Єдиний унікальний номер судової справи: 225/706/19
Номер провадження: 2-о/225/97/2019
08 лютого 2019 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ткач Г.В.,
за участю
секретаря судового засідання Пузиревської Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за заявою представника заявника - адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа - Торецький міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території, -
Представник заявника - адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що заявник по справі 05.11.2018 року на тимчасово окупованій території в м.Донецьк народила сина, якого іменувала ОСОБА_3. Заявник, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1, на час вагітності мешкала в місті Донецьку, народжувати дитину вирішила в Центральній міській лікарні №6 м.Донецька, територія якого вже була не підконтрольна органам державної влади України. Заявник отримала медичне свідоцтво про народження №1118 від 06.11.2018 року зразку, що використовується на тимчасово окупованій території України. З цих підстав, вона звернулася до Торецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області з метою оформлення державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження встановленого зразка. Однак, їй було відмовлено в реєстрації народження та видачі свідоцтва про народження, оскільки представлені нею документи не підтверджують факт народження дитини - пред'явлений заявником медичний документ не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024. При цьому, їй було роз'яснено право на звернення до суду з заявою про встановлення факту народження.
Вичерпавши можливі дії щодо реєстрації народження своєї дитини, змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту народження.
Заявник та її представник до судового засідання не з'явилися, суду надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили задовольнити заявлені вимоги.
Представник заінтересованої особи - Торецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, тому суд розглядав справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.7 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Відповідно до копії паспорту громадянина України, ОСОБА_2 народилася 04 лютого 1981 року, є уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дзержинська) Донецької області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 05.11.2018 року народила дитину чоловічої статі у м. Донецьк - ОСОБА_3, про що було видано медичне свідоцтво про народження №1118 від 06.11.2018 року. Факт народження дитини підтверджується копією зазначеного свідоцтва про народження, копіями медичних документів, фотографіями, на яких зображено ОСОБА_2 в період вагітності.
Враховуючи, що згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд доходить висновку про доведеність заявником факту народження дитини ОСОБА_3 05.11.2018 року.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року
№ 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», територія м. Донецьк, де народився ОСОБА_3, на даний час є тимчасово окупованою територією України.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 7 листопада 2014 р. № 1085 із змінами та доповненнями м. Донецьк віднесено до населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження через окупацію території незаконними збройними формуваннями, тому всі документи, видані органами є недійсними та не створюють юридичних наслідків. Таким чином, отримання у цих органів документів про народження дитини не створює для заявника юридичних наслідків, а саме вона не може здійснити державну реєстрацію народження своєї дитини та отримати свідоцтво про народження встановленого зразка.
У зв'язку з неможливістю виконання повноважень відділами державної реєстрації актів цивільного стану Донецької та Луганської областей в районі проведення антитерористичної операції, їх повноваження здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за межами цих територій. Кожен громадянин України, який переселився з району проведення антитерористичної операції, має право звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану на його вибір для вирішення питань, що входять до їх компетенції.
При цьому, бланки суворої звітності, в тому числі документи про державну реєстрацію актів цивільного стану, які були видані на цих територіях після 01.12.2014 року не є документами територіальних органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 144 СК України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про громадянство України" передбачено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Крім цього, суд також зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про доведеність факту народження ОСОБА_3 05.11.2018 року.
При чому, згідно ч.3 ст. 317 ЦПК України передбачено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Згідно ч. 1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Оскільки заявник по справі не перебувала у шлюбі з батьком народженої нею дитини, то запис батька дитини у Книзі реєстрації народжень необхідно провести за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записати за її вказівкою.
З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявник та його дитина, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, бо законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянину України ОСОБА_2 свідоцтво про народження її сина ОСОБА_3, виданого державним органом України.
Керуючись ст. ст.12,81,89,263, 315,317 ЦПК України, ст. 133 СК України, -
Заявлені вимоги задовольнити повністю.
Встановити факт народження громадянкою України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дзержинська) Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини чоловічої статі - ОСОБА_3 05.11.2018 року в м.Донецьк, Україна.
Записати матір'ю ОСОБА_3 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дзержинська) Донецької області
Записати батьком ОСОБА_3 - ОСОБА_4, громадянина України відповідно до вимог ст.135 СК України.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Суддя: