28 січня 2019 року (10 год. 21 хв.)Справа № 280/4115/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Конишевої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,
представників сторін:
позивача - Пасько І.О.,
відповідача - Ігнатченко М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм- Дніпро» (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 26, офіс 67-Б, ЄДРПОУ 32814527)
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, ЄДРПОУ 39833546)
про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу,
02 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм- Дніпро» (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення виявлених порушень № ЗП 1557/315/ПН/П від 27.08.2018;
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.09.2018 № ЗП 1557/315/АН/ТД-ФС про накладення на позивача штрафу в сумі 335070,00 грн.
Ухвалою суду від 08.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.11.2018.
Ухвалою суду від 06.11.2018 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів. Наступне підготовче засідання призначено на 03.12.2018.
Протокольною ухвалою суду від 03.12.2018 відкладено підготовче засідання на 18.12.2018.
Ухвалою суду від 18.12.2018 провадження у справі зупинено до 21.01.2019 для надання часу для примирення.
Ухвалою суду від 21.01.2019 поновлено провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 21.01.2019 закрито підготовче провадження та за клопотанням сторін призначено справу до судового розгляду на той же день.
У судовому засіданні 21.01.2019 оголошено перерву до 28.01.2019.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за своїм змістом трудові угоди укладені із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, є цивільно-правовими договорами, а висновки відповідача про наявність у цих договорах ознак трудового договору та порушення позивачем вимог пункту 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, є помилковими. Враховуючи зазначене вважає, що припис про усунення виявлених порушень № ЗП 1557/315/ПН/П від 27.08.2018 та постановf про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.09.2018 № ЗП 1557/315/АН/ТД-ФС, винесені Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області є протиправними та підлягають скасуванню. Позов просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що в ході невиїзного інспектування Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм- Дніпро» встановлено, що позивачем в порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не укладався і повідомлення до органів Державної фіскальної служби не подавав. Враховуючи встановлені порушення вважає припис про усунення виявлених порушень № ЗП 1557/315/ПН/П від 27.08.2018 та постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.09.2018 № ЗП 1557/315/АН/ТД-ФС правомірними, тому в задоволенні позову просить відмовити.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
У серпні 2018 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області Данілевською Г.В. відповідно до вимог ст. 259 КзпП України та п. 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. Постановою КМ України від 26.04.2017 № 295, було проведене невиїзне інспектування з питань дотримання трудового законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансфарм-Дніпро" (код ЄДРПОУ 32814527) в частині оформлення трудових відносин з працівниками, за результатами якого складено Акт невиїзного інспектування від 27.08.2018 № ЗП 1557/315/АН.
За результатами інспектування було встановлено, що позивачем порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КзпП України, а саме: з працівниками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, трудові договори (оформлені наказом) не укладалися і повідомлення до органів фіскальної служби не складались.
На підставі Акту невиїзного інспектування від 27.08.2018 № ЗП 1557/315/АН відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗП 1557/315/ПН/П від 27.08.2018, згідно з яким Позивача зобов'язано не допускати порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України під час оформлення трудових відносин, вживати заходів щодо укладення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у відповідність до вимог чинного законодавства, строк усунення порушень - до 07.10.2018.
З висновками Акту, ТОВ "Трансфарм-Дніпро" не погодилось, та на підставі п. 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. Постановою КМ України від 26.04.2017 № 295, направило заперечення на Акт.
На підставі Акту інспекційного відвідування Відповідачем прийнято Постанову від 20.09.2018 № ЗП 1557/315/АН/ТД-ФС про накладення на ТОВ "Трансфарм-Дніпро" штрафу в сумі 335 070,00 грн.
Вважаючи прийнятий відповідачем припис про усунення виявлених порушень № ЗП 1557/315/ПН/П від 27.08.2018 та постанову про накладення штрафу від 20.09.2018 № ЗП 1557/315/АН/ТД-ФС протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновків, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Щодо встановлених порушень суд зазначає наступне.
В Акті інспекційного відвідування від 27.08.2018 № ЗП 1557/315/АН (стор. 2) зазначено, що під час невиїзного інспектування ТОВ "Трансфарм-Дніпро" з питання порядку оформлення трудових відносин встановлено, що на протязі жовтня 2013 року - по грудень 2017 року, три особи, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 допущено до роботи без укладання трудового договору, що порушує вимоги ст. 24 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю (далі- КЗпП) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно ч. 1-3 ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що трудові угоди, укладені з ОСОБА_4, ОСОБА_5 мають постійний, систематичний характер праці. За трудовими угодами, укладеними з ОСОБА_4, ОСОБА_5 оплата виконується на підставі актів прийому-передачі робіт.
Аналогічно до цього, з працівником ОСОБА_3 трудова угода укладена 01 серпня 2016 року, термін дії угоди 31 грудня 2017 року (тривалість більше ніж рік). Тобто трудова угода, укладена з ОСОБА_3 також має постійний, систематичний характер праці. За трудовою угодою, укладеною з ОСОБА_3, оплата виконується на підставі актів прийому-передачі робіт.
Виходячи зі змісту цих трудових угод, а також актів прийому-передачі робіт (за 2017 рік), Відповідач дійшов висновку, що фактично ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконується трудова функція, яка передбачає виконання робіт за посадами (професіями) "прибиральник службових приміщень", "прибиральник територій". Дані професії передбачені Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держпродспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (зі змінами): "прибиральник службових приміщень" - код професії за КП - 19260, "прибиральник території" - код професії за КП - 19262. У штатних розписах підприємства у 2017 році була наявна посада "прибиральник службових приміщень".
Так само, Відповідачем встановлено, що ОСОБА_3 виконувала роботи з проведення навчальних тренінгів для персоналу компанії та керівництва: складання навчальних програм; написання методичних посібників і пам'яток; проведення атестації співробітників; складання звітності про виконану роботу. Як вбачається із актів прийому-передачі робіт (за 2017 рік) на ОСОБА_3, нею виконується трудова функція, яка передбачає виконання обов'язків за посадою (професією) "менеджер (управитель) з персоналу". Дана професія передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держпродспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (зі змінами): "менеджер (управитель) з персоналу" - код професії за КП - 1477.1. Зазначені дії є процесом праці та не передбачають роботи з досягненням конкретного результату, трудова угода, укладена з ОСОБА_3 має постійний, систематичний характер праці, оплата виконується на підставі актів прийому-передачі робіт.
Аналізуючи дані трудові угоди, Відповідач дійшов до висновку, що оскільки праця за цими трудовими угодами має постійний характер, не передбачає роботи з досягненням конкретного результату та оплата за ними здійснюється регулярно без залежності від обсягів роботи, з чіткою періодичністю та у строки, що слідують за відпрацьованим часом-місяцем, що зазвичай характерно для виплати заробітної плати за трудовим договором, а не для договорів цивільно-правового характеру.
Тобто, Відповідач вважає, що Позивач замість укладання трудових угод, які за своєю сутністю є угодами цивільно-правового характеру, мав укласти з зазначеними особами трудові договори (оформлені наказом).
Виходячи з цього, Відповідач вважає, що в даному випадку Позивач порушив частину 3 ст. 24 КЗпП України оскільки не уклав трудові договори (оформлені наказом) із ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та не направив повідомлення до органів фіскальної служби (стор. 2-4 Акту).
Суд зазначає, що Позивач прийняв на роботу за сумісництвом ОСОБА_3 оформлену наказом про прийняття на роботу №01/08-6к від 29.07.2013, ОСОБА_4 оформлену наказом про прийняття на роботу №14/10-2к від 14.10.2013, ОСОБА_5 оформлену наказом про прийняття на роботу №14/10-1к від 14.10.2013. Крім того, в матеріалах справи містяться заяви цих працівників про прийняття на роботу.
