17 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 1640/2831/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кривошапка Н.А.
представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2Л
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до приватного виконавця ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвіга", про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог):
- визнати незаконними дії приватного виконавця ОСОБА_2 з відкриття виконавчого провадження № 56774788;
- визнати незаконними дії приватного виконавця ОСОБА_2 по зверненню стягнення на майно, що не належить боржнику у виконавчому провадженні № 56774788;
- визнати незаконною бездіяльність відповідача з неповернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 56774788;
- визнати незаконною бездіяльність відповідача з допущення проведення реалізації предметів іпотеки у виконавчому провадженні № 56774788;
- визнати незаконними дії приватного виконавця ОСОБА_2 з неперерахування грошових коштів, отриманих ним від реалізації предметів іпотеки, єдиному іпотекодержателю - АТ "УкрСиббанк".
Під час розгляду справи суд
16 серпня 2018 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі також - позивач, ПАТ "УкрСиббанк") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця ОСОБА_2 (надалі також - відповідач, ОСОБА_2Л.) про:
- визнання бездіяльності відповідача з неповернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 56774788 незаконною;
- зобов'язання відповідача повернути стягувачу виконавчий документ за виконавчим провадженням № 56774788.
Ухвалою від 21 серпня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху /а.с. 78-80 т.1/.
Ухвалою від 17 вересня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження /а.с. 26-27 т.1/.
20 серпня 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд відмовив ПАТ "УкрСиббанк" в задоволенні клопотання про забезпечення позову /а.с. 12-13 т.1/.
30 серпня 2018 року судом повторно відмовлено ПАТ "УкрСиббанк" в задоволенні клопотання про забезпечення позову, про що винесено відповідну ухвалу /а.с. 20-23 т.1/.
11 жовтня 2018 року своєю ухвалою Полтавський окружний адміністративний суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвіга" та ОСОБА_3 /а.с. 127-128 т.2/.
25 жовтня 2018 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог /а.с. 163-165 т.2/, відповідно до якої просив суд:
- визнати незаконними дії приватного виконавця ОСОБА_2 по зверненню стягнення на майно, що не належить боржнику у виконавчому провадженні № 56774788;
- визнати незаконною бездіяльність відповідача з неповернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 56774788;
- визнати незаконною бездіяльність відповідача з допущення проведення реалізації предметів іпотеки у виконавчому провадженні № 56774788;
- визнати незаконними дії приватного виконавця ОСОБА_2 з неперерахування грошових коштів, отриманих ним від реалізації предметів іпотеки, єдиному іпотекодержателю - АТ "УкрСиббанк".
Ухвалою від 06 листопада 2018 року суд зобов'язав приватного виконавця ОСОБА_2 надати до суду документальне підтвердження того, що ним перевірено перед відкриттям виконавчого провадження № 56774788 інформацію щодо наявності або відсутності діючої справи про банкрутство та інформацію щодо наявності державної реєстрації юридичної особи ТОВ "Алвіга", а також документальне підтвердження того, що ним застраховано цивільно-правову відповідальність, на яку суму та відповідність цієї суми вимогам частин 1 та 3 ст. 24 Закону України "Про органи та особи, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів" /а.с. 206-208 т.2/.
16 листопада 2018 року Полтавський окружний адміністративний суд своєю ухвалою продовжив строк підготовчого провадження у справі до 90 днів /а.с. 63-64 т.3/.
03 грудня 2018 року позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій додатково просив суд також визнати незаконними дії приватного виконавця ОСОБА_2 з відкриття виконавчого провадження № 56774788 /а.с 100-102 т.3/.
12 грудня 2018 року суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті /а.с. 124-127 т.3/.
В судове засідання 08 січня 2019 року відповідач заявив клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням у справі № 524/7046/18 за позовом АТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, що перебуває у провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області /а.с. 140 т.3/. У задоволенні цього клопотання судом відмовлено.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" стверджувало, що відповідачем протиправно відкрито виконавче провадження № 56774788 з виконання виконавчого напису № 1617 від 11.07.2018, виданого приватним нотаріусом нотаріального округу ОСОБА_4, та протиправно вчинені дії щодо звернення стягнення на квартиру загальною площею 140,3 кв.м, розташовану за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, 5/9, № 10, та на приміщення нотаріальної контори загальною площею 82,2 кв.м, розташоване за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, 32/29.
Зокрема, позивачем вказано, що відповідачем під час відкриття виконавчого провадження та виставлення на публічні торги відповідних об'єктів нерухомості, не враховано ті обставини, що вказані квартира та нежитлове приміщення є предметами іпотеки за договорами іпотеки від 20.11.2006 ВЕІ 578415-578418 /а.с. 44-45 т.1/ та від 19.03.2007 ВЕЕ 987117-987120 /а.с. 41-43 т.1/, іпотекодержателем відповідно до яких є ПАТ "УкрСиббанк".
Оскільки ПАТ "УкрСиббанк", як єдиний іпотекодержатель вказаного майна, згоди на укладення будь-яких договорів з предметами іпотеки не надавав, всі правочини, що були вчинені із зазначеним майном є нікчемними і не потребують визнання даного факту, оскільки відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" відчуження іпотечного майна без згоди іпотекодержателя заборонено.
З огляду на викладене, дії відповідача щодо виставлення на публічні торги таких об'єктів нерухомості є незаконними та вчиненими без дотримання вимог статті 52 Закону України "Про виконавче провадження".
10 жовтня 2018 року приватний виконавець ОСОБА_2 надав до суду відзив на позовну заяву /а.с. 115-122 т. 2/, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на наступне. Приватний виконавець повідомив суд, що 13 липня 2018 року ним відкрито виконавче провадження № 56774788 з виконання виконавчого напису нотаріуса №1617 від 11.07.2018 щодо звернення стягнення на квартиру загальною площею 140,3 кв.м, розташовану за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, 5/9, № 10, та на приміщення нотаріальної контори загальною площею 82,2 кв.м, розташоване за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, 32/29, які знаходяться у власності ОСОБА_5, і які були передані в забезпечення виконання зобов'язання по договору позики, укладеного між ОСОБА_3 (кредитор) та ТОВ "Алвіга" (боржник).
Відповідачем вказано, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень станом на день відкриття виконавчого провадження та на день передачі виконавцем нерухомого майна на реалізацію у Державному реєстрі були відсутні записи про обтяження нерухомого майна іпотекою ПАТ "УкрСиббанк".
Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
12 листопада 2018 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 135-139 т. 2/, у якій ПАТ "УкрСиббанк" додатково акцентувало увагу на тому, що ПАТ "УкрСиббанк" не оскаржує дії приватного виконавця ОСОБА_2 з відкриття виконавчого провадження № 56774788, оскільки відповідачу на момент відкриття виконавчого провадження могло бути й невідомо про існування прав позивача як іпотекодержателя на спірне нерухоме майно. Однак, враховуючи подальше листування ПАТ "УкрСиббанк" з приватним виконавцем ОСОБА_2, останньому стало відомо про те, що записи про припинення реєстрації обтяжень згідно з договорами іпотеки від 20.11.2006 ВЕІ 578415-578418 /а.с. 44-45 т.1/ та від 19.03.2007 ВЕЕ 987117-987120 /а.с. 41-43 т.1/ є незаконними та вважаються скасованими на підставі постанов Рівненського окружного адміністративного суду.
Враховуючи наявність таких рішень, позивач вважав, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису до Державного реєстру іпотек, і відповідно, приватний виконавець протиправно не повернув виконавчий документ стягувачу за виконавчим провадженням № 56774788 та вчинив дії щодо реалізації об'єктів іпотек.
Також позивач зазначив, що починаючи з дати отримання від позивача письмової інформації про відчуження ОСОБА_6 предметів іпотеки без погодження з іпотекодержателем (ПАТ "УкрСиббанк"), у приватного виконавця виник обов'язок повернути виконавчий документ стягувачу - ОСОБА_3, оскільки Законом України "Про виконавче провадження" передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо наявна письмова згода заставодержателя.
