14 січня 2019 року № 320/6286/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "БОРОДЯНКАТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ" до головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Комунальне підприємство Київської обласної ради "БОРОДЯНКАТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ" звернулось до суду з позовом Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 17.10.2018 № НОМЕР_1, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів і послуг на загальну суму 59890,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган самостійно без узгодження з комунальним підприємством зарахував платежі по податку на додану вартість строки сплати яких зазначені в платіжних дорученнях в інші строки на свій розсуд. Крім того, позивач стверджує, що не отримував копію акту камеральної перевірки на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача у письмовому відзиві, поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, підстави для його скасування відсутні, оскільки позивач порушив граничний строк сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Комунальне підприємство Київської обласної ради "БОРОДЯНКАТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ" є юридичною особою, що зареєстрована 26.10.2005 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 13311210000000437), як платник податків перебуває на обліку в Броварському відділенні Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.
У вересні 2018 року посадовою особою Ірпінського відділення ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасного подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН, КП КОР "БОРОДЯНКАТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ", за період з 01.12.2015 по 31.03.2016 та з 01.06.2018 по 31.08.2018 (акт перевірки від 27.09.2018 № 2195/10-36-56-12-01/33710516).
За результатами перевірки посадовою особою контролюючого органу, зокрема, встановлено, що позивач порушив вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме: перевіркою виявлено порушення граничного строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів і послуг".
З акта перевірки та розрахунку штрафних санкцій доданого до нього вбачається, що:
- по податковій декларації з податку на додану вартість №9037023265 від 16.03.2016 оплату податкового зобов'язання позивачем було проведено 30.08.2018, тобто із затримкою на 883 календарних дні. Згідно вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України на суму боргу 68026,25 грн. було застосовано 20% штрафу, сума штрафної санкції склала 13605,25 грн.;
- по податковій декларації з податку на додану вартість №9020646194 від 19.02.2016 оплату податкового зобов'язання позивачем було проведено 30.07.2018, тобто із затримкою на 881 календарний день. Згідно вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України на суму боргу 68006,90 грн. було застосовано 20% штрафу, сума штрафної санкції склала 13601,38 грн.;
- по податковій декларації з податку на додану вартість №9273865348 від 20.01.2016 оплату податкового зобов'язання позивачем було проведено 27.06.2018, тобто із затримкою на 879 календарних дні. Згідно вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України на суму боргу 56772,60 грн. було застосовано 20% штрафу, сума штрафної санкції склала 11354,52 грн.;
- по податковій декларації з податку на додану вартість №9020646194 від 19.02.2016 оплату податкового зобов'язання позивачем було проведено 27.06.2018, тобто із затримкою на 848 календарних дні. Згідно вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України на суму боргу 68026,25 грн. було застосовано 20% штрафу, сума штрафної санкції склала 1983,62грн.;
- по податковій декларації з податку на додану вартість №9037023265 від 16.03.2016 оплату податкового зобов'язання позивачем було проведено 28.09.2018, тобто із затримкою на 912 календарних днів. Згідно вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України на суму боргу 25857,75 грн. було застосовано 20% штрафу, сума штрафної санкції склала 5171,55 грн.;
- по податковій декларації з податку на додану вартість №9037023265 від 16.03.2016 оплату податкового зобов'язання позивачем було проведено 27.09.2018, тобто із затримкою на 911 календарних дні. Згідно вимог п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України на суму боргу 70873, 00 грн. було застосовано 20% штрафу, сума штрафної санкції склала 14174,60 грн.
Судом встановлено, що копію акту перевірки від 27.09.2018 № 2195/10-36-56-12-01/33710516 було направлено контролюючим органом на адресу позивача та отримано останнім 05.10.2018, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0780103555219, наявного в матеріалах справи.
За результатом перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статі 76, статті 102, статті 126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2018 №0093545601, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 59890,20 грн.(20% від 299454,60 грн. (загальна сума боргу)).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У позовній заяві, позивач стверджував, що не отримував копію акта камеральної перевірки на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2018 №0093545601, однак, суд на підставі копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0780103555219, доданої відповідачем до відзиву, встановив що вказане твердження не відповідає дійсності.
Крім того, судом на підставі даних інтегрованої картки платника податку на додану вартість КП ”Бородянкатепловодопостачання", копія якої була додана відповідачем до відзиву на позовну заяву, встановлено, що станом на 01.01.2015 позивач мав податковий борг у загальній сумі 3039934,3 грн., з яких: 2698125,39 грн. - недоїмка за основним платежем; 341808,91 грн. - пеня.
Суд також встановив, що позивач сплачував грошові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні податкові (звітні) періоди у 2016 році, однак кошти, що надходили в оплату поточних податкових зобов'язань, були автоматично зараховані податковим органом в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових (звітних) періодів, рух грошових коштів по бюджетному рахунку підтверджується даними інтегрованої облікової картки позивача.
Оскільки внаслідок погашення податкового боргу, що виник у минулих податкових (звітних) періодах, податкові зобов'язання за звітний податковий період погашались із запізненням, податковий орган застосував до позивача штраф на підставі підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.3 статі 76, статті 102, статті 126 Податкового кодексу України.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з вимогами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Зокрема, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
У силу положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З аналізу положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України убачається, що законом імперативно встановлено обов'язок податкового органу здійснювати зарахувати коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, а платнику податків встановлено заборону спрямовувати кошти на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу (крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даній справі судом встановлено, що податковий орган здійснював зарахування коштів, що надходили від позивача в оплату поточних податкових зобов'язань, на погашення податкового боргу минулих податкових періодів. Це означає, що податковий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.
Водночас, сплата платником податків податкового зобов'язання перед погашенням податкового боргу, тобто з порушенням приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, внаслідок чого податковий орган здійснював зарахування коштів на погашення податкового боргу замість платника податків, не може вважатися належною сплатою податкового зобов'язання і тягне за собою відповідальність, передбачену пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Разом з тим, суд зазначає, що незгода платника податків з черговістю зарахування податковим органом сплачених платником сум може бути предметом окремого спору, та не входить до предмету даного спору, з огляду на те, що платник фактично не заперечує та не спростовує наявність податкового боргу, що призвів до нарахування штрафів та пені, як і не оспорює нарахування таких штрафів та пені.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.