив на позовну заяву;
- в поданому суду 08.10.2018р. відзиві на позовну заяву відповідач в пункті 9 зробив заяву: «Обґрунтування неможливості своєчасного подання відзиву на позовну заяву» та посилався на вищевказані доводи неможливості своєчасного подання відзиву в строк, вказаний в ухвалі суду від 13.07.2018р., тобто кінця липня 2018 року, у зв'язку з перебуванням відповідача поза межами України. Таким чином, відповідач своєчасно не отримав ухвалу суду від 13.07.2018р. у зв'язку з виїздом за межі України і ненадання відзиву на позовну заяву в строк, вказаний в ухвалі суду, зумовлено поважними причинами.
- обґрунтовуючи доводи несвоєчасності подання відзиву від 08.10.2018р. на позовну заяву, вважав достатнім заяви про поновлення процесуального строку у вигляді: «Обґрунтування неможливості своєчасного подання відзиву на позовну заяву»;
- в нормах ГПК України (зокрема, статті 165, 178), які визначають поняття відзиву та регулюють порядок подання відзиву на позовну заяву, не визначено порядку поновлення цього строку у випадку його пропуску та не визначено, що саме «клопотання» є підставою для вирішення цього питання;
- поновлення судом строку для подання відзиву на позовну заяву відповідало би завданням та основним засадам господарського судочинства, передбаченим статтею 2 ГПК України, зокрема, врахування доводів обох сторін та рівності всіх учасників судового процесу щодо подання доказів з ухваленням обґрунтованого рішення на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Остапенко І.Н. на ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.11.2018р. про відмову у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву у справі №923/617/18; постановлено розгляд апеляційної скарги ФОП Остапенко І.Н. на ухвалу господарського суду Херсонської області від 12.11.2018р. у справі №923/617/18 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву (з доказами його направлення учасникам справи) на апеляційну скаргу до 30.01.2019р.; роз'яснено іншим учасникам справи їх право в строк до 30.01.2019р. подати до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу або окремо будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
18.01.2019р. позивач надіслав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу (вхідний номер суду 1453/18/Д3 від 21.01.2019р.), в якому просив залишити оскаржену ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено:
- обставини, які покладені в основу апеляційної скарги, не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджені належними та достовірними доказами;
- в порушення приписів ГПК України ФОП Остапенко І.Н. подала відзив на позовну заяву після спливу 30 днів від дня, коли їй стало відомо про справу №923/617/18, без заяви про продовження процесуального строку, що стало підставою для залишення судом відзиву без розгляду;
- в матеріалах справи відсутні докази поважності причин пропуску процесуального строку ФОП Остапенко І.Н. та взагалі в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції. Більш того, дії відповідача свідчать про зловживання процесуальними правами.
Станом на дату перегляду оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку додаткових пояснень, відзивів, заяв, клопотань до суду не надійшло.
Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.2 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Згідно із п.9 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.07.2018р. відкрито провадження у справі №923/617/18 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 01.08.2018р.; викликано в підготовче засідання представників сторін з доказами їх повноважень, визначеними ст.60 ГПК України; роз'яснено, що відповідач має право у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через канцелярію суду з супровідним листом подати відзив на позовну заяву.
Копія ухвали суду від 13.07.2018р. повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку від 19.07.2018р. «адресат знаходиться за межами України» (т.1, а.с.52-53).
З роздруківки з сайту ПАТ «Укрпошта» щодо поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 7350101171546 убачається, що копія ухвали господарського суду Херсонської області повернулася до суду першої інстанції 20.07.2018р.
Отже 20.07.2018р. суд першої інстанції отримав відомості стосовно відсутності відповідача в країні та, відповідно, неможливості подання відзиву до повернення відповідача в Україну.
Станом на 01.08.2018р. (дата першого підготовчого засідання) та впродовж усього терміну до 25.09.2018р. у розпорядженні суду першої інстанції були відсутні належним чином підтверджені дані стосовно отримання ФРП Остапенко І.Н. ухвали суду від 13.07.2018р. про відкриття провадження.
Ухвалою місцевого господарського суду від 01.08.218р. відкладено підготовче засідання у справі до 25.09.2018р. та продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Копія ухвали суду від 01.08.2018р. надсилалась судом ФОП Остапенко І.Н. за адресою, яка зазначена як місцезнаходження останньої в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 75000, Херсонська область, Білозерський район, смт.Білозерка, вул.Радянська, 50-а та повернулась на адресу суду із зазначенням причини повернення - «адресат не проживает» (т.1, а.с.64-65).
