11 січня 2019 року № 320/6141/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, в якому просить суд:
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в листопаді 2017 року Комісією по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації було прийнято рішення, яким відмовлено позивачу у підтвердженні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач в серпні 2018 року звернувся до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації з заявою, в якій просив повідомити на якій підставі його було позбавлено статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також просив підтвердити вказаний статус та видати відповідне посвідчення. Однак, Департамент соціального захисту населення, у своєму листі-відповіді зазначив, що відповідно до порядку видачі посвідчень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551, посвідчення (у тому числі повторні) видаються на підставі рішень Регіональної комісії з визначення статусу осіб на підставі довідки про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження, підтвердженої первинними документами. Не погоджуючись з відповіддю Департаменту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Крім того, у позовній заяві, позивач наголошує на тому, що йому вже видавалось посвідчення ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 29.04.1994, яким встановлено факт виконання ним робіт, пов'язаних з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС в період з 28 по 30 квітня 1986 року, однак воно (посвідчення) було безпідставно вилучено у нього Київською обласною державною адміністрацією.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 позовну заяву залишено без руху, як таку, що подано з порушенням строків звернення до суду, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк на усунення вказаних недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення.
На виконання ухвали суду, позивач надіслав до суду клопотання в якому зазначив, що предметом даного спору є не оскарження рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 15.11.2017, а саме оскарження дій Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо відмови у видачі йому посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до його заяви від 20.08.2018.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 06.11.1992 Київською обласною державною адміністрацією було видано ОСОБА_1 посвідчення громадянина евакуйованого у 1986 році із зони відчуження серії НОМЕР_1 (Категорія 2).
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 29.04.1994 по справі №2-133 було встановлено факт виконання ОСОБА_1 робіт по завантаженню піску поблизу села Розсохи Чорнобильського району Київської області 29 та 30 квітня 1986 року.
15 листопада 2017 року Комісією по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації було прийнято рішення, яким відмовлено позивачу у підтвердженні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії (витяг з протоколу №192 засідання комісії від 15.11.2017).
20 серпня 2018 року позивач звернувся до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації з заявою в якій просив повідомити на якій підставі його було позбавлено статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також просив підтвердити вказаний статус та видати відповідне посвідчення.
Листом від 26.09.2018 №2418/02-59 Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації повідомив позивачу, що перелік документів, які є підставою для видачі посвідчень, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та іншим категоріям громадян". Рішенням Баришівського районного суду від 29.04.1994 по справі №2-133, встановлено факт участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На час аварії (згідно рішення суду) позивач проживав в с. Бички і працював директором колгоспу "Шлях до комунізму". Відповідно до копії трудової книжки № НОМЕР_2 з 14.07.1985 позивач призначений на посаду тракториста колгоспу "Ленінський шлях" с. Колонщина Макарівського району. Враховуючи вказані розбіжності, питання підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було винесене на розгляд Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації, яка є постійно діючим колегіальним органом, створеним Київською облдержадміністрацією. Дослідивши матеріали справи, Комісією прийняте рішення про відмову в підтвердженні статусу.
Крім того, відповідачем зазначено, що відповідно до порядку видачі посвідчень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551, посвідчення (у тому числі повторні) видаються на підставі рішень Регіональної комісії з визначення статусу осіб на підставі довідки про підвищену оплату праці за роботу в зоні відчуження, підтвердженої первинними документами, а також, звернуто увагу ОСОБА_1 , що його твердження стосовно безпідставного вилучення посвідчення є помилковим, оскільки він особисто його здав для отримання повторного посвідчення.
Не погоджуючись з листом - відповіддю Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Предметом розгляду даної справи, відповідно до клопотання позивача від 30.11.2018 (на виконання умов ухвали суду про залишення позовної заяви без руху) є дії Департаменту соціального захисту населення Київської обласної Державної адміністрації щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до заяви від 20.08.2018.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
04 лютого 1997 року Кабінетом Міністрів України №135 було прийнято Постанову №135 “Про перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” (далі- Постанова КМУ №135).
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №135 визнано за необхідне провести у період до 1 травня 1998 року перевірку правильності видачі посвідчень “Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС” згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51.
Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям для проведення цієї перевірки утворити тимчасові комісії та затвердити відповідні положення, в яких, зокрема, повинно бути визначено, що: головами тимчасових комісій є заступники керівників цих органів, які займаються проблемами, пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи; до складу тимчасових комісій входять фахівці управлінь у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, архівних органів, військових комісаріатів, громадських організацій чорнобильців; тимчасові комісії розглядають первинні документи, на підставі яких видано посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", заслуховують пояснення громадян, представників державних органів, громадських організацій, перевіряють інші докази; рішення тимчасових комісій щодо перевірки правильності видачі посвідчень оформляються протоколами, які підписуються головою та секретарем комісії.
Згідно пункту 2 Постанови КМУ №135, матеріали проведеної перевірки та рішення тимчасових комісій передаються відповідно Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.
Пунктом 3 Постанови КМУ № 135 визначено, що Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями у посвідченнях, щодо правильності видачі яких немає сумнівів, на правій сторінці по діагоналі зліва направо ставиться штамп червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці сторінки робиться запис про дату перереєстрації за підписом заступника керівника, який скріплюється печаткою.
У разі коли документи, згідно з якими було видано посвідчення, не дають змоги підтвердити статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення підлягає вилученню за рішенням органу, яким це посвідчення видано, а якщо це питання є спірним, відповідні матеріали надсилаються органами, якими вони видані, на розгляд спірної комісії при Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Так, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. N 51 було затверджено нові зразки посвідчень, що видаються та дозволено тимчасово до виготовлення нових посвідчень видавати виготовленні бланки посвідчень затверджених Постановою КМУ від 25 серпня 1992 року №501.
Згідно пункту 3 Порядку №51, зокрема, у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.
Відповідно абзацу 2 пункту 12 Порядку №51 спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мін'юсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Таким чином, з аналізу вищенаведених нормативно-правових актів вбачається, що у чітко визначений термін - до 01 травня 1998 року перевірка правильності раніше виданих посвідчень покладалась на тимчасово утворені комісії, до складу якої повинні були входити фахівці управлінь у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, архівних органів, військових комісаріатів, громадських організацій чорнобильців. Рішення тимчасових комісій, у разі відсутності сумнівів у їх видачі передавалось, серед іншого, обласним державним адміністраціям для проставляння в посвідченні штампу “Перереєстровано”. У разі коли документи не давали змоги підтвердити статус і це питання було спірним, документи передавалась органом, який видав посвідчення, на розгляд спірної комісії при Міністерстві.
Тобто, повноваження обласних державних адміністрацій чітко регламентовані приписами Порядку №51 та Постанови КМУ №135, зокрема, наділяють їх правом проводити перереєстрацію раніше виданих посвідчень лише за відповідним висновком або тимчасової комісії, або за рішенням спірної Комісії про підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач у позовній заяві вказував на те, що рішенням Комісії із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 19.05.1998 №238 було підтверджено його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на підтвердження чого, надав до матеріалів справи копію витягу засідання Комісії.
З пояснень позивача, зазначених у позовній заяві вбачається, що у 1998 році статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС йому підтвердили тільки на підставі рішення Баришівського районного суду Київської області від 29.04.1994.
Разом з цим, надана позивачем до матеріалів справи копія посвідчення громадянина евакуйованого у 1986 році із зони відчуження, яке видане 06.11.1992 не містить штампу “Перереєстровано”.
Тобто, тимчасовою комісією ще в 1998 році було встановлено спірність питання статусу позивача та вирішено передати документи позивача на розгляд спірної комісії для підтвердження статусу та перевірки раніше виданого посвідчення.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що за результатом розгляду документів позивача рішенням спірної комісії було скеровано Київській обласній державній адміністрації рішення яким підтверджено статус позивача, відповідно до якого Київська обласна державна адміністрації повинна була або видати нове посвідчення, або проставити штамп "Перереєстровано".
Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо зобов'язання відповідача видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 за його заявою від 20.08.2018, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 (чинного на час звернення позивача з прохання надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, далі - Порядок № 551) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 11 Порядку №551 посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); - довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку.
Разом з цим, відповідно до абзацу першого пункту 13 Порядку №551 спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, та осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються утвореними Київською та Житомирською облдержадміністраціями комісіями з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, на підставі підтвердних документів про участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, евакуацію із зони відчуження в 1986 році, документів, що підтверджують факт проживання в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження.
Рішення комісій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. У разі встановлення такими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення таких комісій підлягає вилученню уповноваженими органами. (пункт 14 Порядку №551).
З системного аналізу вищенаведеного нормативно-правового акту вбачається, що видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС віднесена до повноважень, зокрема, обласних державних адміністрацій за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання у разі відсутності спірних питань. Вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінсоцполітики.
Отже, видача посвідчень потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у даному випадку належить до компетенції Київської обласної державної адміністрації.
При цьому, суд звертає увагу, що Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, який є структурним підрозділом державної адміністрації, діє на підставі Положення про Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 05.02.2013 № 43 та відповідно до пункту 34 цього Положення серед повноважень цього органу є, зокрема, виконання таких функцій, як організація та координація роботи, пов'язаної з визначенням статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що в даному випадку саме Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації є уповноваженим органом для видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (у тому числі повторного).
Водночас, суд зауважує, що підставою для видачі відповідного посвідчення є : подання місцевого органу виконавчої влади за місцем проживання цієї особи, у разі відсутності спірних питань. В даному випадку таким органом є Недрянська сільська рада Баришівського району Київської області; рішення спірної Комісії при Мінсоцполітики яким підтверджено відповідний статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС. При цьому суд наголошує, що пунктом 14 Порядку №551 встановлено, що саме рішення Комісії є підставою для видачі обласними державними адміністраціями посвідчень відповідної категорії.
Водночас, судом встановлено, що позивачем рішення спірної Комісії від 15.12.2017 №192, оскаржено не було, як і не було надано на її розгляд жодних передбачених чинним законодавством документів, які б підтверджували його статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2.
Суд зазначає, що рішення Комісії, оформлене протоколом від 15.11.2017 № 192, яким відмовлено у підтвердженні ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, прийнятого у межах своїх повноважень, позбавляє Київську обласну державну адміністрацію в особі Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації права видавати посвідчення позивачу 2 категорії.
Суд звертає увагу позивача, що видача посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС Київською обласною державною адміністрацією в особі Департаменту соціального захисту населення це завершальна стадія, яка може відбутись у разі підтвердження позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 спірною Комісією при Мінсоцполітики.
Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, яким відмовлено позивачу у підтвердженні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та те, що вказане рішення не було позивачем оскаржено, то вимога позивача про видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, є передчасною.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним судових витрат суду не надано, судові витрати компенсації не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.