Справа № 187/1797/18
№ провадження 1-кп/196/23/2019
08 лютого 2019 року смт.Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючої судді ОСОБА_1
секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
цивільних позивачів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6
представника потерпілого та позивачів - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
його захисника -адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
На розгляді в Царичанському районному суді Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч. 2 ст.121 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
08.02.2019 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовано тим, що запобіжний захід був застосований до обвинуваченого 21 грудня 2018р. і закінчується 18 лютого 2019р. На даний час існують ризики, встановлені ст.177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі, він може перешкоджати встановленню істини у справі, впливаючи на свідків та потерпілого; обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість наслідків злочину, може переховуватись від суду; здійснити спробу вчинити інший злочин.
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання і просив його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_4 , цивільні позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та їх представник -адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник- адвокат ОСОБА_10 заперечували проти продовження терміну тримання під вартою, обґрунтовуючи свою позицію тим, що вина ОСОБА_8 не доведена, ризики, зазначені прокурором надумані та недоведені.
Заслухавши думки учасників провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що обґрунтовує ризик того, що ОСОБА_8 може переховуватись від суду та не виконувати взятих на себе процесуальних обов'язків. Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 проживає на території іншого району, який має значну віддаленість від розташування суду, що дає підстави вважати, що останній може спробувати переховуватися від суду, у тому числі, шляхом втечі. Окрім того, станом на даний час судовий розгляд по суті даного кримінального провадження ще не розпочався, до спливу терміну тримання під вартою вирішити справу неможливо, потерпілий та свідки по справі не допитані.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені обставини свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Обставини, які стали підставою для взяття ОСОБА_8 , під варту, на даний час не змінились.
Також суд враховує, що запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.
Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в обвинуваченого хвороб, які б перешкоджали його перебуванню в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.
Отже, з врахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання його спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає необхідним продовжити ОСОБА_8 термін запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) діб, а саме до 08 квітня 2019 року включно.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.
Копію ухвали направити до Державної установи "Дніпровська установа виконання покарань №4" МЮУ для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.
Суддя ОСОБА_11