Справа № 815/2683/18
08 лютого 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
судді Іванова Е.А.
за участі: секретаря Ягенської К.О., позивача ОСОБА_1, представників: відповідача Негара Р.В., третьої особи: ПП "Яна" Ігнатьєва Ю.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву про відвід по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, за участі третіх осіб Південного офісу Держаудитслужби, Прокуратури Одеської області, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, ПП "Яна" про визнання дій відповідача протиправними, визнання права позивача, зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської обласної державної адміністрації у якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд визнати дії відповідача протиправними і такими, які обмежують права позивача як споживача та як людини з інвалідністю 2-й групи на безоплатний / безкоштовний проїзд в міських і приміських маршрутах у 2017-2018 р.р, передбачених законодавством для людей з інвалідністю, визнати права позивача, як людини з інвалідністю другої групи і всіх людей з інвалідністю другої групи на безкоштовний проїзд в міському та приміському транспорті (крім таксі), зобов'язати вказаного та усіх перевізників розмістити у автобусах перелік пільгових категорій пасажирів, відповідно до чинного законодавства, а ООДА проконтролювати виконання цього.
Ухвалою суду від 10.09.2018 року позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації в частині вимоги про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду у розмірі 400000 залишена без розгляду.
08.02.2019р. вх..№4676/19 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Іванову Е.А. у справі №815/2683/18.
В обґрунтування заяви про відвід позивач зазначив, що в підготовчому засіданні, яке відбулось 10.09.2018 року суддя Іванов Е.А. : 1) провів спішно засідання за його відсутності, за умови, що його захисник подав клопотання про перенесення засідання в зв'язку з відрядженням, 2) за умови, що він заздалегідь поінформував суд (секретаря) що трохи затримається з прибуттям на засідання, в зв'язку з визнанням його потерпілим у кримінальному процесі у Приморському районному суді м.Одеси, але суддя не тільки почав розгляд справи за його відсутності, але й відразу почав ухвалювати рішення; 3) також що суддя позбавив його права на справедливий суд залишивши його позовну вимогу про стягнення моральної шкоди без розгляду; 4) застосування проти нього дискримінації та психологічних катувань; 5) подання про це у тому числі, інформації про можливе вчинення злочину зазначеним суддею проти нього до ГПУ та ДБР; порушення ст.ст. 1, 3, 9 Рішення ХІ з'їзду суддів України від 22.02.2013 року "Про затвердження Кодексу суддівської етики" а також додатковим доказом який викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді є той факт, що суддя дізнавшись про вищевказані факти, не взяв самовідвід, а продовжував наполягати на розгляді позову саме ним.
Представники відповідача та третьої особи заперечували, оскільки відвід заявлений з тих саме підстав, що й раніше подана заява про відвід.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Згідно з статями 126, 129 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Це положення узгоджується з статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Положеннями статей 36, 37 КАС України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і відводиться.
Так, відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Підстави для відводу та самовідводу судді можна поділити на безумовні, які чітко визначені законом і наявність яких має наслідком обов'язковий відвід чи самовідвід судді, і оціночні, які вимагають дослідження і певної оцінки.
У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Положення зазначеної статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків.
Підстави, на які посилається заявник, на думку суду, не є такими, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді, вони стосується незгоди із прийнятим за змістом процесуальним рішенням - ухвалою суду від 10.09.2018 року, якою позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації в частині вимоги про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду у розмірі 400000 залишена без розгляду, яка була оскаржена в апеляційному порядку та рішенням суду апеляційної інстанції залишена в силі.
Проте, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Проте, що підготовче засідання 10.09.2018 року суд розпочав у 12год.10хв. за відсутністью нез'явившихся учасників справи позивач достеменно знав, так як прибув у підготовче засідання тільки у 13год.00хв., та був одразу судом проінформований про те, що підготовче засідання суд ухвалив проводити за відсутністю не з'явившихся учасників справи, а також про проголошення судом ухвали про залишення позову без розгляду в частині компенсації моральної шкоди, та надалі підготовче засідання 10.09.2018р. проводилось за участю позивача.
Щодо застосування проти нього дискримінації та психологічних катувань, подання про це у тому числі, інформації про можливе вчинення злочину зазначеним суддею проти нього до ГПУ та ДБР, порушення ст.ст. 1, 3, 9 Рішення ХІ з'їзду суддів України від 22.02.2013 року "Про затвердження Кодексу суддівської етики" то аналогічне обґрунтування позивач зазначав у заяві про відвід, яке вирішеною ухвалою суду від 23.01.2019 року.
В ч.3 статті 2 КАС України «Завдання та основні засади адміністративного судочинства»
серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства зазначено 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами;
Стаття 44 КАС України « Права та обов'язки учасників справи»
5. Учасники справи зобов'язані, зокрема:
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.
Це положення узгоджується зі статтею 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Умови прийнятності», частина 3 якої визначає, що «Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає:
a) що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви».
Також, необхідно зазначити, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах, у т.ч. подібних.
Подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо, може свідчити про затягування розгляду справи.
Отже, положення статті 36 КАС України містять вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
Таким чином, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що заява про відвід судді Іванова Е.А заявлена ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою.
Також, відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід
Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку про можливість зупинити провадження у справі № 522/2683/18 до вирішення питання про відвід, в порядку, передбаченому ст. 40 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Іванова Е.А.
Зупинити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання дій відповідача протиправними, визнання права позивача, зобов'язати вчинити певні дії.
Передати заяву про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Іванова Е.А. від 08.02.2019р. у справі 815/2683/18 до відділу з надання судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду для визначення судді, з метою вирішення питання про відвід, у порядку визначеному ст. 31 КАС України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2019року.
Суддя Іванов Е.А