07 лютого 2019 р. № 400/2973/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018
про:визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним рішення № 67/4 від 25.06.2018 року про відмову в призначенні пенсії за віком на зміну рішення від 09.03.2018 року про призначення пенсії, зобов'язання призначити пенсію за віком з 12.12.2017 та виплатити невиплачену пенсію позивачу
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком при наявності підстав для її призначення.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії не додано належних документів на підтвердження періоду роботи в зоні відчуження в 1987 році не менше 14 календарних днів.
Представник позивача 04.02.2018 надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
З врахуванням положень ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.
Дослідив докази, суд дійшов висновку.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.12.2017 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.
До заяви позивач додав копії: паспорту; ідентифікаційного номеру; трудової книжки; довідки від 16.10.1992 № 06-1950, виданої Миколаївським автотранспортним підприємством 14862 про перебування у відрядженні на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у Київській області, м. Чорнобиль; довідки від 16.06.1993 № 06-1951, виданої Миколаївським автотранспортним підприємством 14862 про перебування у відрядженні на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у Київській області, м. Чорнобиль; посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році» (категорія 2) від 19.10.2005 серії А № 507178, видане Миколаївською облдержадміністрацією; перепустки на право в'їзду в закриту зону від 31.12.1987 № 03314; свідоцтва від 06.09.1983 № 362418 про навчання; довідки про проходження військової служби № 900 від 07.12.2017; свідоцтва про народження дитини; довідки від 07.12.2017 № 4048, наданої комунальним підприємством Дирекція єдиного замовника «Океан» про знаходження дочки на утриманні; довідки від 07.12.2017 № 4215, наданої департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про перебування на обліку; довідки від 07.12.2017 № 4216, наданої департаментом праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про отримання допомоги; довідки від 29.11.2017 № 81 про заробітну плату, виданої ліквідатором ПАТ «Автопродсервіс»; довідки від 29.11.2017 № 82 про заробітну плату, виданої ліквідатором ПАТ «Автопродсервіс»; довідки від 29.11.2017 № 83 про перейменування, видана ліквідатором ПАТ «Укрпродсервіс».
Рішенням від 25.06.2018 року № 67/4 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 55 Закону № 796 в зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують період роботи в зоні відчуження в 1987 році не менше 14 календарних днів, а саме довідки за формою № 122.
Зазначена довідка не була надана позивачем з об'єктивних причин - ліквідація підприємства, на якому працював позивач та незбереження первинних документів.
Ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, особи які працювали у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів, мають право виходу на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 8 років.
Ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії) встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, при призначенні пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Отже, законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідно до статті 15 Закону № 796-XII є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 року по справі № 520/9284/17.
Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення. В пункті 10 Порядку уточняється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року по справі № 750/4895/17.
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 10 Закону 796).
Ст. 14 Закону 796 визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи категорія 2.
Позивачем при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком додано копію посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році» (категорія 2) від 19.10.2005 серії НОМЕР_1 , видане Миколаївською облдержадміністрацією, та довідки від 16.10.1992 № 06-1950, від 16.06.1993 № 06-1951, видані Миколаївським автотранспортним підприємством 14862, та довідки, видані правонаступником підприємства 14862 - ПАТ «Автопродсервіс» від 29.11.2017 № 81, № 82, № 83, які свідчать про роботу позивача у зоні відчуження не менше 14 календарних днів у 1987 році.
Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Інших причин відмови у призначенні пенсії позивачу, окрім як непідтвердження періоду роботи позивача в зоні відчуження в 1987 році не менше 14 календарних днів, у рішенні від 25.06.2018 № 67/4 відповідачем не зазначено.
Оцінюючи докази відповідно до ст. 90 КАС України, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) задовольнити.
2. Визнати протиправним рішення Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про відмову в призначенні пенсії за віком від 25.06.2018 року № 67/4.
3. Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) призначити з 12.12.2017 року та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) пенсію за віком.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко