про забезпечення позову
07 лютого 2019 року м. РівнеСправа №460/148/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербаков В.В., розглянувши заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову
фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДФС у Рівненській області
про скасування наказу, визнання дій протиправними,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування наказу від 18.01.2019 №197 про проведення документальної планової невиїзної перевірки; визнання дій протиправними щодо фактичного проведення документальної планової невиїзної перевірки на підставі наказу від 18.01.2019 №197.
05.02.2019 від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного наказу до набрання рішення суду у даній справі законної сили; заборони вчинення дій щодо проведення перевірки на підставі оспорюваного наказу.
Заява обґрунтована тим, що реалізація податковим органом своїх функцій податкового контролю шляхом проведення невиїзної документальної перевірки може призвести до чергового порушення прав та інтересів позивача, а саме донарахування податкових зобов'язань, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат (зокрема, необхідно буде звертатись до суду, визнавати недійсним рішення, тощо).
Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ст.154 КАС України без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
З аналізу вказаної норми слідує, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Статтею 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта (п.1 ч.1); забороною відповідачу вчиняти певні дії (п.2 ч.1).
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.2 ст.151 КАС України).
Судом встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Рівненській області від 18.01.2019 №197 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1» призначено проведення планової невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин, з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.
Згідно з вимогами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Між тим, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Така позиція суду узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №804/1113/16 (№К/9901/19326/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Таким чином, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Факт допуску до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.
Оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин будуть вичерпаними, то задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, адже після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Викладене свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті в адміністративній справі, оскільки в разі проведення контролюючим органом перевірки на підставі оскаржуваного наказу, захист прав позивача в межах даної адміністративної справи стане неможливим, адже мета проведення перевірки буде досягнута.
Таким чином, заходи забезпечення позову шляхом зупиненням дії індивідуального акта - наказу від 18.01.2019 №197, про які просить позивач, є співмірними із заявленими позивачем вимогами, а тому вжиття таких заходів буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. При цьому, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища.
Відтак, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупиненням дії індивідуального акта.
Водночас, суд вважає, що зупинення дії оспорюваного наказу є достатнім заходом забезпечення адміністративного позову, а тому заява щодо вжиття таких заходів підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями ст.ст.150-151, 154, 156, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) у справі №460/148/19 шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код 39394217) від 18.01.2019 №197, до набрання законної сили судовим рішенням.
У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДФС у Рівненській області вчиняти дії щодо проведення перевірки на підставі наказу від 18.01.2019 №197 - відмовити.
Копію ухвали суду направити до Головного управління ДФС у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023; ідентифікаційний код 39394217) для виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (підписання суддею), та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Попередити осіб, уповноважених на виконання даної ухвали суду, про відповідальність, встановлену законом в разі її невиконання.
Суддя Щербаков В.В.