ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
Справа № 210/6502/18
Провадження № 2/210/647/19
іменем України
"05" лютого 2019 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Ступак С.В.,
за участі секретаря судового засідання Куксенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконкому Металургійної районної у місті ОСОБА_1 ради, третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив суд встановити йому додатковий двомісячний строк для прийняття спадщини після смерті 10.04.2018 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідним сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. 10 квітня 2018 року померла мати позивача ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на квартира АДРЕСА_1.
У позові позивач зазначає, що ще за життя, 14 грудня 2011 року ОСОБА_4 залишила заповіт, яким заповіла ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1. Крім того, сестра позивача - ОСОБА_5 написала відмову від спадщини, яка залишалась після смерті матері.
01 листопада 2018 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з тим, що ним було пропущено 6- місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4М яка померла 10 квітня 2018 року та було рекомендовано звернутись до суду з приводу визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач в позові зазначив, що ним було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки з 12.04.2018 року по 13.10.2018 рік він знаходився у відрядженні у м. Полтава і тому не зміг звернутись до нотаріуса м. Кривого Рогу з заявою про прийняття спадщини. У зв'язку з вище викладеним, позивач просив суд, позов задовольнити у повному обсязі та визнати причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини поважними та встановити додатковий строк для подання заяви.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 в судовому засіданні присутній не був, через канцелярію суду подав заяву в якій зазначив, що просить проводити розгляд справи за його відсутності , задовольнити позовні вимоги з наведених у позові підстав
Третя особа по справі приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 26 грудня 2018 року подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за відсутності представника, не заперечує проти заочного розгляду справи.
В ухвалі про відкриття провадження від 27 листопада 2018 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Ухвала отримана відповідачем. Відзиву на позовну заяву від виконкому Металургійної районної у місті ОСОБА_1 ради до суду не надійшло. Відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2011 року у справі "Жук проти України", яке підлягає застосуванню відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
У зв'язку з цим, з огляду на належне повідомлення позивача та відповідача про дату, час та місце розгляду вказаної цивільної справи, суд зі згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд вказаної справи на підставі наявних в ній письмових доказів.
Відповідно до п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11 вересня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до п.1 ст.8 вказаної Конвенція кожній особі, окрім інших прав, гарантовано право на повагу до її житла. Воно охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою цього житла.
Пункт 2 ст.8 цієї Конвенції чітко визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених в п.1 цієї статті, є виправданим.
Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров'я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб.
Цей перелік підстав для втручання є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас державі надаються широкі межі розсуду, які не є однаковими і в кожному конкретному випадку залежать від цілей, зазначених у п.2 ст.8 Конвенції.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За ст. 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Судовим розглядом встановлено, що 10 квітня 2018 року померла ОСОБА_4, даний факт підтверджується свідоцтвом про смерть, видним Металургійним районним у місті ОСОБА_1 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, серії 1-КИ № 804350 від 12 квітня 2018 року ( а.с. 15).
01 листопада 2018 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, однак постановою приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 01 листопада 2018 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки ним було пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с.26)
Як вбачається з Інформаційної довідки із спадкового реєстру № 53799581, видана приватним нотаріусом ОСОБА_3М, заповіт чинний. (а.с.25)
Відповідно до Наказу № 11 від 11.04.2018 року та Посвідчення про відрядження № 21 від 12.04.2018 року вих.. 218, у зв'язку з виробничою необхідністю, з метою виконання договору з Полтавським науково-виробничим підприємством від 02.04.2018 року ОСОБА_2 направлено у відрядження до м. Полтава в «Полтавський наукове-виробниче підприємство» на 180 робочих днів, з 12.04.2018 року по 13.10.2018 рік.(а.с.28, 29)
Таким чином, наведене вище свідчить про те, що позивач є спадкоємцем за заповітом, і мав намір прийняти спадщину, яка відкрилась після померлої 10 квітня 2018 року ОСОБА_2, і від неї як спадкоємець не відмовився.
Встановивши вказані обставини, суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини з питання спадкування.
Згідно зі ст. 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Проте «право на суд» не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року). З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
В своїй постанові Верховний Суду України, відвід 26 вересня 2011 року №6-85цс12 висловив свою правову позицію, а саме, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
На основі аналізу цих правових норм, ВСУ під час розгляду цивільної справи № 6-85цс12 сформулював правову позицію, згідно з якою прийшов до висновку, що правила ч. 3ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Законодавство не встановлює перелік поважних причин, тому вони визначаються поважними на думку суду. Головною ознакою поважних причин є те, що вони роблять своєчасне звернення про прийняття спадщини неможливим.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, тому, на підставі представлених доказів, суд переконався в причинах пропуску строку та відносить ці обставини до поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, зважаючи на об'єктивні, незалежні від нього обставини.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, ст. 1272 ч. 3 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до Виконкому Металургійної районної у місті ОСОБА_1 ради, третя особа приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити додатковий строк для прийняття спадщини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (іпн № НОМЕР_1) спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої 10.04.2018 року у місті ОСОБА_1 терміном на два місяці з часу набрання законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: С. В. Ступак