Крім того, в адміністративному позові, відповіді на відзив, Позивач не заперечує укладання трудових угод з працівниками ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, не заперечує наявності актів прийому-передачі робіт з цими особами, підтверджує наявність саме трудових відносин, а також не заперечує того факту, що не направив відповідні повідомлення до органів фіскальної служби.
Разом з цим, Позивач зазначає, що під час розгляду Акту, адміністрацією ТОВ "Трансфарм-Дніпро" було виявлено, що з моменту встановлення трудових відносин з працівниками-сумісниками ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, обов'язкова звітність до державних органів по ним помилково надавалась як на осіб, що виконують роботу на підставі договорів цивільно-правового характеру, в той час, як фактично ці працівники перебували у трудових відносинах з ТОВ "Трансфарм-Дніпро". Саме ця помилкова звітність про наявність на підприємстві осіб, що працюють на умовах цивільно-правових договорів і стала підставою для проведення Відповідачем невиїзного інспектування.
Зазначений помилковий облік призвів також і до складання не вірних документів (актів виконаних робіт, табелів обліку робочого часу) та не направлення повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття працівника на роботу, як того вимагає ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
В ході судового засідання, Позивачем до матеріалів справи надані корегувальні звіти (таблиця 5 Відомості про трудові відносини осіб) згідно з якими, Позивачем виправлено помилку в податковому обліку (змінено категорію особи) по працівнику ОСОБА_5 19.10.2018, а по працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 коригування проведено 22.10.2018.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття працівника на роботу, є лише умовою допуску працівника до роботи, а не обов'язковою умовою укладання трудового договору з робітником.
Отже, відсутність такого повідомлення до органів фіскальної служби про прийняття на роботу при фактично укладеному трудовому договорі між працівником і роботодавцем та виданому наказу про прийняття на роботу - не можуть вважатись допуском до роботи робітника без оформлення трудового договору, чи єдиним доказом.
Частиною 2 ст. 265 КзпП України, встановлюється відповідальність виключно за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
Але відповідальність за неповідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ про прийняття працівника на роботу вказаною нормою ч. 2 ст. 265 КЗпП не передбачена.
Крім того, саме порушення передбачене ч. 2 ст. 265 КЗпП може мати місце лише при наявності всіх його складових. Проте у даному випадку суми ЄСВ, податки Позивачем нараховані та виплачені у встановленому порядку, працівники допущені до роботи з оформленням трудового договору і наказу.
Щодо сплати Позивачем єдиного соціального внеску, інших платежів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідач зазначає, що в трудових угодах (пп. 1.1 п. 1) укладених між Позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вказано, що вони не мають права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
З приводу цього слід зазначити, що з 01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок - це консолідований страховий внесок збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками внеску відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Цього Закону, платники єдиного соціального внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами та винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Виходячи з наведених норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ЄСВ включає в себе консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі, а порядок його сплати не залежить від того чи застрахована особа працює на умовах трудового договору, чи вона надає послуги за договором цивільно-правового характеру.
Таким чином, незважаючи на викладене в пп. 1.1 п. 1 трудових угод, укладених між Позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, з їх винагороди повинен сплачуватись єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Факт обліку Позивачем ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 як застрахованих осіб, підтверджується наданими Позивачем в судовому засіданні копіями звітів до фіскальної служби (Таблиця 5. Відомості про трудові відносини осіб), з яких вбачається що за зазначених осіб Позивач подавав звітність з початку трудових відносин.
Разом з цим, спростування цієї обставини або вказівок на факти неповної сплати сум єдиного соціального внеску за зазначених осіб Акт інспекційного відвідування від 27.08.2018 № ЗП 1557/315/АН складений Відповідачем - не містить.
Окремо слід зазначити, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильність нарахування, обчислення, повнотою і своєчасності сплати єдиного внеску здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну податкову і митну політику.
В той же час, відповідно до Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Мінсоцполітики України від 27.03.2015 № 340, контроль за сплатою ЄСВ, податків та зборів, не відносить ся до компетенції Відповідача.
Щодо зауважень позивача до порядку проведення невиїзного інспектування суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв. Постановою КМ України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295), інспекційні відвідування проводяться у роботодавців, працівники яких виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами більше року.
Згідно п. 6 Порядку № 295, під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування від об'єкта відвідування.
Відповідачем на адресу ТОВ "Трансфарм-Дніпро" був направлений запит про надання копій документів від 26.07.2018 № 08/03.4-06/5793 в строк до 02.08.2018, які у встановлений строк були нарочно доставлені представником підприємства головному державному інспектору Данілевській Г.В.
03.09.2018 поштою від Відповідача на адресу ТОВ "Трансфарм-Дніпро" надійшов рекомендованим листом конверт, в якому з супровідним листом без дати та без номеру знаходились два екземпляри Акту невиїзного інспектування від 27.08.2018 № ЗП 1557/315/АН та два екземпляри припису про усунення виявлених порушень № ЗП 1557/315/ПН/П від 27.08.2018.
Даний конверт був відправлений 28.08.2018, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти та копією конверту.
Слід зазначити, що відповідно до п. 20 Порядку № 295, Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Пунктом 26 Порядку № 295 передбачається, що у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису, акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.
Тобто, Відповідачем керівник або уповноважений представник ТОВ "Трансфарм-Дніпро" для ознайомлення з Актом не запрошувались, через що фактично з цими документами не ознайомлювались, однак цей Акт і припис про усунення порушень були направлені на адресу Позивача в порядку передбаченому для випадків, коли уповноважені особи об'єкта відвідування відмовляються підписати акт перевірки. Однак, як зазначає Позивач, керівник ТОВ "Трансфарм-Дніпро" від підписання Акту не відмовлявся.
Такі дії Відповідача порушують вимоги пунктів 21 та 24 Порядку № 295, адже припис та Акт були надані ТОВ "Трансфарм-Дніпро" без урахування заперечень та позиції Позивача щодо виявлених порушень.
Крім цього, Відповідачем не виконано вимог п. 26 Порядку № 295 в частині направлення примірників акту та припису об'єкту відвідування, а саме: документи направлено рекомендованим листом з повідомленням без опису документів в ньому, що підтверджується копією конверту, який міститься в матеріалах справи.
Відповідач, обґрунтовуючи правомірність своїх дій під час проведення невиїзного інспектування ТОВ "Трансфарм-Дніпро" посилається на п. 27 Порядку здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295), згідно з яким, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження), інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Проте, ця норма Порядку № 295 Відповідачем була порушена, оскільки припис про усунення порушень був внесений Позивачу 27.08.2018, в той час як заперечення Позивача на акт невиїзного інспектування були розглянуті Відповідачем лише 12.09.2018, про що свідчить його лист № 08/03.4-06/6981 від цієї ж дати.
Отже, припис про усунення виявлених порушень від 27.08.2018 № ЗП 1557/315/АН/П був внесений Позивачу ще до розгляду заперечень суб'єкта господарювання на акт невиїзного інспекційного відвідування від 27.08.2018 № ЗП 1557/315/АН.
Зазначене порушення вимог п. 27 Порядку № 295, призвело до того, що на Позивача покладено обов'язок усунути порушення чинного законодавства, а саме - порушення вимог ч. 3 ст. 24 КзпП України (допуск до роботи працівників без укладання трудового договору), яке Позивач фактично не вчиняв.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм- Дніпро» (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 26, офіс 67-Б, ЄДРПОУ 32814527) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, ЄДРПОУ 39833546) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області про усунення виявлених порушень № ЗП 1557/315/ПН/П від 27.08.2018.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.09.2018 № ЗП 1557/315/АН/ТД-ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансфарм- Дніпро» штрафу в сумі 335070,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфарм- Дніпро» (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 26, офіс 67-Б, ЄДРПОУ 32814527) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6788,05 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 05 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 07.02.2019.
Суддя О.В.Конишева