12 листопада 2018 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву /а.с. 212-213 т. 2/, в яких ним зазначено, що позивачем не здійснено жодних дій щодо відновлення первинних записів про реєстрацію іпотек належним чином на підставі судових рішень Рівненського окружного адміністративного суду, якими записи про припинення реєстрації обтяжень згідно з договорами іпотеки від 20.11.2006 ВЕІ 578415-578418 та від 19.03.2007 ВЕЕ 987117-987120 визнані незаконними.
Додатково зазначено, що за змістом Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не наділений повноваженнями перевіряти законність виконавчого документу та дійсність правочинів, що були підставою для його видачі, а зобов'язаний лише перевіряти відповідність виконавчого документу вимогам, передбаченим статтею 4 вказаного Закону.
Також, відповідачем вказано про відсутність правових підстав для звернення виконавця із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
19 листопада 2018 року до суду надійшли пояснення залученої третьої особи - ТОВ "Алвіга" /а.с. 66 - 70 т.3/. Зокрема, в них третя особа вказувала на необґрунтованість заявлених ПАТ "УкрСиббанк" позовних вимог, з огляду на наступне.
21.11.2015 між ТОВ "Алвіга" та ОСОБА_3 укладений договір позики грошових коштів. В забезпечення виконання вказаного договору між сторонами укладений договір іпотеки від 21.11.2015, згідно з яким ТОВ "Алвіга" передало ОСОБА_3 в іпотеку вказані вище квартиру та приміщення нотаріальної контори. Внаслідок невиконання боргових зобов"язань, на це майно було звернуто стягнення виконавчим написом нотаріуса. На момент вчинення будь-яких дій з цим майном у державних реєстрах були відсутні будь-які записи про права ПАТ "УкрСиббанк" на це майно. Чинним законодавством не передбачено право приватного виконавця на проведення будь-якої перевірки достовірності та законності видачі виконавчого документу. Будь-які підстави для повернення виконавчого напису стягувачу, окрім як за результатом його виконання, у приватного виконавця були відсутні.
Твердження позивача про обов'язок приватного виконавця перерахувати грошові кошти, одержані від реалізації предметів іпотеки саме позивачу є незаконними, оскільки ПАТ "УкрСиббанк" не виступав стягувачем у виконавчому провадженні № 56774788.
У наданих до суду 22 листопада 2018 року додаткових поясненнях відповідач посилався на пояснення Приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4, надані під час провадження у справ № 524/7046/18, що розглядається Автозаводським районним судом м. Кременчук /а.с. 90- 96 т. 3/, в яких також зазначено про відсутність інформації про зареєстроване право іпотеки за ПАТ "УкрСиббанк" на вказане майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження.
10 грудня 2018 року позивачем до суду подана відповідь на пояснення третьої особи - ТОВ "Алвіга" /а.с. 110- 113 т.3/, в якій ним вказано, що договір іпотеки, укладений 21.11.2015 між ОСОБА_3 і ТОВ "Алвіга" є нікчемним, а тому жодних прав та обов'язків іпотекодержателя й іпотекодавця стягувач і боржник за виконавчим провадженням №56774788 не мають. Акцентовано увагу суду на обізнаності ТОВ "Алвіга" про існування рішень Рівненського окружного адміністративного суду, якими записи про припинення реєстрації обтяжень згідно з договорами іпотеки від 20.11.2006 ВЕІ 578415-578418 та від 19.03.2007 ВЕЕ 987117-987120 визнані незаконними.
З наданих до суду відповідачем додаткових пояснень 15 січня 2019 року /а.с. 149-150 т.3/, вбачається, що вони за змістом цілком відповідають змісту відзиву на позовну заяву та запереченням, наданим до суду раніше.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні.
Третя особа - ОСОБА_3, у судове засідання не з'явилась, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Пояснень відносно позовної заяви до суду не надавала, про причини неявки не повідомляла, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала.
