07.02.2019 227/5372/18
07 лютого 2019 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Мацишин Л.С.,
за участю
секретаря судового засідання: Овчиннікової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудня 2018 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_124 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 червня 2015 року у розмірі 57173,21 грн., яка станом на 07 жовтня 2018 року складається з наступного: 12396,30 грн. заборгованості за кредитом; 8352,89 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 33225,30 грн. - заборгованості за пенею; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 2698,72 грн. штрафу (процентна складова).
В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 24 червня 2015 року за договором б/н відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку «Універсальна 55 днів пільгового періоду», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,6 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Зокрема, вказують на те, що відповідач підтвердив свою згоду підписом у заяві про те, що його заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають між ним та банком договір. Крім того, у позові зазначено, що власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню Овердрафту.Відповідач зобов'язань з повернення кредиту не виконав, а тому утворилась заборгованість.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, однак, у позовній заяві зазначила, що в разі неявки в судове засідання відповідача, АТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Із заявою про розгляд справи у відсутність відповідача та з повідомленням причин неявки до суду не звертався. Відзив на позовну заяву до суду не надавав.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.
Договір з ПриватБанком є договором приєднання, коли підписуючи відповідну заяву про надання картки та відкриття картрахунку, клієнт приєднується до розроблених фінансовою установою відповідних умов, які є однаковими для всіх клієнтів. Про зазначене свідчить, зокрема, назва цієї заяви «Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКУ».
Матеріалами справи встановлено, що відповідач будучи клієнтом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», яке 21 травня 2018 року змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», з використанням кредитної картки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», з 24 червня 2015 року за договором б/н отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок № 5168755614761415, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,6 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, що підтверджується витягом з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна». (а.с.10).
Згідно анкети-заяви про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку позичальника від 24 червня 2016 року, він підтвердив згоду, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку складають договір з банком, про ознайомлення з яким і розписався клієнт в заяві. (а.с.9)
Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки клієнта ОСОБА_1, 24 червня 2014 року Банком встановлено кредитний ліміт у розмірі 1800 грн., 21 грудня 2015 року кредитний ліміт збільшено до 8000 грн., 29 липня 2018 року знижено кредитний ліміт до 0 грн. Строк дії кредитної картки до грудня 2018 року. (а.с.72)
Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.
Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Держатель зобов'язаний слідкувати за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою попередження виникнення Овердрафту. (п.2.1.1.5.7 Договору)
Як встановлено із наданих документів, відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором.
Згідно розрахунку заборгованості за договором, станом на 28 07 жовтня 2018 року заборгованість становить 57173,21 грн., яка станом на 07 жовтня 2018 року складається з наступного: 12396,30 грн. заборгованості за кредитом; 8352,89 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 33225,30 грн. - заборгованості за пенею; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина) та 2698,72 грн. штрафу (процентна складова). (а.с.7-8)
Крім того, з виписки про рух коштів на рахунку ОСОБА_1 вбачається, що він оформив послугу оплату частинами (покупка товару). (а.с.61-70), у зв'язку з чим відбулось збільшення тіла кредиту.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.
Статтею 1050 ЦК передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 12396,30 грн. та 8352,89 грн. нарахованих процентів за користування кредитом.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією і штрафу, то суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Разом з тим, згідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року №1669-VII, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року №1275-р, м. Добропілля Донецької області віднесено до вказаного переліку.
Відповідача ОСОБА_1, згідно штампу в паспорті з 06 листопада 2014 року місце проживання було зареєстроване ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно інформації Відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області від 02 січня 2019 року, з 24 травня 2018 року відповідач зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.45,122)
Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем зроблений розрахунок пені та комісії станом на 07 жовтня 2018 року в розмірі 33225,30 грн.
З урахуванням того, що від сплати пені, нарахованої після 14 квітня 2014 року відповідач на підставі ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» має бути звільнений, а тому у задоволенні вимоги про стягнення пені слід відмовити.
На підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не підлягають стягненню з відповідача штрафи в розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 2698,72 грн. (процентна складова).
Таким чином, на користь позивача з відповідача належить стягнути заборгованість в сумі 20749,19 грн., а саме: 12396,30 грн. заборгованості за кредитом; 8352,89 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Враховуючі викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які в свою чергу підлягають задоволенню частково. В іншій частині позовних вимог слід відмовити з вищенаведених підстав.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, в користь позивача із відповідача слід стягнути понесені судові витрати по справі пропорційно до задоволених позовних вимог, зокрема, 639,43 грн. судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 611, 615, 629, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 279-284, 288 ЦПК України, суд
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) до ОСОБА_1 (РНОКПП:НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 24 червня 2015 року у розмірі 20 749,19 (двадцяти тисяч семиста сорока дев'яти гривень дев'ятнадцяти копійок) грн., а саме: 12 396,30 грн. заборгованості за кредитом; 8 352,89 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 639,43 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Л.С. Мацишин
07.02.2019