Справа № 211/43/19
Провадження № 2/211/674/19
08 лютого 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Сарат Н.О.,
при секретарі Зоріній С.М.,
у відсутність сторін,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету ОСОБА_2 районної в місті ради про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до Виконкому ОСОБА_2 районної в місті ради про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, 13.03.2015 року помер її син ОСОБА_3 Єдиним спадкоємцем є вона. Батько померлого ОСОБА_4 помер 12.08.1999 року. Їм на праві спільної сумісної власності належить квартира № 35 у будинку № 6 по бул. Європейський в м. Кривий Ріг.
На момент набуття права власності на зазначене майно між співвласниками не було укладено ніяких домовленостей та угод щодо часток у сумісній власності, які б давали привід вважати, що частки кожного із співвласників не є рівними. Отже, вважає, що кожному із співвласників належить по 1/3 частці у спільному сумісному майні - квартирі № 35 у будинку № 6 по бул. Європейський у м. Кривий Ріг.
Просила суд визначити, що частки ОСОБА_4, померлого 12 серпня 1999 року, ОСОБА_3, померлого 13 березня 2015 року, та її частку у спільній сумісній власності - квартирі № 35 у будинку № 6 по бул. Європейський у м. Кривий Ріг, кожного окремо, становлять по 1/3 частині цієї квартири та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 13 березня 2015 року на 2/3 частини вище вказаної квартири.
Ухвалою від 09 січня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 09 січня 2019 року витребувано копію спадкової справи № 641/1999, заведеної після смерті ОСОБА_4, що помер 12 серпня 1999 року та копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3, що помер 13 березня 2015 року.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 районної у місті ради надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечень щодо вимог позивача не має, при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Як встановлено судом, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на підставі договору обміну, посвідченого 28.08.1995 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1-610 на праві спільної сумісної власності належить квартира № 35 у будинку № 6 по бул. Європейський у м. Кривий Ріг(а.с. 9 - копія договору обміну, а.с. 10 - копія довідки).
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 19.06.1982 року по 21.11.1994 рік перебували у зареєстрованому шлюбі ( а.с. 7 - копія свідоцтва про укладання шлюбу, копія свідоцтва про розірвання шлюбу).
В період шлюбу 20.05.1983 року у них народився син ОСОБА_3 ( а.с. 6 - копія свідоцтва про народження).
12.08.1999 року помер ОСОБА_4 ( а.с. 4 - копія свідоцтва про смерть).
13.03.2015 року помер ОСОБА_3 ( а.с. 5 - копія свідоцтва про смерть).
Частина 1 статті 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ч. 1 ст. 1261 ЦК України).
Згідно статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4.15 глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Мін'юсту від 22 лютого 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Постановою державного нотаріуса від 03 жовтня 2017 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлих 12 серпня 1999 року ОСОБА_4 та 13 березня 2015 року ОСОБА_3 на квартиру за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, бул. ЄвропейськийАДРЕСА_1 відмовлено ( а.с. 11 - постанова).
Згідно частин 1,2 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч.1 ст. 368 ЦК України).
Відповідно до частин 1,2 статті 370ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна,що є у спільній сумісній власності, крім випадків,установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимоги в цій частині, визначивши, що частки ОСОБА_4, померлого 12 серпня 1999 року, ОСОБА_3, померлого 13 березня 2015 року, та ОСОБА_1 у спільній сумісній власності - квартирі № 35 у будинку № 6 по бул. Європейський у м. Кривий Ріг, кожного окремо, становлять по 1/3 частині.
Згідно роз'яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» (далі Лист № 24-753/0/4-13),, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно п. 1 Листа № 24-753/0/4-13, обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Вказане підтверджується також роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Так, на виконання ухвали суду Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою надано копію спадкової справи № 641/1999, відкритої після смерті 12 серпня 1999 року ОСОБА_4, та копію спадкової справи № 439/2015, відкритої після смерті 13 березня 2015 року ОСОБА_3. Інших спадкоємців після їхньої смерті, крім ОСОБА_1, згідно матеріалів спадкової справи, немає.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 13 березня 2015 року на 2/3 частини вище вказаної квартири.
Частинами 3,4 статті 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1,4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи наявність в матеріалах справи заяви представника відповідача про визнання позову, яка не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем вимога про відшкодування судових витрат не заявлялася, вони покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 355, 368, 370, 1216, 1218, 1261, 1268, 1269, 296 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 263, 265 ЦПК України,суд, -
вирішив:
позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету ОСОБА_2 районної в місті ради про визначення часток у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.
Визначити, що частки ОСОБА_4, померлого 12 серпня 1999 року, ОСОБА_3, померлого 13 березня 2015 року, ОСОБА_1 у спільній сумісній власності - квартирі № 35 у будинку № 6 по бул. Європейський у м. Кривий Ріг, кожного окремо, становлять по 1/3 частині цієї квартири.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 13 березня 2015 року на 2/3 частини квартири за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, бул. ЄвропейськийАДРЕСА_2, загальною площею 34,7 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: ОСОБА_6