Справа № 755/10263/18
"24" січня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Астахова О.О.,
при секретарях Томіленко В.В., Якименко Т.С.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Києві Веселака Андрія В'ячеславовича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_2 в особі представника адвоката ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом у якому просить поновити строк для оскарження постанови серії ВР № 296439 від 15.02.2018 року. Скасувати постанову № 296439 від 15.02.2018 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою ВР № 296439 від 15 лютого 2018 року на ОСОБА_2, старшим інспектором ВОДР УПП у м. Києві Веселаком А.В. було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП. В постанові зазначено, що позивач 15.02.2018 року о 10 год. 30 хв. по вулиці Бутлерова, 8, будучи посадовою особою - начальником Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва, відповідальною за експлуатаційний стан дорожнього покриття по вул. Бутлерова, 8, не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху на даній ділянці при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, а саме: просідання асфальтобетонного покриття, чим порушив п. 1.5 ПДР, ДСТУ 3587-97, 4100, 2044, 7168-2010.
Про наявність оспорюваної постанови позивачу стало відомо 06.06.2018 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 56370074 від 11.05.2018 року.
Позивач вважає означену постанову незаконною, безпідставною та необґрунтованою, оскільки у його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Зокрема вказує, що інспектором поліції було порушено порядок оформлення матеріалів адміністративного правопорушення, а саме в графі «Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» відсутній підпис та зауваження з приводу правопорушення. Такі помилки з боку інспектора поліції є важливим доказом відсутності факту вчинення правопорушення, оскільки позивача було позбавлено можливості надати пояснення, зауваження і заперечення та, взагалі, ознайомитися з протоколом.
Також зазначає, що до протоколу не додано акту про відмову від підписання та отримання копії постанови в присутності свідків, що дає всі підстави вважати, що і постанова і акт обстеження заповнювалися одноособово відповідачем у його відсутності.
Крім цього, листом від 01 лютого 2018 року № 62/1-900 КП ШЕУ Дніпровського району м. Києва звернулось до начальника Управління патрульної поліції в м. Києві Зозулі Ю.Г. з приводу ситуації, що сталась на вулиці Бутлерова, 8 поблизу відкритого меліоканалу Дарничанка, де утворилось просідання асфальтобетонного покриття біля каналізаційного люка. ШЕУ просило надати доручення підпорядкованим підрозділам вжити необхідні заходи з приведення визначеної території до нормативного технічного стану. Так як каналізаційний люк та територія навколо нього знаходиться на балансі ПАТ «Київводоканал», обслуговування та ремонт вищезазначеної території зобов'язане робити те підприємство на балансі якого він перебуває. Вищезазначений лист був написаний і адресований контролючим органам 01 лютого 2018 року, тобто раніше на 15 днів, аніж складений протокол ВР №296439. Перебуваючи на посаді начальника КП ШЕУ Дніпровського району м. Києва позивач був обізнаний про ситуацію навколо каналізаційного люка та вжив всі можливі заходи щодо недопущення будь-якої аварійної ситуації.
У зв'язку з тим, що на сьогоднішній день Управління патрульної поліції м. Києва не вжило заходів щодо надання доручення підпорядкованим підрозділам вжити негайних заходів з приведення до нормативного технічного стану вищезазначеної території, але при цьому відповідач склав протокол на ту організацію, яка звернулась листом вирішити ситуацію, позивач змушений звернутись до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та інтересів, оскільки вважає, що відповідач незаконно склав протокол, безпідставно та без надання будь-яких підтверджуючих доказів.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.07.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд якої проводиться за правилами загального позовного провадження.
13.07.2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва зупинено виконавче провадження № 56370074 відкрите 11 травня 2018 року головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коломієць І.М. про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у сумі 2040,00 грн. на підставі постанови серії ВР № 296439 від 15 лютого 2018 року.
20.08.2018 року відповідач до суду подавав відзив на позовну заяву у якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав того, що 15.02.2018 року о 17 год. 40 хв. по вулиці Бутлерова, 8 у м. Києві, ним у присутності двох свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було проведено обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, про що складено відповідний акт. За результатами обстеження встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам п. 3.1 ДСТУ 3587-97, оскільки покриття проїзної частини має осідання (яма) (розміри: довжина - 70 см., ширина - 50 см., глибина - 100 см.). Даний факт було зафіксовано в акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, графічно зображено на схемі до акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та зафіксовано технічним засобом, що має функції фотозйомки. Справу про адміністративне правопорушення стосовно позивача було розглянуто відповідно до чинного законодавства. Оскаржувана постанова виносилася у присутності ОСОБА_2, якому роз'яснювались права, при цьому позивач відмовився від підписання постанови та її отримання. (а.с.27).