З огляду на викладене, суд вирішив здійснити розгляд справи по суті за даної явки.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Обставини справи, встановлені судом
20 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець) укладений договір іпотеки, ВЕІ 578415-578418 /а.с. 44-45 т.1/, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2001, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, а саме: приміщення нотаріальної контори загальною площею 84,2 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 32/29.
Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек 20.11.2006, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу № 10077795 з Державного реєстру іпотек /а.с. 47 т.1/.
19 березня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець) укладений договір іпотеки, ВЕЕ 987117-987120 /а.с. 41-43 т.1/, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, а саме: 4-хкімнатну квартиру загальною площею 140,3 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 5/9.
Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек 19.03.2007, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу № 11689315 з Державного реєстру іпотек /а.с. 46 т.1/.
У подальшому з інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна позивачу стало відомо наступне.
20 листопада 2015 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2015 року №26345488 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення іпотеки (номер запису про іпотеку 11801160) квартири за адресою м. Кременчук, вул. Леніна (Соборна)АДРЕСА_1, встановленої на підставі Договору іпотеки від 19.03.2007 року. Як підставу припинення запису про обтяження майна іпотекою зазначено договір іпотеки, заяву банку серія та номер: 44 виданий 20.10.2015 року, видавник АКІБ "УкрСиббанк".
Також 20 листопада 2015 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2015 року №26345595 та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення іпотеки (номер запису про іпотеку 11801282) приміщення нотаріальної контори за адресою м. Кременчук, вул. Леніна (Соборна), 32/29, встановленої на підставі Договору іпотеки від 20.11.2006 року. Як підставу припинення запису про обтяження майна іпотекою зазначено договір іпотеки, заяву банку серія та номер: 44 виданий 20.10.2015 року, видавник АКІБ "УкрСиббанк".
Відповідні рішення нотаріуса були оскаржені ПАТ "УкрСиббанк" до Рівненського окружного адміністративного суду.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року у справі № 817/872/16 /а.с. 54-56 т.1/ визнаний незаконним та скасований запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення обтяження іпотекою приміщення нотаріальної кантори за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна (Леніна) 32/29, встановленої на підставі договору іпотеки від 20.11.2006 року, Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_6, номер запису про іпотеку 11801282, відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: назва реєстру Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер 4084591. 20.11.2006 17:34:37, реєстратор Кременчуцький міський нотаріальний округ. Постанова набрала законної сили 30.08.2016 /а.с. 54-56 т.1/.
Також постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2016 року у справі № 817/873/16 /а.с. 48-50 т.1/ визнаний незаконним та скасований запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення обтяження іпотекою чотирьохкімнатної квартири, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м.Кременчук, вул. Соборна (Леніна), буд.5/9, кв. 10, встановленої на підставі договору іпотеки від 19.03.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_6, номер запису про іпотеку 11801160, відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: назва реєстру Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер іпотеки 4656484, 19.03.2007 18:15:57, реєстратор: Кременчуцький міський нотаріальний округ /а.с. 48-50 т.1/. Постанова набрала законної сили 30.08.2016.
Крім того, Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 15 лютого 2018 року у справі № 524/1775/17 за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_6 звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19 березня 2007 року, що укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» і ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 3617, а саме: квартиру № 10 по вул. Соборна (Леніна), 5/9 в місті Кременчуці Полтавської області, загальною площею 140, 3 кв.м., житловою площею 100 кв.м., яка належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 26 лютого 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2370 та зареєстрований в бюро технічної інвентаризації в книзі М-1 за № 99 та в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно № 3310497 /а.с. 51-53 т.1/.
21 листопада 2015 року між гр. ОСОБА_3 (іпотекодержатель) та ТОВ "Алвіга" (іпотекодавець) укладений договір іпотеки НАС 434598 /а.с. 143-148 т.1/, згідно з яким у забезпечення виконання іпотекодавцем основного зобов'язання ТОВ "Алвіга" передало в іпотеку приміщення нотаріальної контори загальною площею 84,2 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 32/29, та 4-хкімнатну квартиру загальною площею 140,3 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 5/9.
За згодою іпотекодержателя ОСОБА_3 вказані 4-хкімнатна квартира загальною площею 140,3 кв. м. та приміщення нотаріальної контори загальною площею 84,2 кв.м. перейшли у власність громадянина ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 07.01.2018, копії яких наявні в матеріалах справи /а.с. 174-175 та 179-180 т. 1/.
Відповідно до виконавчого напису нотаріуса ОСОБА_4 запропоновано у рахунок задоволення вимог стягувача звернути стягнення на відповідні приміщення нотаріальної контори загальною площею 84,2 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 32/29, та 4-хкімнатну квартиру загальною площею 140,3 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 5/9 /а.с. 149 т.1/.
13 липня 2018 року до Приватного виконавця ОСОБА_2 надійшла заява стягувача, ОСОБА_3, про примусове виконання рішення - виконавчого напису нотаріуса №1617 /а.с 151 т.1/.
Своєю постановою від 13 липня 2018 року приватний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1617 про звернення стягнення на приміщення нотаріальної контори загальною площею 84,2 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 32/29, та 4-хкімнатну квартиру загальною площею 140,3 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 5/9 /а.с. 154-155 т.1/.
Відповідно до отриманої приватним виконавцем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (індексні номери документів 131016540 та 131014948 /а.с. 166, 168 т. 1/ вказані об'єкти нерухомості станом на 16 липня 2018 року перебували у власності ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_1).
13 липня 2018 року приватним виконавцем винесені постанови про звернення стягнення на вказане майно боржника та про арешт майна боржника /а.с. 157-158 т.1/.
Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 17.07.2018 він проти реалізації належної йому квартири та приміщення нотаріальної контори не заперечував /а.с. 162 т.1/.
Приватним виконавцем 24 липня 2018 року сформовані та направлені заявки на реалізацію арештованого майна ВП № 56774788 до Полтавської філії ДП "СЕТАМ" /а.с. 2-6 т.2/.
Дізнавшись про дане виконавче провадження, ПАТ "УкрСиббанк" листом від 06 серпня 2018 року звернулося до приватного виконавця ОСОБА_2 У цьому листі просило припинити реалізацію предмета іпотеки, наполягаючи на своєму переважному праві іпотекодержателя на дані об"єкти нерухомості /т.2 а.с.11-12; 20-22/. До листа банк додав документи щодо виникнення права іпотеки та копії рішень Рівненського окружного адміністративного суду, якими було скасовано реєстраційні записи про припинення іпотеки ПАТ "УкрСиббанк"; копію рішення Апеляційного суду Полтавської області, яким задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк" та звернуто стягнення на предмет іпотеки.
10 серпня 2018 року приватний виконавець ОСОБА_2 вчинив запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.
Згідно з довідками, отриманими на ці запити, у вказаних реєстрах відсутнє право іпотеки ПАТ "УкрСиббанк" на нерухоме майно за адресою Полтавська область, м.Кременчук, вул. Леніна, б. 32/29 та за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 5/9 /т.2 а.с.31-45/.
У відповідь на листи банку приватний виконавець ОСОБА_2 22 серпня 2018 року направив лист, яким повідомив банк про відсутність зареєстрованого права іпотеки на вказані вище об"єкти нерухомості, а також про відсутність передбачених законом підстав для припинення проведення прилюдних торгів. Також звернув увагу, що банком не вжито заходів для поновлення записів про реєстрацію його права іпотеки у державних реєстрах /т.2 а.с.47-52/.
27 серпня 2018 року Державним підприємством "СЕТАМ" проведені електронні торги, за наслідком яких переможцем визнано ОСОБА_8, що придбав приміщення нотаріальної контори загальною площею 84,2 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 32/29 та 4-хкімнатну квартиру загальною площею 140,3 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 5/9, про що складені акти реалізації предмета іпотеки /а.с. 89-91 т.2/.
На депозитний рахунок приватного виконавця ОСОБА_2 надійшли кошти від ОСОБА_8 за придбання на СЕТАМ лоту № 295118 /а.с. 164 т.2/.
30 серпня 2018 року ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до приватного виконавця ОСОБА_2 з листами, у яких просив перерахувати саме йому як єдиному законному іпотекодержателю кошти, отримані від реалізації предметів іпотеки /т.2 а.с.97-102/.
Дані листи надійшли до приватного виконавця ОСОБА_2 03 вересня 2018 року.
Відповідні кошти на підставі платіжних доручень № 519, № 526 від 03.09.2018 перераховані приватним виконавцем ОСОБА_2 на банківський рахунок ОСОБА_3 /а.с. 152 т. 2/.
Своєю постановою від 03 вересня 2018 року приватний виконавець ОСОБА_2 закінчив виконавче провадження відповідно до п. 15 ч. 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" /а.с. 153-154 т. 2/.
Згідно листа приватного виконавця ОСОБА_2 від 07 вересня 2018 року ПАТ "УкрСиббанк", виконавець повідомив банк про те, що його листи від 30 серпня 2018 року були отримані о 17 год.30 хв. 03 вересня 2018 року вже після завершення виконавчого провадження /т.2 а.с.113/.
З діями приватного виконавця ОСОБА_2 щодо відкриття виконавчого провадження № 56774788; щодо звернення стягнення на майно, що не належить боржнику у виконавчому провадженні № 56774788 та щодо неповернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 56774788, позивач не погодився, у зв'язку з чим звернувся до суду зі вказаним позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
Пунктом 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Стаття 51 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає особливості звернення стягнення на заставлене майно.
Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:
1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;
3) наявна письмова згода заставодержателя.
Частина 1 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки
Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку", правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Статтею 4 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Висновки щодо правозастосування
У даній справі учасники не мали спору щодо фактичних обставин.
Спір виник з приводу наявності підтвердженого права позивача, ПАТ "УкрСиббанк", як іпотекодержателя на нерухоме майно: приміщення нотаріальної контори загальною площею 84,2 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 32/29, та 4-хкімнатну квартиру загальною площею 140,3 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 5/9; та відповідно - законності дій приватного виконавця, відповідача у справі, пов"язаних з реалізацією цього майна на торгах без урахування такого права ПАТ "УкрСиббанк".
Позивач у справі стверджував, що були протиправними дії приватного виконавця ОСОБА_2 з відкриття виконавчого провадження № 56774788; дії приватного виконавця по зверненню стягнення на майно, що не належить боржнику у виконавчому провадженні № 56774788; бездіяльність приватного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 56774788 (позивач вважав, що приватний виконавець мав повернути виконавчий документ); бездіяльність відповідача з допущення проведення реалізації предметів іпотеки у виконавчому провадженні № 56774788; дії приватного виконавця з неперерахування грошових коштів, отриманих ним від реалізації предметів іпотеки, єдиному іпотекодержателю - АТ "УкрСиббанк".
Аргументи позивача на користь своєї позиції зводяться до того, що його право іпотеки на це майно на час відкриття про здійснення виконавчого провадження було підтверджено судовими рішеннями, інші правочини щодо цього майна є нечинними, внаслідок чого приватний виконавець повинен був вчинити відповідні дії з повернення виконавчого документа стягувачу, не проводити реалізацію цього майна на торгах, або ж після вже проведеної реалізації - перерахувати кошти не стягувачу у виконавчому провадженні, а банку.
Відповідач, не заперечуючи судових рішень, на які посилався позивач, не заперечуючи фактів укладення банком правочинів щодо нерухомого майна та неправомірного припинення у подальшому записів у державних реєстрах про відповідні права банку, наполягав на правомірності своїх дій як приватного виконавця.
При цьому основним аргументом такої правомірності була вказівка приватного виконавця на відсутність у будь-яких державних реєстрах відомостей про будь-які права банку на нерухоме майно, з приводу якого виконувалися виконавчі дії. Будь-які права на нерухоме майно, у тому числі право іпотеки, є чинними з моменту їх державної реєстрації. Тому за відсутності такої реєстрації приватний виконавець, як він стверджував, не міг враховувати будь-які права ПАТ "УкрСиббанку", хоч і не заперечував їх існування.
За наслідками розгляду справи суд прийшов до висновку про те, що аргументи відповідача, приватного виконавця, ґрунтуються на законі.
З матеріалів виконавчого провадження, що долучені до адміністративної справи та досліджені у судовому засіданні, судом встановлено, що дійсно, як на час відкриття виконавчого провадження № 56774788, так і на час виконавчих дій, реалізації майна на торгах, завершення виконавчого провадження, у будь-яких державних реєстрах були відсутні відомості (записи) про право (у т.ч. право іпотеки) ПАТ "УкрСиббанк" на нерухоме майно: приміщення нотаріальної контори загальною площею 84,2 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 32/29, та 4-хкімнатну квартиру загальною площею 140,3 кв. м. за адресою Полтавська область, м. Кременчук, вул. Леніна, б. 5/9.
Цього факту позивач не спростував.
Більше того, у судовому засіданні представник позивача цей факт визнала, пояснивши, що після винесення рішень Рівненським окружним адміністративним судом про скасування записів про припинення права іпотеки банку на нерухоме майно, банком було запізно виявлено той факт, що у Державному реєстрі прав на нерухоме майно відповідні записи не були поновлені. Представник повідомила, що банк вважав, що з набранням законної сили цими судовими рішеннями державна реєстрація відповідного права є поновленою автоматично. З даного приводу банк звертався до приватного нотаріуса, яка здійснювала державну реєстрацію цих прав раніше, з клопотанням про відновлення записів. На даний час спір щодо поновлення записів у реєстрах з цим приватним нотаріусом перебуває на розгляду Харківського окружного адміністративного суду - за поясненням представника позивача.
У той же час суд наголошує, що приватний виконавець, відповідач, правомірно виходив з вимог частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України; статей 3 та 4 Закону України "Про іпотеку"; частини 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень": речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Суд погоджується з відповідачем щодо того, що права ПАТ "УкрСиббанк" на нерухоме майно були б чинними та мали пріоритет над будь-якими іншими правами, а відтак - підлягали б врахуванню під час проведення виконавчих дій, у тому разі, якби ці права банку були належним чином зареєстровані.
Однак відповідач дій щодо поновлення державної реєстрації своїх прав не вчинив.
За таких обставин, на думку суду, у приватного виконавця були відсутні підстави для застосування пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та повернення виконавчого документу стягувачу, відсутні передбачені законом можливі підстави припинення проведення прилюдних торгів та підстави для перерахування коштів ПАТ "УкрСиббанк".
Отже суд прийшов до висновку, що приватний виконавець у даному разі діяв на підставах, у порядку та у спосіб, що встановлені законом.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача щодо відкриття виконавчого провадження № 56774788 та щодо звернення стягнення на майно у виконавчому провадженні № 56774788 протиправними. З огляду на це задоволенню не підлягають й позовні вимоги щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача з неповернення виконавчого документа стягувачу за виконавчим провадженням № 56774788, з допущення проведення реалізації предметів іпотеки у виконавчому провадженні № 56774788, та щодо визнання незаконними дій приватного виконавця ОСОБА_2 з неперерахування грошових коштів, отриманих ним від реалізації предметів іпотеки.
При цьому суд наголошує, що у цій справі ним надана оцінка тільки правомірності дій приватного виконавця та суд не заперечує можливої наявності прав банку як іпотекодержателя. Однак, захист майнових прав банку в даному разі має відбуватися за допомогою засобів цивільного судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що відповідні положення відповідачем дотримані. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то судові витрати відповідно до правил, встановлених статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (вул.Свободи, 10 м.Харків ЄДРПОУ 09807750) до приватного виконавця ОСОБА_2 (вул.Академіка Маслова, 15/4 м.Кременчук Полтавської області ); треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвіга" (вул.Київська, б. 5 м.Кременчук, Полтавська область ЄДРПОУ 38252457) та ОСОБА_3 (вул.Шевченка, 109, м. Кременчук, Полтавська область рнокпп НОМЕР_2).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 січня 2019 року.
Головуючий суддя ОСОБА_9