(заочне)
Справа №:755/18719/18
Провадження №: 2/755/111/19
"07" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді - Марфіної Н.В.,
за участі секретаря - Міроненко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звертаючись до суду, проситьсуд: позбавити громадянку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав, щодо малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3; передати органу опіки та піклування Дніпровської РДА в місті Києві неповнолітню ОСОБА_3 для подальшого влаштування; стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини від прибутку відповідача щомісячно із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття на особу, або установу в якій буде перебувати дитина.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на обліку служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації перебуває неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не має місця реєстрації. 18 вересня 2018 року до служби у справах дітей надійшла інформація від ОСОБА_2 про дитину, яка залишилась без батьківського піклування ОСОБА_3. З метою захисту прав та інтересів неповнолітньої дитини, службою у справах дітей було прийнято рішення про тимчасове влаштування дитини в родину ОСОБА_2. Одинока мати - ОСОБА_1 не виконує батьківські обов'язки, не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти, не цікавиться її здоров'ям, нехтує її потребами. Фактично покинула дитину у 5 - річному віці та жодної участі у вихованні дитини не приймала.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2019 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, процесуальним правом подати відзив на позов не скористалась.
Представник третьої особи - Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
При цьому, позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, а також і санкція за протиправну винну поведінку батьків. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і гуртуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до положень ст. 121 Сімейного кодексу України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої ст. 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документами закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у свідоцтві про народження батьками дитини записані: батько - ОСОБА_4, мати - ОСОБА_1 (а. с. 7).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до положень статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно статті 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав тощо обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який згідно з ч. 5 ст. 19 подає суду письмовий висновок щодо розв'язування спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).
Згідно Висновку Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с. 10)
Як роз'яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Як з'ясовано судом, відповідно до наказу служби у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №19 від 24 вересня 2018 року про постановку на облік дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, останню поставлено на облік, як особу, яка опинилась у важких життєвих обставинах (а. с. 6).
На засіданні Комісії з питань прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3, неповнолітня дитина була присутня на засіданні комісії, та підтримала подання служби у справах дітей щодо позбавлення батьківських прав її матері та підтвердила, що мати не займається її вихованням та утриманням, не піклується про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, місцеперебування матері їй на даний час не відомо.
Відповідно до ст. 171 Сімейного кодексу України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним обставини ухилення матері від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, яка самоусунулась від виховання та спілкування з дитиною, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини та ураховуючи інтереси малолітньої дитини, що у сукупності дає підстави позбавити батьківських прав матір дитини, з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.
Згідно із ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст.7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008р. по справі "Савіни проти України" зазначається "що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини."
Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, судом встановлено, що відповідач самоусунувся від спілкування з дитиною, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, ці обставини доведено належними та допустимими письмовими доказами, які підтвердили факт ухилення матері від виконання своїх обов'язків відносно малолітньої дитини, тому з урахуванням інтересів дитини в силу її віку, та спираючись на норми чинного законодавства, суд вважає доведеними обставини ухилення матері від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що дає підстави позбавити її батьківських прав з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до положень ст.ст. 168, 169 Сімейного кодексу України, відповідач, мати дитини, у разі позбавлення батьківських прав, не позбавлена права на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною, так і з позовом про поновлення батьківських прав.
Згідно п. 5 ст. 167 Сімейного кодексу України, якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Відповідно до предмету позову, Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації просить суд стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання дитини у розмірі 1/3 частини від прибутку відповідача щомісячно із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття на особу, або установу в якій буде перебувати дитина.
Сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника. (ст. 14 Сімейного кодексу України).
Як передбачено у статі 245 Сімейного кодексу України, якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров'я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію закладу.
В свою чергу, Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. (ст. 246 Сімейного кодексу України).
Порядок стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, регулюється положеннями ст. 193 Сімейного кодексу України.
Виходячи з положень ч. 2 та ч. 3 ст.193 Сімейного кодексу України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Виходячи з предмету спору та суб'єктивного складу сторін, суд не вбачає підстав для задоволення вимог Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини від прибутку відповідача щомісячно із дня пред'явлення цього позову і до досягнення дитиною повноліття на особу, або установу в якій буде перебувати дитина, оскільки в межах даного спору не вирішується питання про передачу дитини під опіку та піклування органу опіки та піклування, на час звернення з цим позовом до суду малолітня дитина ОСОБА_3 не влаштована, в той же час визначення конкретної особи на користь якої можливе стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини є визначальним та залежить від встановлення над дитиною опіки, зважаючи на те, що чинним законодавством визначено порядок встановлення опіки над малолітньою дитиною, яка позбавлена батьківського піклування, та регламентовано права та обов'язки опікуна на представництво інтересів малолітньої особи, яка перебуває під опікою, в тому числі представляти інтереси малолітньої дитини в судових інстанціях, в даному випаду шляхом звернення з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
При цьому, суд враховує, що цивільно-процесуальним кодексом України не передбачено ухвалення рішення на майбутнє, тому за відсутності визначеної в установленому законодавством порядку конкретної особи та/або відповідного органу, під опіку якого буде передана малолітня дитини, унеможливлюється виконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини або зробить неможливим його виконання в цій частині.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню. Ухвалюючи рішення, суд присуджує позбавити громадянку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав, щодо малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та передати органу опіки та піклування Дніпровської РДА в місті Києві неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, для подальшого влаштування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 121, 125, 150, 164, 165 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Органу опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та передати Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, для подальшого влаштування.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 07.02.2019 року.
Учасники справи:
Позивач - Орган опіки та піклування Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, вул. Краківська, 20);
Відповідач - ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2
Третя особа - ОСОБА_2 (02225, АДРЕСА_1);
Третя особа - Служба у справах дітей Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02094, м. Київ, вул. Краківська, буд. 20).
Суддя -