Справа № 196/1878/18
№ провадження 2-а/196/4/2019
06 лютого 2019 року смт. Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Зубій А.В.
за участі секретаря - Березко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СГПП №3 Царичанського ВПНВП капрала поліції Лози Ігоря Володимировича, Царичанського відділення поліції Новомосковського відділу ГУНП України у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
І. ОСОБА_1 звернувся з позовом до поліцейського СГПП №3 Царичанського ВПНВП капрала поліції Лози Ігоря Володимировича, Царичанського відділення поліції Новомосковського відділу ГУНП України у Дніпропетровській області про скасування постанови серії ДПО18 №937684 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.12.2018 року.
1. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 15.12.2018 року поліцейським СГПП №3 Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капралом поліції Лозою І.В. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ДПО18 №937684, згідно якої його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Відповідно до винесеної постанови позивач в смт.Царичанка, на вул.Центральна, 90 не виконав дію знака "Проїзд заборонено" та заїхав на територію автостанції, чим порушив дію знака 3.21 ПДР України.
Позивач вважає вказану постанову протиправною і такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. В постанові вказано дорожній знак 3.21 "Проїзд заборонено", тоді як існує дорожній знак 3.21 "В'їзд заборонено". Також в постанові не вказана табличка "Крім автобусів", але по факту вона встановлена. Згідно ДСТУ 4100-2014 і ПДР дорожнього знака "Крім автобусів" взагалі не існує. Крім того, згідно ДСТУ 4100-2014 п.10.2.4 "Дорожні знаки потрібно встановлювати з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям, на тротуарі, розподілювальній смузі, газоні тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом". В даний час дорожній знак з табличкою встановлені з лівого боку від в'їзду до автостанції. Згідно ДСТУ 4100-2014 п.10.5.20 дорожній знак 3.21 "В'їзд заборонено" застосовується лише в перелічених там випадках. У разі встановлення знака 3.21 на ділянці дороги між перехрестями на початку ділянки повинен бути встановлений попередній знак 3.21 із табличкою 7.1.1.
2. Відповідачі не скористалися своїм правом направити відзив на позовну заяву.
3. Позивач ОСОБА_1 та відповідачі в судове засідання не з'явилися. Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить приєднати до матеріалів справи копію заяви від 31.01.2019 року.
ІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.12.2018 року поліцейським СГПП №3 Царичанського ВПНВП капралом поліції Лозою І.В. винесено постанову серії ДПО18 №937684 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої ОСОБА_1 15.12.2018 року о 16.10 год. в смт. Царичанка, вул.Центральна, 90 не виконав дію знака "Проїзд заборонено" та заїхав на територію автостанції, чим порушив дію знака 3.21 ПДР України.
Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, суд зазначає, що за приписами ст.2 КАС України, які фактично визначають вимоги зокрема до рішень суб'єктів владних повноважень, визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення вимог п. 3.21 ПДР України.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення.
Суд враховує, що приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, саме на відповідача покладено обов'язок довести правомірність прийнятого ним рішення.
Між тим, як видно з матеріалів справи, відповідачі в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надали суду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення. Відповідачами не надано до суду відзиву на адміністративний позов, у строк наданий судом, тобто не надано жодних заперечень проти доводів адміністративного позову позивача.
Також суд звертає увагу, що що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак до суду належних доказів правопорушення не надали, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути визнана обґрунтованою.
Із наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити, що позивач 15.12.2018 року о 16.10 год. в смт. Царичанка, вул.Центральна, 90 не виконав дію знака "Проїзд заборонено" та заїхав на територію автостанції, чим порушив дію знака 3.21 ПДР України.
Інші належні докази на підтвердження наведених в постанові про адміністративне правопорушення обставин сторонами не подані, в матеріалах справи відсутні.
З цього приводу суд зазначає, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб'єктом владних повноважень у своєму рішенні.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, на інспектора патрульної поліції покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
У даній справі, суб'єкт владних повноважень не виконав даного обов'язку та не надав доказів на підтвердження правомірності свого рішення.
Отже, відповідачем не доведено факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме: порушення вимог п.3.21 Правил дорожнього руху України, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ДПО18 № 937684 через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З огляду на викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 241-246,250,268,286 КАСУ, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського СГПП №3 Царичанського ВПНВП капрала поліції Лози Ігоря Володимировича, Царичанського відділення поліції Новомосковського відділу ГУНП України у Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.
Постанову поліцейського СГПП №3 Царичанського ВПНВП капрала поліції Лози Ігоря Володимировича серії ДПО18 №937684 від 15 грудня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, та провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі до Царичанського районного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя А.В.Зубій