Єдиний унікальний номер 741/1572/18
Провадження № 2/741/229/19
м. Носівка 01 лютого 2019 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Матюхи В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської об'єднаної територіальної громади в особі Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 27 квітня 1997 року померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Тертишницької сільської ради Носівського району Чернігівської області 20 грудня 2002 року, зареєстрованого в Носівському бюро технічної інвентаризації 20 грудня 2002 року за реєстровим № 34 в книзі № 1, 1/4 частину житлового будинку № 26 по вул. Дружби в с. Тертишники Носівського району Чернігівської області з господарськими будівлями і спорудами. Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв її син (батько позивача) - ОСОБА_3, який помер 4 червня 2013 року. Він (позивач) є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом, спадщину прийняв, але нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частину зазначеного житлового будинку у зв'язку із тим, що свідоцтво про право власності на домоволодіння видане з порушенням вимог ст. 25 ЦК України, а саме після смерті ОСОБА_2
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, справу розглянути без його участі.
У судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що міська рада визнає позовні вимоги, не заперечує проти їх задоволення та просить розгляд справи проводити без участі їх представника.
Суд проводить підготовче засідання у відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
27 квітня 1997 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 7).
У судовому засіданні встановлено, що 20 грудня 2002 року виконавчим комітетом Тертишницької сільської ради Носівського району Чернігівської області на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на домоволодіння № 26 по вул. Дружби в с. Тертишники Носівського району Чернігівської області, яке було зареєстроване в Носівському бюро технічної інвентаризації 20 грудня 2002 року за реєстровим № 34 в книзі № 1, що підтверджується його копією (а.с. 11).
Відповідно до зазначеного свідоцтва ОСОБА_2 є власником 1/4 частини житлового будинку № 26 по вул. Дружби в с. Тертишники Носівського району Чернігівської області з надвірними будівлями.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
У судовому засіданні встановлено, що 12 червня 1995 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким належний їй житловий будинок, сарай і взагалі все те рухоме і нерухоме майно, на яке вона матиме право на час своєї смерті, заповіла ОСОБА_3, що підтверджується його копією (а.с. 59).
Зазначений заповіт є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 23 січня 2019 року, а тому спадкоємство після її смерті здійснюється за цим заповітом.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2, 30 вересня 2000 року на його ім'я було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай), що підтверджується копією спадкової справи № 421/2000 до майна померлої ОСОБА_2 (а.с. 57-62).
Таким чином, ОСОБА_3 успадкував після смерті ОСОБА_2 належну їй 1/4 частину житлового будинку № 26 по вул. Дружби в с. Тертишники Носівського району Чернігівської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
4 червня 2013 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 8).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом
У судовому засіданні встановлено, що 22 лютого 2008 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право, заповів ОСОБА_1, що підтверджується його копією (а.с. 12).
Зазначений заповіт є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 23 січня 2019 року, а тому спадкування після його смерті здійснюється за цим заповітом.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, 11 листопада 2014 року на його ім'я були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки. Дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка на день смерті спадкодавця була непрацездатною за віком та відповідно до ст. 1241 ЦК України мала право на обов'язкову частку у спадщині, відмовилася від цієї частки, що підтверджується копією спадкової справи № 342/2013 до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 69-74).
Такими чином, ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_3 належну йому 1/4 частину житлового будинку № 26 по вул. Дружби в с. Тертишники Носівського району Чернігівської області, яка була ним успадкована після смерті ОСОБА_2
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/4 частину житлового будинку, яка фактично належала ОСОБА_3, у зв'язку із тим, що свідоцтво про право власності на домоволодіння від грудня 2002 року видане з порушенням вимог ст. 25 ЦК України, а саме після смерті ОСОБА_2, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1330/02-31 від 8 жовтня 2018 року (а.с. 20).
З матеріалів справи вбачається, що на житловий будинок № 26 по вул. Дружби в с. Тертишники Носівського району Чернігівської області виготовлена технічна документація (а.с. 13-17).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 524, 534, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 1223, 1268 ЦК України, ст.ст. 200, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/4 частину житлового будинку № 26 по вул. Дружби в с. Тертишники Носівського району Чернігівської області, загальною площею 67,4 кв. м., житловою площею 27,9 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого виконавчим комітетом Тертишницької сільської ради Носівського району Чернігівської області 20 грудня 2002 року, зареєстрованого в Носівському бюро технічної інвентаризації 20 грудня 2002 року за реєстровим № 34 в книзі № 1, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 4 червня 2013 року.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв