15 січня 2019 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Реброва С.О.
при секретарі - Ратушній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 скарга на дії та рішення державного виконавця, -
встановив:
В січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця.
Згідно вимог просив суд, поновити строк на оскарження дій та рішень Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області у виконавчому провадженні № 55205757. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 15.02.2018 року про його тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 15.02.2018 року про його тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 15.02.2018 року про його тимчасове обмеження у праві полювання. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 15.02.2018 року про його тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 24.09.2018 року про накладення на нього штрафу у виконавчому провадженні №55205757.
В судове засідання скаржник не з'явився, надав заяву про розгляд скарги без його участі, вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки до суду не повідомляли.
Відповідно до ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Скаржник просить суд поновити пропущений строк щодо оскарження дій державного виконавця, судом встановлено поважність пропуску строку, оскільки про наявність постанов державного виконавця йому стало відомо лише 04 грудня 2018 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.
Згідно ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно до п.п 1 п. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Згідно п.п. 13 п. 10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, орган державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів видає довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Згідно вимог ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів та ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади та громадянами і підлягають виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Обов'язковість рішень суду гарантується Конституцією і законами України, та є однією з головних засад судочинства, визначених положеннями ст. 129 Конституції України
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2017 року у справі № 175/4698/16-ц задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про стягнення аліментів на утримання дитини.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу щомісячно, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, починаючи стягнення з 06 грудня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 23 листопада 2017 року, за заявою стягувача ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження (№ ВП 55205757) з примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 травня 2017 року.
Постанова про відкриття виконавчого провадження, у передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» строки боржнику не направлялась.
У листопаді 2018 року скаржнику стало відомо про складання Державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 55205757.
04 грудня 2018 року боржником, ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, було встановлено наступне 15 лютого 2018 року Державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 винесено чотири постанови щодо тимчасового обмеження прав боржника відповідно до ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» на яку посилається державний виконавець у постановах від 15.02.2018 року, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:
1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, надсилаються сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Суд приходить до висновку щодо скасування постанови Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 24 вересня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 7863,18 грн.
Відповідно до абз. 1 ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
Проте, статтю 71 ЗУ «Про виконавче провадження» доповнено частиною чотирнадцятою згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».
Враховуючи, що заборгованість зі сплати аліментів виникла до набрання чинності ЗУ №2475-VIII, вважаю, що підстави для накладення штрафу відсутні.
Під час відкриття виконавчого провадження арешт майна не здійснювався та в подальшому майно виявлено не було, а тому постанова про арешт коштів боржника було винесено з порушенням вимог, встановлених ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження».
Судом також встановлено, що 22.03.2018 року постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183-1 КУпАП, закрита за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження» «Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень».
Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено одну з основних засад судочинства - обов'язковість рішень суду.
Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено: «Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами».
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином дії державного виконавця були вчинені не у відповідності до Закону та призвели до порушення прав скаржника та засад виконавчого провадження, закріплені у статті 2 Закону №1404-VIII, відповідно до якої виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об'єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про задоволення скарги.
Керуючись статтями 259, 260, 268, 451 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Дніпровський районний відділ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 скарга на дії та рішення державного виконавця - задовольнити.
Поновити строк на оскарження дій та рішень Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області у виконавчому провадженні № 55205757.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 15.02.2018 про тимчасове обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у праві виїзду за межі України.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 15.02.2018 про тимчасове обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у праві керування транспортними засобами.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 15.02.2018 про тимчасове обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у праві полювання.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 15.02.2018 про тимчасове обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 24.09.2018 про накладення штрафу на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у виконавчому провадженні № 55205757.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя С.О. Ребров