07 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/3381/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області протиправною;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Також позивач просить суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 р. у справі № 811/1361/18 його позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області задоволено частково. Зокрема, бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області визнано протиправною та зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 березня 2018 року, яка зареєстрована 19 березня 2018 року, про надання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
Позивач зазначає, що після повторного розгляду його заяви відповідачем повторно відмовлено йому у наданні відповідного дозволу.
Відтак, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області та просить суд зобов'язати Головне управління прийняти рішення про надання йому відповідного дозволу.
Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами поданих матеріалів позивачем, управлінням встановлено, що бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах. Відтак, доводи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що викладені в листі від 15.11.2018 року № Ш-3059/0-7283/0/17-18, вважає законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а тому просить суд відмовити в задоволенні заявленого позивачем позову в повному обсязі. Додатково представник відповідача у відзиві вказує, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова управління у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку позивача, є протиправною, не має наслідком порушення його прав та інтересів як особи, яка має намір отримати земельну ділянку. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача посилається на правові висновки Верховного Суду, що висловлені в постановах від 31.01.2018 р. у справі № 814/741/16 та постанові від 14.03.2018 р. у справі № 804/3703/16 (а.с.32-34).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 15.03.2018 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області (а.с.11). До заяви були долучені документи, згідно додатків.
У відповідь на вказану заяву надійшов лист від 13.04.2018 р. №Ш-3059/0-2626/0/17-18, згідно якого у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу відмовлено (а.с.13).
Позивач не погоджуючись з бездіяльністю управління щодо не надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність оскаржив звернувся до суду.
Так, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 р. у справі №811/1361/18, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яка полягала у невиконанні своїх обов'язків стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, викладену в листі від 13 квітня 2018 року №Ш-3059/0-2626/0/17-18 та зобов'язано управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2018 року про надання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено (а.с.14-16).
Згідно даних діловодства спеціалізованого суду, судом встановлено, що вказане вище рішення управління Держгеокадастру було оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2018 року апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 7 червня 2018 року у справі № 811/1361/18 повернена скаржнику.
Відтак вбачається, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.06.2018 р. у справі №811/1361/18 набрало законної сили 29 жовтня 2018 року.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання вище вказаного рішення суду, управлінням повторно розглянуто заяву позивача від 15.03.2018 р.
Так, листом від 15.11.2018 р. №Ш-3059/0-7283/0/17-18 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача, що згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 19.09.2018 р. № 820 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах», земельна ділянка вказана у зверненні позивача включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах. Включення у передбаченому законодавствам порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість відчуження цієї земельної ділянки її розпорядником (відповідачем) до завершення торгів (а.с.19).
Відтак, враховуючи викладене та у зв'язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам частини третьої статті 136 Земельного кодексу України, Головне управління відмовило у задоволені заяви ОСОБА_1
Позивач не погоджуючись з відмовою в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність, вважаючи бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області протиправною, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст п.п. "в" ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
На підставі п. "б" ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч.1, 7 ст.5 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15.05.2003 р. №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права вона не використала раніше.
Документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, суд дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень щодо надання громадянам дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Отже, повторно розглянувши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно з статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (видати відповідний наказ) або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.
Згідно з ч.1 ст.136 Земельного кодексу України, організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Частина 3 статті 136 Земельного кодексу України передбачає, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Тобто, положеннями Земельного кодексу України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги.
Судом встановлено, що 19.09.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області винесено наказ № 820 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах» (а.с.21).
Відповідно наказу № 820 до переліку земель сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах включені земельні ділянки згідно Додатку (а.с.22), в якому зазначено місце розташування (адреса) таких земельних ділянок, їх цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастрові номера та умови продажу.
Згідно графічного зображення, наданого позивачем до суду, вбачається, що бажане місце розташування земельної ділянки, яку позивач має намір отримати у власність знаходиться у межах сформованої земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 39,424 га (а.с.25).
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку формою власності вказаної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 є державна, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) (а.с.23).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 відсутні (а.с.24).
При цьому, судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 як об'єкт цивільних прав не включена до Переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах, у тому числі, і відповідно до наказу від 19.09.2018 р. № 820 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах».
Доказів, які спростовували б вищевикладене, відповідачем до суду не надано.
Таким чином, не включення у передбаченому законодавством порядку спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, виключає можливість заборони на відчуження цієї земельної ділянки відповідачем громадянам, які виявлять бажання отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства.
Відтак, посилання відповідача у листі від 15.11.2018 р. №Ш-3059/0-7283/0/17-18 на наказ від 19.09.2018 р. № 820 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу права на них на земельних торгах» та на відповідний Перелік згідно Додатку, як на підставу для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, на переконання суду, є безпідставним, оскільки це суперечить частині 7 статті 118 ЗК України та передбачених цієї нормою підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про невмотивованість такої відмови та задовольняє позовні вимоги в частині визнання бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області протиправною.
Що стосується позовної вимоги, в якій позивач просить суд зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Разом з тим, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки заява позивача від 15.03.2018 р. про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, суд вважає, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за такою заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані дії відповідача протиправними.
Щодо доводів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву та посилання на правові висновки Верховного Суду, що висловлені в постановах від 31.01.2018 р. у справі № 814/741/16 та постанові від 14.03.2018 р. у справі № 804/3703/16, суд зазначає, що у справах, які розглядались Верховним судом встановлено, що позивачу не було у місячний строк надано дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні. Верховний суд вказав, що суди попередніх інстанцій встановили ту обставину, що відповідач надавав відмову позивачу поза місячним строком, а тому позивач мав право замовити проект землеустрою без отримання такого дозволу за принципом так званої "мовчазної згоди". Таким чином, за вказаних та встановлених судами попередніх інстанцій обставин у позивача відсутні перешкоди у замовленні проекту землеустрою.
Натомість у даній справі, яка розглядається, Головним управлінням у місячний строк надано позивачеві відповідь про відмову у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Таким чином, вказані обставини позбавляють права позивача замовити проект землеустрою за принципом "мовчазної згоди", тобто без отримання відповідного дозволу, а доводи відповідача про не порушення прав та інтересів позивача як особи, яка має намір отримати земельну ділянку є необґрунтованими.
Стосовно зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.
Водночас при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, Код ЄДРПОУ 39767636) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області - протиправною.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 березня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Чемерпільської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. Сагун