г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/123/18
Номер провадження 1-кп/213/79/19
Іменем України
06 лютого 2019 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040740001606 стосовно
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, маючого двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 30.03.2004 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 76, 104 КК України - іспитовим строком на 2 роки;
- 29.11.2004 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 185 ч.3 КК України із застосуванням ст.70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, а також із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України - іспитовим строком на 3 роки;
- 21.03.2006 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років та 3 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.71КК України, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років та 3 місяців позбавлення волі, звільненого 25.06.2008 умовно-достроково на не відбутий термін 2 роки 4 дні;
- 21.01.2009 Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст.ст.186 ч.2, 296 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.71 КК України, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років та 6 місяців позбавлення волі, звільненого 23.03.2012 умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 23 дні;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народився в с. Перерісль Надвірнянського району Івано-Франковської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
- 13.07.2011 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання 11.06.2014 на підставі ст.7 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 06.12.2017, приблизно о 06:00 годині, знаходячись біля будинку №16 по вул. Панаса Мирного в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлену на таємне викрадення чужого майна, а саме металобрухту на території ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. Після чого, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 прослідували на охоронювану територію ПАТ «ПГЗК» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу до приміщення, яке належить ПАТ «ПГЗК», всупереч інтересам власника, з метою подальшого звернення викраденого майна на свою користь, проникли через вибиті раніше невстановленою особою двері до мазутонососної станції ТСЦ ПАТ «ПГЗК», звідки почали виносити лом стальний легковаговий в бік посадки, на відстань 100 метрів, знаходячись при цьому на території ПАТ «ПГЗК», здійснивши декілька ходок, таким чином винесли із зазначеної станції лом стальний легковаговий загальною вагою 320 кілограмів, що належить ПАТ «ПГЗК», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №816/17 від 27.12.2017 становить 1792 гривні. Однак, винести вищезазначене майно за територію ПАТ «ПГЗК» не змогли, тим самим злочинні дії до кінця не довели, з причин, які не залежали від їх волі, не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були викриті працівниками охоронного агентства «Барс» на території ПАТ «ПГЗК».
ОСОБА_5 06.12.2017 приблизно о 06:00 годині, знаходячись біля будинку №16 по вул. Панаса Мирного в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлену на таємне викрадення чужого майна, а саме металобрухту на території ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу. Після чого, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 прослідували на охоронювану територію ПАТ «ПГЗК» в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, де діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу до приміщення, яке належить ПАТ «ПГЗК», всупереч інтересам власника, з метою подальшого звернення викраденого майна на свою користь, проникли через вибиті раніше невстановленою особою двері до мазутонососної станції ТСЦ ПАТ «ПГЗК», звідки почали виносити лом стальний легковаговий в бік посадки на відстань 100 метрів, знаходячись при цьому на території ПАТ «ПГЗК», здійснили декілька ходок, таким чином винесли із зазначеної станції лом стальний легковаговий загальною вагою 320 кілограмів, що належить ПАТ «ПГЗК», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №816/17 від 27.12.2017 становить 1792 гривні. Однак, винести вищезазначене майно за територію ПАТ «ПГЗК» не змогли, тим самим злочинні дії до кінця не довели, з причин, які не залежали від їх волі, не вчинивши усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки були викриті працівниками охоронного агентства «Барс» на території ПАТ «ПГЗК».
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та підтвердив всі обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, зокрема про те, що дійсно 06 грудня 2017 року він домовився з ОСОБА_5 викрасти з території ПАТ «ПГЗК» металобрухт, але вже після того, як зробили декілька ходок та винесли в бік посадки на відстань приблизно 100 метрів металобрухт вагою приблизно 320 кг, були затримані охороною комбінату та за межі території ПГЗК винести лом не змогли. Просив кримінальне провадження слухати в скороченому порядку, без виклику свідків та дослідження доказів. У вчиненому розкаюється.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтвердив всі обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вину визнав у повному обсязі, пояснив, що дійсно вранці 06 грудня 2017 року він разом з ОСОБА_4 намагалися викрасти з території ПАТ «ПГЗК» металобрухт, але були затримані охороною комбінату. У скоєному розкаюється.
Представником потерпілого надана суду письмове клопотання від 08.08.2018 (а.с. 164, т.1), про розгляд кримінального провадження без їх участі, зазначивши при цьому, що не мають жодної претензії до обвинувачених.
Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених у скоєнні наступного злочину:
- ОСОБА_4 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
- ОСОБА_5 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у інше приміщення, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину та особистості обвинуваченого, який характеризується посередньо, вину визнав повністю, не працює, потерпіла сторона не має до нього жодної претензії матеріального характеру, раніше був неодноразово засудженим, а також враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відповідно до ст.66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України суд відносить рецидив злочинів.
Також суд враховує, що цивільний позов потерпілим не заявлено, а також враховує роль та ступень участі кожного обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину.
Окрім того, суд враховує досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, у зв'язку з чим орган пробації вважає, що виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. На думку органу пробації, у разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, доцільно покладення на нього додаткового обов'язку, передбаченого ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Із врахуванням викладеного суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак із звільненням його від відбування покарання в порядку, передбаченому ст.ст.75,76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати тяжкості скоєного ним злочину і сприятиме його виправленню.
Призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст.69 КК України суд вважає недоцільним.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та особистості обвинуваченого, який характеризується посередньо, вину визнав повністю, не працює, потерпіла сторона не має до нього жодної претензії матеріального характеру, раніше був неодноразово засудженим, а також враховує обставини, які пом'якшують покарання, до яких суд відповідно до ст.66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
При цьому обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Також суд враховує, що цивільний позов потерпілим не заявлено.
Крім того, суд враховує роль та ступень участі кожного обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину.
Окрім того, суд враховує досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення ОСОБА_5 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як високий, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, у зв'язку з чим орган пробації вважає, що виконання покарання у громаді можливо лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних злочинів. На думку органу пробації, у разі звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, доцільно покладення на нього додаткового обов'язку, передбаченого ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Із врахуванням викладеного суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак із звільненням його від відбування покарання в порядку, передбаченому ст.ст.75,76 КК України, оскільки таке покарання буде відповідати тяжкості скоєного ним злочину і сприятиме його виправленню.
Призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст.69 КК України суд вважає недоцільним.
Питання речових доказів у даному кримінальному провадженні підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
У відповідності до ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку два роки не вчинить нового злочину, буде періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, не буде виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років та 6 місяців позбавлення волі.
У відповідності до ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік та шість місяців не вчинить нового злочину, буде періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання, не буде виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази: Лом стальний легковаговий загальною вагою 320 кг, який вилучено 06.12.2017 та згідно з розпискою передано на відповідальне зберігання представнику ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (а.с.14, т.2) - залишити за належністю - ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1