Справа № 758/2532/18
"04" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Юдицьким К.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 08 лютого 2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 1 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном, що відповідає дії картки. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 31 січня 2018 року становить у розмірі 18171,28 грн., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1333,90 грн., заборгованості по процентам за користуванням кредитом у розмірі 11975,48 грн., пені у розмірі 3520,41 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 500,00 грн., процентної складової штрафу у розмірі 841,49 грн. Просить суд стягнути заборгованість станом на 31 січня 2018 року у розмірі 18171,28 грн., та витрати по сплаті судового збору.
09 березня 2018 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 травня 2018 р року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
06 серпня 2018 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2018 р року, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 серпня 2018 року скасовано та призначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
04 лютого 2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_2
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про перенесення розгляду справи на іншу дату.
У відповідності до вимог ст. 2 ст. 210 ЦПК України суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних доказів з урахуванням розумного строку розгляду справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності позивача та відповідача в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
08 лютого 2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем був укладений договір № б/н на отримання кредиту у розмірі 1 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном, що відповідає дії картки (а.с. 8, 9, 10-15).
14 червня 2018 року у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства змінено назву позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 08 лютого 2010 року загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 31 січня 2018 року становить у розмірі 18171,28 грн., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1333,90 грн., заборгованості по процентам за користуванням кредитом у розмірі 11975,48 грн., пені у розмірі 3520,41 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 500,00 грн., процентної складової штрафу у розмірі 841,49 грн. (а.с. 5-7).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 31 січня 2018 року становить у розмірі 18171,28 грн., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1333,90 грн., заборгованості по процентам за користуванням кредитом у розмірі 11975,48 грн., пені у розмірі 3520,41 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 500,00 грн., процентної складової штрафу у розмірі 841,49 грн.
Відповідно до п. 1.1. Умов та Правил надання банківських послуг, які долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, вказані умови та правила надання банківських послуг визначають умови, на яких Приватбанк пропонує клієнтам платіжної картки, а також інші банківські послуги вказані в заяві і в Пам'ятці клієнта. Належним чином заповнена заява підписується клієнтом і, таким чином, клієнт виражає свою згоду, що заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифи складають укладений Договір про надання банківських послуг
Згідно п. 3.1 вищевказаного Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, для надання послуг банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає клієнту картку, її вид і строк дії визначаються в заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт та банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору являється дата відкриття рахунку, вказана в розділі «Відмітка банку» у заяві.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 лютого 2010 року відповідачем складена та підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Згідно інформації викладеної у вказаній заяві, останній підтвердив, що він погоджується із тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Отже, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, визначено, що Умови та Правила надання банківських послуг, Пам'ятка Клієнта, Тарифи, а також заява про приєднання до Умов та Правил становить укладений Договір про надання банківських послуг.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
За умовами ч.ч. 2, 3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Так, як вбачається з тарифного плану « Універсальна, 55 днів пільгового періоду" було погоджено базову відсоткову ставку на рівні 2,5% на місяць (нараховується на залишок непростроченої заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні клієнтом строків платежів по кожному із грошових зобов'язань передбачених Договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з досліджених доказів, умови кредитного договору позичальником належним чином не виконані, в передбачені договором строки кредит не погашений, внаслідок чого у відповідача станом на 31 січня 2018 року виникла заборгованість, яка становить у розмірі 18171,28 грн., що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 1333,90 грн., заборгованості по процентам за користуванням кредитом у розмірі 11975,48 грн., пені у розмірі 3520,41 грн., фіксованої частини штрафу у розмірі 500,00 грн., процентної складової штрафу у розмірі 841,49 грн.
Відповідач звернувся із заявою про застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки кредитний договір укладено 08 лютого 2010 року, строк дії якого закінчився у серпні 2013 року.
Представником позивача не надано доказів продовження строку дії картки або отримання відповідачем у Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» нової кредитної картки з іншим строком дії.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Отже, з урахуванням строку дії кредитної картки до серпня 2013 року (а.с.146) та дати звернення з позовом до суду - 27 лютого 2018 року, позивачем було пропущено строк позовної давності.
За встановлених обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повністю.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 266, 267, 509, 530, 612, 626, 628, 634, 638, 639, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 лютого 2019 року.
Суддя Н.Є.Арапіна