В судовому засіданні від 25.09.2018р. було оголошено перерву до 11.10.2018р.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.10.2018р. підготовче провадження у справі було закрито та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 12.11.2018р.
У вищезазначеній ухвалі від 11.10.2018р. суд зазначив, що відзив на позовну заяву від 08.10.2018р. залишено без розгляду у зв'язку із пропуском відповідачем строку, встановленого на подання відзиву та незаявленням клопотання про поновлення такого строку. В ухвалі зазначено, що у відзиві відповідач наводить обгрунтування неможливості своєчасного подання відзиву на позовну заяву, при цьому у відзиві не міститься заяви про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
В матеріалах справи (т.1,а.с.68-72) наявна копія позовної заяви АТ «Херсонобленерго» у даній справі, на якій міститься розписка наступного змісту «копію позовної заяви та копію ухвали ГСОО від 01.08.2018р. про відкладення підготовчого засідання до 25.09.2018р. о 10год.30хв.отримала особисто 04.09.2019р. /підпис/ Остапенко І.Н.».
Також з матеріалів справи вбачається, що 26.09.2018р. представник відповідача - ОСОБА_5 (за відповідною заявою від 25.09.2018р.) ознайомився з матеріалами справи (т.1, а.с.73-74).
12.11.2018р. ФОП Остапенко І.Н. подала місцевому господарському суду відзив на позов та клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву та доказів заперечення проти позову.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 12.11.2018р. відмовлено ФОП Остапенко Н.І. в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку з мотивів, зазначених вище у тексті постанови суду апеляційної інстанції.
Постановляючи оскаржувану ухвалу від 12.11.2018р., суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем поважності пропуску строку, встановленого судом на подання відзиву на позовну заяву, та відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву.
Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду такого.
Відповідно до ч.2 ст.176 ГПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.
Згідно із ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою від 13.07.2018р. господарський суд Херсонської області встановив відповідачу строк, що є найменшим з огляду положень ч.8 ст.165 ГПК України для підготовки і подання відзиву та відповідних доказів відповідачем.
Відповідно до ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до ч.ч.1,2, п.п.2,4 ч.3 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: змагальність сторін; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що у період часу з 22.05.2018р. по 19.08.2018р. ФОП Остапенко І.Н. перебувала за межами України, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон (т.1, а.с.28-29).
Достеменно відомо про відкриття провадження у справі та змісту ухвали від 13.07.2018р. відповідачці могло стати відомо тільки 26.09.2018р., в день ознайомлення її представника з матеріалами справи, отже і перебіг строку, встановленого судом в ухвалі від 13.07.2018р., розпочався для відповідачки 27.09.2018р.
Вперше ФОП Остапенко І.Н. подала відзив з підтверджуючими доказами та доказами направлення усіх документів відповідачу до господарського суду Херсонської області 08.10.2018р. (т.1, а.с.87-124), питання щодо його прийняття розглядалося судом у підготовчому засіданні 11.10.2018р. та вирішено без постановлення ухвали окремим документом шляхом залишення відзиву без розгляду з мотивів пропуску строку для його подання та незаявлення клопотання про його поновлення, про що вказано в описовій частині ухвали від 11.10.2018р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.11.2018р.
Проте, колегія суддів вважає, що станом на 08.10.2018р. строк для подання відзиву на позовну заяву не був пропущений ФОП Остапенко І.Н., оскільки з 26.09.2018р. до 08.10.2018р. не сплинуло 15 днів, встановлених ухвалою від 13.07.2018р.
Помилка суду першої інстанції у вирішенні питання прийняття поданого 08.10.2018р. відзиву полягала у неправильному висновку щодо того, що відповідачка не заявила клопотання про поновлення строку, який суд визнав пропущеним.
По-перше, строк для подання відзиву на позов є строком, встановленим судом, отже в силу ч.2 ст.119ГПК України, може бути продовжений також з ініціативи суду, а не поновлений за заявою учасника справи.
По-друге, цей строк станом на 08.10.2018р. не був пропущений ФОП Остапенко І.Н., позаяк інших доказів щодо дати ознайомлення з ухвалою від 13.07.2018р., якою цей строк був встановлений, ніж відмітка на заяві про ознайомлення з матеріалами справи 26.09.2018р. її представником, в справі немає.
Як убачається з протоколу судового засідання від 12.11.2018р., вирішуючи клопотання ФОП Остапенко І.Н. про поновлення пропущеного строку для подання відзиву, поданого повторно 12.11.2018р., суд не постановляв з цього питання будь-яку ухвалу ані окремим документом у нарадчій кімнаті, ані із занесенням ухвали до протоколу судового засідання, зазначивши, що суд вирішить питання щодо поновлення строків у нарадчій кімнаті після ухвалення рішення, після чого безпосередньо перейшов до заслуховування вступного слова учасників справи, дослідження доказів, оголосив про дебати та вийшов до нарадчої кімнати.
