ЄУН 174/965/18
н/п 2/174/33/2019
05 лютого 2019 року Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Борцової А.А.,
з участю секретаря - Заіки А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, вказуючи, що їй на підставі договору дарування квартири від 14.05.2008 року належить на праві особистої приватної власності квартира АДРЕСА_1. У вказаній квартирі крім неї, зареєстровані також відповідач ОСОБА_2, який є її старшим сином та її молодший син, ОСОБА_3 Відповідача вона зареєструвала в належній їй квартирі після того, як отримала квартиру у власність, як члена її сім'ї. Однак, з літа 2012 року відповідач в належній їй квартирі не проживає, оскільки він одружився і вибув за власним бажанням на постійне проживання та фактично проживає з своєю дружиною та дочкою в с.Пушкарівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Відповідач не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, його особистих речей в квартирі не має, квартирою він не цікавиться.
Вважає, що відповідач втратив право користування квартирою № 94 в буд. № 32 по вул. Молодіжна у м.Вільногірську Дніпропетровської області, в належній їй квартирі не проживає більше року без поважної причини та вибрав в якості свого постійного проживання інше житлове приміщення в іншому населеному пункті. На її пропозиції добровільно знятися з реєстрації відповідач неодноразово обіцяв, однак з реєстрації не знявся.
Реєстрація відповідача в належній їй квартирі є перешкодою в розпорядженні нею її майном, також порушуються її права на отримання допомоги (субсидій) від держави як особі, яка має таке право, оскільки вона та її малолітній молодший син, мають право на таку субсидію, як особи з незадовільним майновим станом.
Просить визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням у вигляді квартири АДРЕСА_2, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
Клопотання про розгляд справи в іншому провадженні сторони не заявляли.
В судове засідання позивачка не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує. (а.с. 40).
Відповідач в судове засідання не з'явився вдруге, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не надав. (а.с. 30, 38), тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу за наявними у ній матеріалами у заочному порядку.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, надав телефонограму про розгляд справи без участі їх представника. (а.с. 41)
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, факт належності позивачці ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності квартири АДРЕСА_3, підтверджується копією договору дарування від 14.05.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 (а.с. 9), та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.06.2008 року (а.с. 10)
Факт реєстрації з 12.08.2011 року відповідача ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_4, підтверджується довідкою № 9082, що видана 14.11.2018 року відділом реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (а.с. 12) та інформацією, наданою виконавчим комітетом Вільногірського міської ради від 30.11.2018 року за вих. № 2982/0/2-18 (а.с. 22).
Факт не проживання відповідача ОСОБА_2, в квартирі АДРЕСА_4 з 2012 року, підтверджується актом від 15.11.2018 року № 1800, який складено депутатом Вільногірської міської ради ОСОБА_5 (а.с. 11).
Доказів на спростування цих обставин відповідач не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.3 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року, зазначено, що усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5, де зареєстрований її син ОСОБА_2, однак у вказаному житлі останній не проживає без поважних причин з 2012 року, будь-яких витрат по утриманню житла не здійснює, його особистих речей в квартирі не має, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а ОСОБА_2 визнанню таким, що втратив право користування квартирою № 94 в будинку № 32 по вул.Молодіжній в м.Вільногірську Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. (а.с. 1) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 319, 321, 386, 391, 405 ЦК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 133, 141, 178, 247, 263- 265, 279, 268, 280-283 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити.
ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Верхньодніпровськ, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 94 будинку № 32 по вул. Молодіжній в м. Вільногірську Дніпропетровської області, що є підставою для його зняття з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, яка народилася в м.Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4, і/н НОМЕР_2) 704 грн. 80 коп. судових витрат у виді сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий - суддя: А.А. Борцова