05 січня 2019 року № 320/6048/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Білоцерківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Київської області щодо не виплати ОСОБА_1 Лукашіні пенсії (основної та додаткової) за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2011р. у справі 2а-43808/11.
- зобов'язати Білоцерківське об'єднане управління пенсійного фонду України Київської області нарахувати пенсію (основну та додаткову) за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2011р. у справі 2а- 43808/11, а також виплати ОСОБА_1 заборгованість по пенсії (основній та додатковій) з відрахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2011 у справі №2а- 43808/11, на підставі ст. 50, 54, Закону України № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, проведено перерахунок та виплачено йому основну та додаткову пенсії за період з 25.09.2010 по 30.07.2011 з урахуванням того, що основна пенсія становить 6 мінімальних пенсій за віком та пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Позивач вказує, що за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року розмір основної та додаткової пенсій йому було перераховано та виплачувався не у відповідності до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Також позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що він звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату заборгованості з пенсії за віком та додаткової пенсії, яка утворилась з 01.01.2014 року по 02.08.2014 у зв'язку з невиконанням рішення суду. 25.10.2018 року відповідачем було надано позивачу відповідь за про відмову у виплаті заборгованості та в подальшій виплаті пенсії у розмірі, передбаченому постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2011, яка, на думку позивача, є протиправною, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач-Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області адміністративний (далі - УПФУ), позов не визнав, про що 30.11.2018 подав відзив на позовну заяву. У відзиві на обґрунтування своєї позиції зазначив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні, отримує пенсію по третій групі інвалідності внаслідок загального захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою. На підставі постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2011 у справі №2а-43808/11 позивачу проведено перерахунок його пенсії, у зв'язку з чим нараховано та виплачено у серпні 2011 року доплату до пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 в сумі 41952,90 грн. Тобто, на думку відповідача, рішення суду було виконано в повному обсязі. Твердження позивача щодо утворення заборгованості з виконання рішення суду відповідач вважає таким, що не відповідає дійсності, оскільки Управління здійснило нарахування та виплату пенсії відповідно до рішення суду. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, учасником ліквідації аварії ЧАЕС, інвалідом третьої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. Як пенсіонер перебуває на обліку в Білоцерківському ОУПФУ Київської області, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, та отримує пенсію по інвалідності від захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2011 у справі № 2-а-43808/11 відповідача зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2011 у справі №2-а-43808/11, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Доплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 в сумі 41952,90 грн. відповідачем було нараховано та виплачено у серпні 2011 року.
Позивач, вважаючи, що за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 йому невірно нараховано пенсію, без виконання вимог рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2011 у справі №2-а-43808/11, звернувся до відповідача з заявою про її перерахунок, на що отримав відмову, оформлену листом від 25.10.2018 №757/К-01, 758/К-07.
Враховуючи вищевикладене, Білоцерківське ОУПФУ Київської області вважає, що пенсія позивача за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, нарахована та виплачена відповідно до норм чинного законодавства у розмірах, визначених постановами КМ України.
Позивач, вважаючи відмову відповідача в здійсненні перерахунку його пенсії за вказаний період у розмірі, встановленому постановою Білоцерківського міськрайонного Київської області від 24.06.2011 у справі № 2-а-43808/11, неправомірною, звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору судом враховано наступне.
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-XII від 17.07.2018 визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Згідно зі ст. 63 зазначеного Закону фінансування витрат, пов'язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Підставою для звернення до суду з даним позовом є, зокрема, неналежне виконання, на думку позивача, постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2011 у справі № 2-а-43808/11, при розрахунку розміру основної та додаткової пенсій позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.
Як було встановлено судом, позивачу за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 розмір основної та додаткової пенсій перераховано та виплачено відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі, визначеному постановою КМ України від 06.07.2011 №745 та від 23.11.2011 №1210.
Щодо правомірності нарахування основної та додаткової пенсій позивачу відповідно до вищевказаних постанов, суд зазначає наступне.
Статтями 49, 50, 51 ч.3 ст. 54 Закону №796-XII від 17.07.2018 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Особам, віднесеним до категорії 1, призначається основана державна та щомісячна додаткова пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами КМ України з відповідних питань.
19.06.2011 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, яким передбачено, що, зокрема, у 2011 році положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовується у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Аналогічні положення містяться також у законах України “Про Державний бюджет України на 2012-2014 роки.
На виконання вимог вищевказаних законів КМ України прийнято постанову від 06.07.2011 №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету” (набрала чинності 23.07.2011) та постанову від 23.11.2011 №1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (набрала чинності 01.01.2012).
Суд вважає за необхідне вказати, що Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання КМ України розмір соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти КМ України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд зазначає, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами КМ України. Порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, регулюється КМ України відповідно до Конституції та законів України.
Відтак, законодавство, яке застосовувалось Білоцерківським міськрайонним судом Київської області при винесенні постанови від 24.06.2011 у справі №2-а-43808/11 про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого ст. 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” та ст. 53 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність, починаючи за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, не підлягає застосуванню з часу внесення вищевказаних змін до пенсійного законодавства, а пенсія позивача від дати набрання чинності згаданими постановами КМ України підлягає перерахунку відповідно до встановлених ними приписів.
Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 05.11.2013 (справа № 21-293а13), Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 19.12.2011 №8, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Враховуючи викладене, суд вважає, що виплати за рішенням суду, яким зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
У Рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014 (Заява № 43331/12) Європейський суд з прав людини також визнає, що пенсійні виплати, встановлені рішенням національних судів не є чимось раз і назавжди встановленим, а можуть змінюватися в залежності від змін законодавчої бази.
Таким чином, розмір пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначається постановами КМ України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 та №745 від 06.07.2011. Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено та надано дозвіл для встановлення розміру пенсій КМ України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, проводячи нарахування та виплату позивачу основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, інваліду третьої групи, інвалідність якого пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС, діяв відповідно до норм чинного законодавства України, правильно застосувавши нормативно-правові акти КМ України, що регулює розміри виплати вказаної пенсії.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання дії Білоцерківського ОУПФУ Київської області щодо відмови у виплаті позивачу заборгованості з основної пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що утворилась за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у зв'язку з невиконанням рішення суду, задоволенню не підлягають.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, постанова Білоцерківського міськрайонного Київської області від 24.06.2011 у справі №2-а-43808/11 пенсійним органом виконана, а отже позовні вимоги в частині зобов'язання Білоцерківського ОУПФУ Київської області нарахувати та виплатити основну та додаткову пенсії за період з 01.01.2014 по 13.02.2014 у розмірі, встановленому зазначеною постановою, задоволенню не підлягають.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем, як особою, звільненою від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, судовий збір за подання адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду не сплачувався. Доказів здійснення інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, сторонами до суду не надано, а тому у справі відсутні обставини для розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.