Справа № 755/18817/18
"05" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
потерпілої: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
13.10.2018 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 прийшла у гості до ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , де останні відпочивали та вживали спиртні напої в компанії інших знайомих. Приблизно о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи на балконі зазначеної квартири, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_3 , що йде по справам та вийшла з балкону у кімнату. В цей час, слідом за нею вийшов з балкону у кімнату ОСОБА_3 та штовхнув її на диван, після чого заложив їй руки за голову та коліном правої ноги надавив їй на ліву ногу нижче коліна, ОСОБА_6 відчула різкий біль в області лівої ноги та попросила викликати швидку медичну допомогу.
Згідно висновку експерта № 2027/Е від 27.11.2018 року 1.2.3.4.5. Дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 13.10.2018 року о 22.55, у неї мало місце тілесне ушкодження: закрита травма лівої гомілки: уламковий перелом діалізу лівої великогомілкової кістки в дистальній третині зі зміщенням уламків. Необхідно загострити увагу на наступному: п. 1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, погоджених з Міністерством внутрішніх справ України, Генеральною прокуратурою України, Верховним судом України, Службою безпеки України (далі по тексту «Правила») надано вичерпне визначення терміну ушкодження - «з медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючи факторів - фізичних, хімічних, біологічних, психічних»; п. 4.6. «Правил» визначає таке: «судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканин і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об'єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості із звичайних термінів»; п.2.2.1 «Правил» визначає таке: «ознаки ушкодження середньої тяжкості: в) тривалий розлад здоров'я». Відповідно п.п. 4.6. та 2.2.1/в «Правил», зазначене тілесне ушкодження відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу. Вказане ушкодження не має ознак небезпеки для життя. Характер та морфологія виявленого ушкодження свідчать про те, що воно утворилось внаслідок однократної травматичної дії тупим предметом, що могло бути при ударі або тисненні на передню поверхню лівої гомілки в ділянці середнє-нижньої третини великогомілкової кістки, за давністю може відповідати вказаному терміну. З'ясування обставин спричинення тілесних ушкоджень є виключно компетенцією судово-слідчих органів.
Зокрема, вказані дії обвинуваченого ОСОБА_7 в ході досудового розслідування були кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України, а саме умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 винним себе за ч.1 ст.122 КК України не визнав, та показав, що 13.10.2018 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин до нього в гості за адресою: АДРЕСА_1 , прийшли ОСОБА_6 та товариш ОСОБА_8 , в ході спілкування, вони вживали спиртні напої, після чого він разом з ОСОБА_6 пішли на балкон, де курили та розмовляли, коли виходили з балкону, ОСОБА_6 вийшла першою, він вийшов слідом за нею, в цей час в нього підкосилися ноги, він впав на неї, після чого ОСОБА_6 почала кричати, він викликав швидку медичну допомогу. Зокрема зазначив, що він не навмисно завдав тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 .
Допитана з дотриманням правил, передбачених частиною другою, третьою, п'ятою-чотирнадцятою статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що 13.10.2018 року їй зателефонував ОСОБА_3 та запросив її у гості, в цей же день, близько 21 години 00 хвилин, вона разом із знайомим ОСОБА_9 прийшли до ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході спілкування ОСОБА_3 , ОСОБА_8 та вона розпивали спиртні напої, після чого вона разом з ОСОБА_3 пішли на балкон курити, а ОСОБА_10 залишився на кухні. Коли вона та ОСОБА_3 перебували на балконі, до неї зателефонували на мобільний телефон та оскільки їй потрібно було їхати, вона вийшла з балкону та почала збиратися, за нею з балкону вийшов ОСОБА_3 та почав її утримувати, після чого повалив на спину та з усієї сили вдарив коліном по нозі, вона крикнула від болі, в цей час до кімнати зайшов ОСОБА_8 , після чого хтось із них викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції, хто саме викликав не пам'ятає.
В ході судового розгляду було досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення: карта виїзду швидкої медичної допомоги № 2066 від 13.10.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , висновок експерта № 2027/е від 27.11.2018 року.
Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями умисно заподіяв середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент заподіяння, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, й тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 122 КК України.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, а саме: під наглядом у лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Згідно зі ст. 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України суд вбачає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, проте не виходить за межі пред'явленого обвинувачення.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження, особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на обвинуваченого обов'язки, визначені п.п.2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному проваджені відсутні.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу Дніпровського районного сектору Київського міського відділу з питань пробації Міністерства юстиції , повідомляти відділ про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації.
Запобіжний захід до ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя