про залишення позовної заяви без руху
08 лютого 2019 року м. Київ № 320/603/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного
територіального управління юстиції у Київській області,
Головного територіальне управління юстиції у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
06.02.2019 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (відповідач-1), Головного територіального управління юстиції у Київській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.10.2018 про накладення штрафу у розмірі 37484, 52 грн, винесену у виконавчому провадженні ВП № 17047075;
- зобов'язати Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області закінчити виконавче провадження ВП 17047075 згідно виконавчого листа Києво-Святошинського районного суду №2-976 від 09.06.1998 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом п'ятим частини першої цієї ж статті закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 закону України №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні приписи викладені у пункті 1 частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує постанову Головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.10.2018 ВП № 17047075.
При цьому разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на оскарження вказаної постанови, в обґрунтування якого зазначено, що представником позивача було отримано спірне рішення, а саме постанову Головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.10.2018 ВП № 17047075 31 січня 2019 року.
У свою чергу позивач вважає, що оскільки його представником було отримано постанову про накладення штрафу саме 31.01.2019 то строк на її оскарження повинен обчислюватися саме з цієї дати.
Згідно із положеннями частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Водночас, позивачем не було додано до клопотання про поновлення строку на звернення до суду доказів на підтвердження отримання постанови Головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.10.2018 ВП № 17047075 саме 31 січня 2019.
Також, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
Як вбачається з позовної заяви позивач визначає свої вимоги до двох відповідачів, а саме: Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Проте, у прохальній частині позовної заяви, яка складає предмет позову, позивач заявляє позовні вимоги про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та просить стягнути судові витрати на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Водночас, суд зауважує, що позивачем чітко не сформовані позовні вимоги до відповідача-2 та суду не зрозуміло, які саме дії або рішення Головного територіального управління юстиції у Київській області оскаржуються.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає постановити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги позивача. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, позивачу слід привести свої вимоги у відповідність до положень частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом визначення чітких і зрозумілих вимог до обох відповідачів та/або уточнити найменування відповідача по справі.
Також, згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 КАС України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади або органу місцевого самоврядування (їх посадової особи), наділеного адміністративною правосуб'єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюється позивачем.
Згідно з частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС).
Частинами першою та другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з частиною п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Крім того, згідно приписів пункту сьомого статті 161 Кодексу адміністративного судочинства до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Як встановив суд, позивач до позовної заяви додав не засвідчені належним чином копії документів, що є доказами при розгляді даної адміністративної справи, не зазначив про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- позовної заяви, яка відповідає вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства із уточненням позовних вимог та/ або уточненням відповідачів по справі;
- доказів отримання постанови Головного державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.10.2018 ВП № 17047075 31 січня 2019 року;
- належним чином засвідчені копії долучених до позовної заяви документів або зазначити про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, Головного територіального управління юстиції Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.