21.08.2018 року позивачем було подано до суду відповідь на відзив у якому зазначено про те, що відповідачем безпідставно винесено постанову ВР № 296439 від 15.02.2018 року, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення; при складанні матеріалів адміністративного правопорушення інспектором патрульної поліції допущено порушення норм КУпАП, не надано беззаперечних доказів винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, організація роботи щодо своєчасної заборони та вжиття відповідних заходів з відновлення безпечних умов для руху, нагляд за технічним станом вулиць, тротуарів та споруд покладається на заступника начальника з експлуатаційного утримання вулично-дорожньої мережі Дніпровського району м. Києва КП ШЕУ Дніпровського району м. Києва, а не на начальника підприємства. (а.с.43-47).
У судовому засіданні представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити з підстав, якими обгрутнована позовна заява.
Відповідач та представник третьої особиу судове засідання не зявились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15 лютого 2018 року інспектор ВОДР УПП у м. Києві ДПП старший лейтенант поліції Веселак А.В. склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 296439, у якій зазначено, що 15 лютого 2018 року о 10 год. 30 хв. на вулиці Бутлерова, 8 ОСОБА_2, будучи посадовою особою відповідальною за експлуатаційний стан дорожнього покриття проїжджої частини, не прийняв своєчасних заходів з відновлення безпечних умов для руху, а саме: просідання асфальтобетонного покриття, чим порушив п. 1.5 ПДР, ДСТУ 3587-97, 4100, 2044, 7168-2010. (а.с. 13).
Із адміністративний позовом про скасування постанови від 15 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва 10 червня 2018 року.
За положеннями ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
У поданій заяві ОСОБА_2 просить поновити строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що спірна постанова йому не вручалася, про наявність постанови про накладення адміністративного стягнення йому стало відомо лише 06 червня 2018 року, оскільки попередньо державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження направлялася на адресу: АДРЕСА_1, однак з 27.05.2010 року адресою місця його проживання є АДРЕСА_2, а тому він був позбавлений можливості завчасно ознайомитися із постановою та оскаржити її у визначений законом строк.
У спростування викладеного будь-яких доказів відповідачем суду надано не було. У зв'язку з цим суд приймає до уваги зазначенні пояснення позивача, оскільки вони підтверджуються копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 травня 2018 року та заявою представника ОСОБА_2 ОСОБА_1 від 01 червня 2018 року про ознайомлення з матеріалами виконавчих проваджень (а.с. 18). З даним позов до суду позивач звернувся 10 липня 2018 року.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Суду розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід'ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства.
За положенням ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
Забезпечуючи доступ до правосуддя, а також право кожного на справедливий розгляд справи в суді, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод незалежним і безстороннім судом, зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини, суд приходить до висновку про задоволення клопотання ОСОБА_2про поновлення строку на звернення з даним позовом до суду.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Відповідно до ч.1 ст.140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п.1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Отже, бездіяльність осіб не повинна створювати небезпеку чи перешкоду для руху. Невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху передбачають притягнення відповідної посадової особи до відповідальності, передбаченої законом.
Як убачається із матеріалів справи, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з тим, що останній 15 лютого 2018 року будучі посадовою особою - начальником КП ШЕУ Дніпровського району, не вжив заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху на ділянці дороги по вулиці Бутлерова, 8 в м. Києві, які загрожують безпеці руху, а саме просідання асфальтно-бетонного покриття.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Згідно із ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до ч.ч.2, 4, 5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Як встановлено судом, 15 лютого 2018 рокустаршим інспектором відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Києві Веселака Андрія В'ячеславовича ьуло здійснено обстеження ділянки в м.Київ по вул. Бутлерова,8 , під час якого встановлено, що дана ділянка дороги має просідання довжиною 70 см, шириною - 50 см та глибиною - 100 см.
За наслідками проведеного обсеження складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15 лютого 2018 року. Також із матеріалів справи убачається, що вони містять схему та матеріалами фотофіксації, з яких убачається, що покриття проїзної частини в м.Київ по вул. Бутлерова,8 має просідання довжиною 70 см, шириною - 50 см та глибиною - 100 см. Та винесено оспорювану постанову. У спірній постанові зазначено, що від підпису про її отримання ОСОБА_2 відмовився. (а.с. 34, 35, 36). Факт розгляду адміністративного матеріалу з участю позивача останнім заперечується. У спростування цих обставин жодних доказів відповідачем суду не надано.
Жодної відмітки про відмову ОСОБА_2 від підписання цього акту в ньому відсутні. Окремого акту про відмову начальника КП ШЕУ Дніпровського району ОСОБА_2 від підписання акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.02.2018 року складено не було.
Доказів повідомлення позивача про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять. Також у спірній постанові вказана адреса місця проживання позивача АДРЕСА_1, яка не відповідає фактичній адресі мешкання та реєстрації ОСОБА_2 - АДРЕСА_2, що підтверджується актом від 08.08.2018 року та відміткою в паспорті про реєстрацію за даною адресою з 27.05.2010 року (а.с. 8, 13).
Отже, суду не доведено, що спірна постанова від 15 лютого 2018 року була винесена за участі ОСОБА_2, як особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, відповідно до п.п.1, 2 розділу III якої справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ч.1 ст.140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із п.9 р.ІІІ вказаної Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, не виконано обов'язку по доведенню належними та допустимими доказами, що при винесення оскаржуваної постанови було дотримано чинні норми законодавства щодо роз'яснення позивачу його прав, закріплених у ст.268 КУпАП, строків виконання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та порядку її оскарження.
Доказів повідомлення позивача про день, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.
Отже, в даному випадку інспектором здійснено негайний розгляд справи без повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про дату, місце та час розгляду справи, без будь-якого документування того, що розгляд справи відбувся з дотриманням прав та гарантій позивача, що вказує на порушення вимог ч.1 ст.268 КУпАП, що обґрунтовано ставить під сумнів правомірність винесення такої постанови, та може бути самостійною підставою для визнання її протиправною та скасування.
Суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення рішення про притягнення до адміністративної відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Оскаржувана постанова не містить підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності та не містить відмітки про відмову позивача від її підписання та отримання. Зазначена в спірній постанові адреса місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 не відповідає дійсності, оскільки за вказаною адресою позивач не проживає, та з 25.05.2010 року знятий з реєстраційного обліку за даною адресою та значиться зареєстрованим по АДРЕСА_2 з 27.05.2010 року, згідно з копією паспорта позивача (а.с.8). Наведене свідчить, що при складанні оскаржуваної постанови від 15.02.2018 року, відповідачем не було в повній мірі встановлено відомостей про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, що, в свою чергу, виключає можливість прийняття цього рішення відповідача у якості належного доказу у справі.
За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.02.2018 року року серії ВР № 296439 складена з порушенням норм ст.283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
В той же час, відповідно до п.1.1. р.І Контракту з начальником КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району м.Києва», що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва від 12 жовтня 2015 року укладеного між ВО КМР (КМДА) та начальником КП ШЕУ Дніпровського району м.Києва, за цим контрактом начальник зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і зберігання закріпленого за підприємством комунального майна.
Разом з тим, згідно п.п.3.3, 3.19 Посадової інструкції заступника начальника по утриманню шляхів, затвердженою начальником КП ШЕУ Дніпровського району м.Києва 10 січня 2012 року саме заступник начальника по утриманню шляхів здійснює кожен день нагляд за технічним станом вулиць, тротуарів, споруд на них на предмет аварійно небезпечної ямковості, провалів, просадок, санітарного стану та інше; організовує роботу по боротьбі з стихійним лихом, ліквідації аварій при виникненні умов, що створюють загрозу безпеки дорожнього руху, приймає міри для своєчасної заборони, або обмеження дорожнього руху. (а.с. 60-64).
Таким чином, відповідною посадовою особою, до обов'язків якої належить своєчасна заборона або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху є заступник начальника по утриманню шляхів КП ШЕУ Дніпровського району м.Києва, що також свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ч.1 ст.140 КУпАП за порушення п.1.5 Правил дорожнього руху, а саме просідання асфальтно-бетонного покриття.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду даної справ, з урахуванням наведених норм права, суд приходить до висновку щодо недоведеності відповідачем, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на відсутність жодних належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, а також правомірності складання та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.02.2018 року серії ВР № 296439, та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. А тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 72-77, 241-243, 246, 250, 294-295 КАС України, ст. ст. 251, 283, 284 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_2 строк для оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ВР № 296439 від 15 лютого 2018 року.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Києві Веселака Андрія В'ячеславовича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 296439 від 15 лютого 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.О. Астахова
Повний текст рішення суду виготовлений 01.02.2019 року.