Після виходу з нарадчої кімнати суд проголосив тільки вступну та резолютивну частину рішення, проте у матеріалах справи наявна також і вступна та резолютивна частина ухвали від 12.11.2018р. про відмову у задоволенні клопотання про поновлення ФОП Остапенко І.Н. строку від 12.11.2018р. Повний текст цієї ухвали складений судом 14.11.2018р.
Таким чином, в порушення вимог ч.2 ст.232, ч.ч.4,5 ст.233 ГПК України оскаржувана ухвала від 12.11.2018р., оформлена окремим документом, не постановлялася в нарадчій кімнаті та у судовому засіданні не оголошувалась.
Відповідно до ст.207 ГПК України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
В порушення вимог ст.207 ГПК України клопотання відповідачки не було вирішено після заслуховування думки інших учасників з постановленням ухвали окремим документом або із занесенням ухвали до протоколу судового засідання.
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Колегія суддів зауважує, що по суті питання пропуску строку в оскаржуваній ухвалі зроблено помилковий висновок про те, що ухвала від 13.07.2018р. вважається врученою відповідачці 19.07.2018р. згідно п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, оскільки відмітка на конверті «адресат перебуває за межами України» не може вважаться доказом відсутності за місцем проживання (згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань т.1, а.с.59 - 75000, Херсонська область, Білозерський район, смт.Білозерка, вул.Радянська, 50-а).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч.ч.1,2, п.4 ч.5 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції свідчать, що відзив на позовну заяву з підтверджуючими доказами був поданий до суду першої інстанції у строк, встановлений в ухвалі від 13.07.2018р. - протягом 15 днів з 26.09.2018р., дати ознайомлення з матеріалами справи, отже не був пропущений як помилково вважає відповідач.
Достовірні докази, які б доводили інше, в матеріалах справи відсутні, тому клопотання ФОП Остапенко І.Н. про поновлення строку на подання відзиву на позов, подане 12.11.2018р., не мало фактичного підґрунтя.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Оскаржувана ухвала від 12.11.2018р. постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права - ст.ст.2, 13, 15, 116, 232, 233, 207, 242 ГПК України, що є підставою для її скасування згідно із ст.277 ГПК України, позаяк це призвело до неправильного вирішення питання щодо подання ФОП Остапенко І.Н. відзиву на позовну заяву з дотриманням встановленого ст.165 ГПК України строку, який не був пропущений відповідачкою.
Згідно із ч.1 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу як окремо, так і у сукупності спростовуються вищенаведеними висновками апеляційного господарського суду, зокрема, не враховують те, що строк для подання відзиву обчислюється згідно ч.1 ст.116 ГПК України саме та виключно з дати настання події, визначеної законом і судом, - з дати отримання ухвали про відкриття провадження у справі, а саме такі докази у справі відсутні.
Відзив на позовну заяву подано 08.10.2018р. до закінчення 15-денного строку з 26.09.2018р., тобто з дати, коли відповідачці достовірно мало стати відомо про те, в який строк слід подати відзив.
Позивач також оминає увагою те, що вперше пояснення причин затримки у поданні відзиву ФОП Остапенко І.Н. наведено у відзиві, поданому 08.10.2018р. до суду та направленому відповідачу 02.10.2018р., обставина неотримання ФОП Остапенко І.Н. ухвали від 13.07.2018р. станом на 01.08.2018р. та неповідомлення про підготовче засідання встановлена самим судом в ухвалі від 01.08.2018р., що у сукупності із вищевстановленими обставинами спростовує твердження АТ «Херсонобленерго» про зловживання процесуальними правами з боку ФОП Остапенко І.Н. та невиконання процесуальних обов'язків.
На підставі вищевикладеного, оскаржувана ухвала від 12.11.2018р. підлягає скасуванню, апеляційна скарга - частковому задоволенню, оскільки нове рішення за клопотанням про поновлення строку на подання відзиву судом апеляційної інстанції не ухвалюється, адже строк на подання відзиву ФОП Остапенко І.Н. не пропущений.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 234, 236, 269, 270, 271, 275, 280-284 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Херсонської області від 12 листопада 2018 року у справі №923/617/18 скасувати.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку, згідно положень ст.ст. 286,288 ГПК України.
Головуючий суддя М.А. Мишкіна
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран