Справа № 755/5823/17
"29" січня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Юдицьким К.О.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 16 березня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № МL-008/156/2006, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 56 000,00 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11 % річних на строк до 16 березня 2021 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 16 березня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR-МL-008/156/2006, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання зобов'язань позичальником, які передбачені кредитним договором № МL-008/156/2006 від 16 березня 2006 року. 17 лютого 2015 року між позивачем, відповідачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-008/156/2006 від 16 березня 2006 року. 10 березня 2015 року позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-008/156/2006 від 16 березня 2006 року, відповідно до п. 2 якого у випадку порушення позичальником будь-яких своїх зобов'язань встановлених п. 1. цього додаткового договору, плаваюча процентна ставка збільшується шляхом збільшення розміру фіксованого відсотка/процента, що є складовою частиною Плаваючої процентної ставки чи фіксована процентна ставка збільшується (в залежності від типу процентної ставки, що застосовується за кредитним договором) на 4% річних в порядку передбаченому цим додатковим договором. Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Згідно розрахунків заборгованості станом на 11 січня 2017 року загальна заборгованість відповідачів становить у розмірі 20 870,27 доларів США, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18 017,95 Доларів США; заборгованості по відсоткам у розмірі 2481,66 Доларів США; заборгованості по відсоткам, нарахованим на прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 370,66 Доларів США.У зв'язку з чим просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 11 січня 2017 року у розмірі 20 870,27 доларів США та витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 травня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
12 листопада 2018 року ухвалою суду у задоволенні заяви позивача про витребування у Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» належним чином завірену інформацію (відомості, довідку) щодо розміру плаваючої частини процентної ставки за користування кредитними коштами (FIDR) за період дії кредитного договору № ML-008/156/2006 від 16 березня 2006 року відмовлено.
Крім того, 12 листопада 2018 року ухвалою суду у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про витребування у Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» належним чином завірену виписку по рахунках бухгалтерського обліку, відкритих до кредитного договору № ML-008/156/2006 від 16 березня 2006 року, у тому числі з обліку нарахованих та погашених процентів, кредиту із зазначенням призначення платежу по всіх платежах протягом терміну дії договору; детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором № ML-008/156/2006 від 16 березня 2006 року згідно графіку погашення заборгованості за кредитним договором від дати до дати за період з моменту укладення кредитного договору по дату проведення розрахунку заборгованості позивачем (11.01.2017 року) відмовлено.
Також, 12 листопада 2018 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 про призначення судової економічної експертизи відмовлено.
12 листопада 2018 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
29 січня 2019 року ухвалою суду у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про забезпечення доказів шляхом призначення судової економічної (фінансово-кредитної) експертизи відмовлено.
Крім того, 29 січня 2019 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_7
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за відсутності позивача та відповідача в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
16 березня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № МL-008/156/2006, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 56 000,00 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 11 % річних на строк до 16 березня 2021 року (а.с. 8-17, 18-21, том 1).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 16 березня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки № SR-МL-008/156/2006, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання зобов'язань позичальником, які передбачені кредитним договором № МL-008/156/2006 від 16 березня 2006 року (а.с. 22-24, том 1).
17 лютого 2015 року між позивачем, відповідачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-008/156/2006 від 16 березня 2006 року (а.с.25-29, том 1).
10 березня 2015 року позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору № МL-008/156/2006 від 16 березня 2006 року, відповідно до п. 2 якого у випадку порушення позичальником будь-яких своїх зобов'язань встановлених п. 1. цього додаткового договору, плаваюча процентна ставка збільшується шляхом збільшення розміру фіксованого відсотка/процента, що є складовою частиною Плаваючої процентної ставки чи фіксована процентна ставка збільшується (в залежності від типу процентної ставки, що застосовується за кредитним договором) на 4% річних в порядку передбаченому цим додатковим договором.
Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором № МL-008/156/2006 від 16 березня 2006 року станом на 11 січня 2017 року загальна заборгованість відповідачів становить у розмірі 20 870,27 доларів США, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 18 017,95 Доларів США; заборгованості по відсоткам у розмірі 2481,66 Доларів США; заборгованості по відсоткам нарахованим на прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 370,66 Доларів США. (а.с. 138-143, том 1).
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 017, 95 доларів США.
Між сторонами виникли кредитні правовідносини, тому предметом доказування є належне виконання умов кредитного договору.
Представник позивача в обґрунтування вимог посилався на порушення відповідачем умов кредитного договору.
Представник відповідача ОСОБА_3 скористався своїм правом подачі відзиву до позову, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі через відсутність у позивача права на дострокове стягнення заборгованості та недотримання вимоги щодо направлення повідомлення про дострокове повернення кредиту. Крім того, просив застосувати строк позовної давності.
Відповідач ОСОБА_1 не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
В постанові Верховного суду України у справі за № 6-145цс14 від 24 вересня 2015 року висловлена така правова позиція: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У силу положень статей 192, 533 ЦК України та статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,- стягнути грошову суму в іноземній валюті.
Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно п.12 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України. Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
02 березня 2001 року Національним банком України видано Акціонерному комерційному банку «Райффайзенбанк України», як правонаступнику Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» ліцензію № 92 (а.с. 32-37, 222, том 1) та дозвіл (а.с. 221, том 1), якими позивач уповноважений здійснювати банківські операції, зокрема, надавати кредити в іноземній валюті.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (ст. 541 ЦК України).
Положеннями частин першої, другої статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини).
Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання й протягом шести місяців, починаючи від цієї дати був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя.
Таким чином, якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.
Саме така правова позиція виловлена в постанові Верховного суду України у справі № 6-368цс16 від 22 червня 2016 року.
Твердження представника відповідача про відсутність у позивача права на дострокове стягнення заборгованості та недотримання вимоги щодо направлення повідомлення про дострокове повернення кредиту спростовуються, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 24 лютого 2017 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_3 направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, яка отримана відповідачем 06 березня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 226, 227, 228-229, 230, том 1). Крім того, 24 лютого 2017 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, яка отримана відповідачем 06 березня 2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 231, 232, 233, том 1).
Згідно п. 2.1.3.1 додаткового договору № 1 від 16 березня 2006 року у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань понад 92 календарних дні чи не виконання позичальником або третіми особами інших умов кредитного договору, документів забезпечення та/чи будь-яких інших умов договорів (правочинів) укладених між позичальником і банком , та/чи між банком та третіми особами, що існували на момент укладання кредитного договору чи цього додаткового договору, чи таких, що будуть укладені в майбутньому, понад 30 календарних днів, та/або у випадку пред'явлення будь-яких позовів відносно предмету іпотеки на суму (ціну), що складає більше ніж 10 % від ринкової вартості предмета іпотеки, та/або у випадку пред'явлення будь-яких позовів відносно позичальника на суму (ціну), що складає більш ніж 10 % від розміру кредиту, та/або у випадку пред'явлення позичальником та/або третіми особами, будь-яких позовів до банку на суму (ціну), що складає більш ніж 10 % від розміру (суми) кредиту сторони домовилися, що позичальник вважається таким, що допустив істотне порушення умов кредитного договору у зв'язку з чим позичальник зобов'язаний погасити боргові зобов'язання в повному розмірі та в строки, відповідно до п. 2.1.3.2 цього договору.
Згідно п. 2.1.3.2 додаткового договору № 1 від 16 березня 2006 року незважаючи на інші положення кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за кредитним договором чи іншим укладеним з банком договорами, та/або умов документів забезпечення. При цьому зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 60 календарних днів з дати отримання вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем ОСОБА_3 не виконано зобов'язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування.
Представником відповідача ОСОБА_3 подано заяву про застосування строків позовної давності.
Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.
Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Така правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного суду України по справі № 6-116цс13 від 06 листопада 2013 року.
Судом перевірено розрахунок заборгованості за тілом кредиту та встановлено, що за період з 16 квітня 2014 року по 16 квітня 2017 року заборгованість за тілом кредиту становить у розмірі 18017,95 доларів США.
Будь-яких доказів на спростування наданого Позивачем розрахунку заборгованості Відповідачі суду не надали, як і не надали доказів щодо належного виконання ними умов кредитного договору.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам за період з 16 березня 2006 року по 10 січня 2017 року у розмірі 2481,66 Доларів США та заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у розмірі 370,66 доларів США.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно п. 3 кредитного договору сторони наступним домовилися, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксована процентна ставка у розмірі 11 % річних.
Згідно п. 2 Додаткового договору № 1 до кредитного договору № МL-008/156/2006 від 16 березня 2006 року у випадку порушення позичальником будь-яких своїх зобов'язань встановлених п. 1. цього додаткового договору, плаваюча процентна ставка збільшується шляхом збільшення розміру фіксованого відсотка/процента, що є складовою частиною Плаваючої процентної ставки чи фіксована процентна ставка збільшується (в залежності від типу процентної ставки, що застосовується за кредитним договором) на 4% річних в порядку передбаченому цим додатковим договором.
Судом перевірено розрахунок відсотків за несвоєчасне погашення кредиту та встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам за період з 16 березня 2006 року по 10 січня 2017 року.
Однак з урахуванням заявленого представником відповідача клопотання про застосування строків позовної давності суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам частково, виходячи з такого розрахунку.
З урахуванням дати звернення позивача до суду - 16 квітня 2017 року та строку позовної давності заборгованість по відсоткам за період з 16 квітня 2014 року по 16 квітня 2017 року становить у розмірі 1531,65 доларів США.
Судом перевірено розрахунок відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість по тілу кредиту та встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням умов кредитного договору та в межах строків позовної давності: загальна заборгованість по відсоткам нарахованим на прострочену заборгованість по кредиту становить у розмірі 370,66 доларів США.
За встановлених обставин позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково: стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, адреса місцезнаходження: 01601, вул. Жилянська, 43, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № ML-008/156/2006 від 16 березня 2006 року станом на 11 січня 2017 року у розмірі 19 920 (дев"ятнадцять тисяч дев"ятсот двадцять) доларів США 26 центів, що складається із заборгованості по кредиту у розмірі 18017,95 Доларів США, заборгованості по відсоткам у розмірі 1 531,65 Доларів США та заборгованності по відсоткам нарахованим на прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 370,66 доларів США солідарно. В решті вимог відмовити.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 8510,95 грн. 00 коп., відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку.
Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 541 568,13 грн. та з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача у розмірі по 4042,70 грн. з кожного (541 568,13 грн. х 100% : 567 396,55 грн. = 95 % х 8510,95 грн.).
Керуючись ст.ст. 256, 261, 267, 509, 525, 526, 530, 541, 549, 553, 554, 610, 611, 625, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, п.12 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, адреса місцезнаходження: 01601, вул. Жилянська, 43, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № ML-008/156/2006 від 16 березня 2006 року станом на 11 січня 2017 року у розмірі 19 920 (дев"ятнадцять тисяч дев"ятсот двадцять) доларів США 26 центів, що складається із заборгованості по кредиту у розмірі 18017,95 Доларів США, заборгованості по відсоткам у розмірі 1 531,65 Доларів США та заборгованності по відсоткам нарахованим на прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 370,66 доларів США солідарно.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, адреса місцезнаходження: 01601, вул. Жилянська, 43, м. Київ, витрати по сплаті судового збору у розмірі по 4 042 (чотири тисячі сорок два) грн. 70 коп. з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 лютого 2019 року.
Суддя Н.Є.Арапіна